2. Міжнародний Союз нотаріату, членство, функції та завдання.

Міжнародний Союз Нотаріату (The International Union of Notaries) - це міжнародна асоціація нотаріальних палат з усіх п'яти континентів, який був заснований 02 жовтня 1948 року, в Буенос-Айресі, Аргентина, під час Першого Міжнародного Конгресу Нотаріусів.

І має на меті сприяти поширенню в світі законодавства країн - членів союзу і знайомству з його інститутами.

Завдання:

- співпраці з національними, в тому числі нотаріальними, організаціями;

- вивчення та вдосконалення права в області нотаріальної діяльності;

- поширення принципів Латинського нотаріату;

- організації міжнародних конгресів тощо.

У систему Міжнародного союзу нотаріату, який об'єднує в своєму складі більше 82 нотаріатів всіх континентів (за винятком Австралії), входять з числа найбільш великих нотаріати ФРН, Франції, Іспанії, Італії, Австрії, Швейцарії, Бельгії, Люксембурга, Нідерландів, Латинської Америки, провінції Квебек (Канада). У переліку нових країн системи латинського нотаріату є і держави Африки. Крім того, в 90-х роках ХХ ст. після реформ в східній Європі нотаріат латинського типу склався в Естонії, Латвії, Литві, Польщі, Словаччині і у нас в Україні. Цікаво, що система латинського нотаріату з'явилася і в США, і в Сполученому Королівстві - державах системи загального права. Зокрема, в штаті Флорида і Лондоні діють нотаріуси, що працюють за принципами латинського нотаріату. У 2003 р. до Міжнародного союзу нотаріату приєднався Китай.

Україна, Білорусь не є членом Міжнародного Союзу нотаріату.

Міжнародний союз нотаріату в аспекті міжнародного приватного права і процесу: намагається активно впливати на гармонізацію і уніфікацію цивільного права в країнах Європи. У його рамках працюють багаточисельні комісії, що займаються різноманітними проблемами, наприклад, Комісія з європейських справ Міжнародного союзу нотаріату працює над створенням системи євроіпотеки, яка заснована на заставній. Дана система не покликана замінити інші іпотеки національного характеру, а розглядається як альтернативний варіант до тих, що є.

Латинський нотаріат базується на традиції римського права. В країнах, що входять до МСЛН, як і в Україні, діє континентальна (романо-германська) правова система з її пріоритетом письмового доказу, а нотаріально оформлені документи отримують публічне визнання і підвищену доказову силу. При цьому і більшості країн Латинського нотаріату акти нотаріусів мають і виконавчу силу.

3. Нотаріат Німеччини та його джерела.

Нотаріат в Німеччині формувався протягом тривалого часу, його специфіку обумовлено факторами історичного формування держави. Так, у Лівобережжі Рейну застосовувалася французька система нотаріату, в Баварії було заборонено одночасне перебування на посадах нотаріуса та адвоката, у Пруссії нотаріальні дії мали право виконувати нотаріуси-адвокати і нотаріуси, та в північно- та середньо-німецьких землях нотаріусами працювали виключно адвокати.У 1937 році із введенням Імперського Положення про нотаріат та у 1961 році із введенням Федерального положення про нотаріат, які і на сучасному етапі є нормативно-правовою основою інституту нотаріату в Німеччині, було здійснено спробу щодо уніфікації системи нотаріату та приведення її до недержавного нотаріату французького типу. Проте й до сьогодні в Німеччині в різних землях діють різні системи організації нотаріату одночасно: нотаріуси-адвокати, нотаріуси та державні нотаріуси. Однак незалежно від цього нотаріус в Німеччині є «носієм публічної посади та органом попережувального правосуддя» Самоврядування нотаріусів в Німеччині здійснюється таким чином: Федеральним положенням про передбачено створення Федеральної нотаріальної палати, як вищого органу німецького нотаріату, наділеного власною правосуб’єктністю та регіональних нотаріальних палат відповідно до територіального ділення на виду діяльності. Кожний нотаріус має бути членом регіональної нотаріальної палати. Важливо відзначити, що в Німеччині Федеральне Міністерство юстиції та Управління юстиції здійснюють державний нагляд за як Федеральною нотаріальною палатою та відповідно за регіональними нотаріальними палатами. В Німеччині, на відміну Франції, інститут нотаріату більшому державному врегулюванню через установи юстиції. Не в усіх землях Німеччини нотаріуси є працівниками вільної професії, але, незважаючи на певні відмінності, інститути нотаріату Франції та Німеччини вважаються класичними моделями нотаріату латинського типу.