5. Інститут гідробіології нан України

19 березня 1939 р. загальні збори Академії наук УРСР ухвалили постанову про перейменування Гідробіологічної станції на Гідробіологічний інститут АН УРСР. Владне рішення про утворення Гідробіологічного інституту АН УРСР було прийнято в 1940 р., що є офіційною датою його заснування.

Основні наукові напрямки діяльності Інституту в наш час:

 1. Гiдробiологiчний – з’ясування основних механізмів функціонування прісноводних екосистем з метою управління їх станом, якістю води та біопродуктивністю;

2. Iхтiологiчний – наукових основ оцінки і прогнозування стану іхтіофауни та збереження генофонду цінних і зникаючих видів риб, їх видового різноманіття;

3. Бiотехнологiчний – розробка еколого-біологічних основ культивування гідробіонтів;

4. Радiоекологiчний – вивчення процесів міграції, трансформації та біологічної дії на гідробіонтів радіоактивного та хімічного забруднення водойм.

 

Лабораторія гідрології та управління водними екосистемами

У 1969 р. з метою розробки науково обґрунтованих методів дослідження гідродинамічних і гідрофізичних процесів і явищ, що визначають умови функціонування водних організмів, їхніх угруповань і в цілому водних екосистем, в інституті було створено спеціальний підрозділ – відділ гідрології. За період існування цього підрозділу (як відділу і лабораторії) вироблено методологію еколого-гідрологічних досліджень, розроблено ряд принципових методів визначення фізичних характеристик води і донних ґрунтів як середовища гідробіонтів, досліджено механізми впливу гідрологічних процесів на абіотичну і біотичну складові екосистем різних водних об’єктів.

В окремих ситуаціях екогідрологічні матеріали стають вирішальними при визначенні стратегії і тактики гідроекологічних оцінок і прогнозів. Так було при оцінці екологічних наслідків проектів перекидання стоку Дунаю в Дніпро, відокремлення лиманів від моря, будівництва Чигиринської АЕС та інших масштабних гідротехнічних і гідроенергетичних будов. Так було при визначенні масштабів забруднення водних об’єктів басейну Дніпра в результаті аварії на Чорнобильській АЕС і розробці заходів для мінімізації екологічних наслідків цього забруднення.

 

Фундаментальні дослідження:

- дослідження гідродинамічних та гідрофізичних умов функціонування екосистем природних водних об’єктів та визначення механізмів  їх впливу на біопродуктивність водойм та якість водного середовища; - розробка методології та методичної бази управління водними екосистемами шляхом штучного регулювання гідрологічного режиму; - дослідження процесів старіння річкових і озерних екосистем та розробка заходів з їх реабілітації.

Прикладні дослідження:

– розробка методів та засобів поліпшення стану  екосистем каскадних рівнинних водосховищ шляхом екологічної оптимізації режиму експлуатації гідроенергетичних об’єктів; - розробка екологічних вимог до правил експлуатації Дніпровських, Дністровських та інших каскадних водосховищ України; - розробка методичних рекомендацій щодо  проектів відродження малих річок, порушених гідротехнічним меліоративним будівництвом; - розробка рекомендацій щодо поліпшення екологічного стану урбанізованих заплавних водойм Дніпра в районі Києва та Херсона.