14) Клінічна картина гангрени, сухої та вологої. (зм 2. Т 9.)

Суха гангрена – це некроз тканин, що контактують із зовнішнім середовищем. некроз перебігає без участь Міо. Суха гангрена найчастіше виникає на кінцівках унаслідок ішемічного коагуляційного некрозу тканин. Некротизовані тканини видаються чорними, сухими, чітко відмежовані від сумісної життєздатної тканини. На межі між здоровою та некротизованими тканинами виникає демаркаційне запалення. Зміна кольору зумовлена перетворенням гемоглобіногенних пігментів у присутності сірко-водню на сульфід заліза. Лікування: видалення мертвої тканини до демаркаційної лінії.

Волога гангрена – розвивається внаслідок нашарування на некротичні зміни Міо. Під дією ферментів міо виникає вторинна коліквація. Тип Міо, що пов‘язаний із гангреною залежить від її локалізації. Унаслідок життєдіяльності Міо виникає специфічний запах. Волога гангрена зазвичай розвивається в тканинах, багатих на вологу. Вона може уражувати кінцівки, але найчастіше внутр. органи (напр. кишки, легені). При вологій гангрені може виникнути некротизоване поширене запалення, яке нечітко відмежоване від суміжної здорової тканини і спричинює тяжку загальну інтоксикацію.

15) Транспортування хворих: у відділення хворого відправляють у супроводі сестри або санітарки пішки, на кріслі-каталці або на ношах у залежності від вказівки лікаря. Ослаблених хворих потрібно вміти обережно преносити з нош на ліжко або кушетку чи навпаки. Преносити хворого може один санітар тримаючи його правою рукою під стегна, а лівою охопивши груди на рівні лопаток. Частіше переносять хворого 2 медпрацівники. Один із них підтримує правою рукою голову, шию і верхню частини грудної клітки, другий медпрацівник підкладає руки під поперек, стегна. Якщо хворий дуже слабкий чи має дуже велику вагу, то прекладати його треба утрьох, причому так, щоб вага його тіла була розподілена на трьох порівну. Перший санітар тримає голову, другий - поперек, верхню частину стегон, а третій - стегна та гомілки. Для зручності перенесення ноші ставлять під прямим кутом до ліжка, або паралельно, щільно до ліжка. Прекладання хворого при щільно приставлених ношах вимагає від хворого певних зусиль, тому не завжди допускається.

ОБРОБКА ПОРОЖНИНИ НОСА, РОТА ТЯЖКОХВОРИМ

Оснащення: Ватно-марльові тампони, шпателі, пінцети. Дезинфікуючи розчини (0,5 % р-н гідрокарбонату, слабкий розчин перманганату калію). Шприц Жане, гумова груша. Ниркоподібний лоток. Вазелінове масло.

Назва заходу

Послідовність дій

1. Обробка порожнини рота

Ватно-марльові тампони змочують одним із наявних дезрозчинів.

Обробку порожнини рота тампонами починають з губ, потім - сама порожнина рота, язик, зуби.

Після обробки хворий повинен добре прополоскати рот.

При наявності у хворого протезів, які знімаються, їх на ніч знімають, ретельно промивають милом і до ранку зберігають у чистій сухій склянці. 2. Обробка порожнини носа 2.1. Для виделення кірок з носа голову хворого відхиляють назад, в носові проходи вводять ватні турунди, змочені вазеліновим маслом, або іншим масляним розчином і через 2-3 хвилини круговими рухами видаляють кірки.

3. Медикаментозна дія на слизову оболонку порожнини рота

При аплікації на слизову оболонку ротової порожнини накладають стерильні марлеві серветки, змочені якимось дезрозчином на 3-5 хвилин.

При зрошенні: закрити груди хворого плівкою, придати хворому підвищене положення, дати в руки хворому ниркоподібний лоток.

- відтягнути шпателем почергово ліву й праву щоку, ввести кінчик гумової груші або шприц з дезрозчином і зросити порожнину рота.

3.3. При сухості губ і ная вності тріщин в кутах рота до губ прикладають марлеву серветку, змочену водою, потім змазують масляним рочином.

ДОГЛЯД ЗА ВОЛОССЯМ, ОЧИМА, ВУХАМИ,РОТОВОЮ ПОРОЖНИНОЮ ХВОРОГО

Оснащення:Таз для миття голови. Гребінець, мило. 3 % розчин борної кислоти, спирт. Стерильні ватні кульки. 3 % розчин перекису водню .Особиста зубна щітка, гідро карбонат натрію, столовий оцет.

Назва заходу

Послідовність дій

1. Розчісування волосся

Для профілактики педикульозу щоденний огляд волосяної частини голови. Довге волосся розділяють на пасма і повільно розчісують від країв до коренів, намагаючись не висмикувати їх. Коротке волосся розчісують від коренів до кінців.

2. Миття голови При задовільному стані хворого голову миють під час гігієнічної ванни один раз на тиждень. Для миття голови у ліжку ставлять таз у біля головного кінця ліжка, під голову хворого на рівні шиї підставляють підвищення (жорсткий підголівник). Мити голову у теплій воді з милом. Під час намилювання добре протирають шкіру під волоссям. Після миття волосся сполоскують чистою водою з оцтом. Гребінець протерти одеколоном (спиртом, гарячою водою), розчесати волосся.

3. Догляд за очима Змочити стерильну ватну кульку в теплому 3 % розчині борної кислоти, промити нею очну щілину (віки зімкнути) у напрямку від зовнішнього кута ока до носа. Для кожного ока використовується окрема кулька. При використанні спеціальної склянки (ундінки) струмінь рідини спрямовують від скроні до носа.

4. Догляд за вухами

Ходячі хворі під час ранкового туалету повинні самостійно щоденно мити вуха. Хворим, що довго знаходяться у ліжку, необхідно періодично чистити вуха, щоб не скопичувалась сірка.

Для видалення сірчаної пробки у вухо закапують декілька крапель 3 % розчину перекису водню, а потім ватною турундою обертальними рухами видаляють пробку. При цьому хворий повинен нахилити голову, а сестра лівою рукою трохи відтягує мочку вуха назад й догори, вводить турунду в зовнішній слуховий прохід.

5. Догляд за ротовою порожниною Ходячі хворі щоденно вранці та ввечері чистять зуби Після приймання їжі - полоскати рот злегка підсоленою водою (1,4 чайної ложки на 1 склянку води) або слабким розчином гідрокарбонату натрію.

16) Флегмона (грец. phlegmone — жар, запалення) — це розлите гнійне запалення м'яких тканин, що характеризується їх просяканням гноєм з тенденцією до швидкого поширення й залучення до процесу прилеглих м'язів, сухожиль, жирової клітковини. Лікування флегмони проводять спочатку хірургічним шляхом, розкривають запалену ділянку тканини, дренують гній і промивають порожнину нариву дезинфікуючим розчином. При необхідності призначають внутрішньом'язове введення антибактеріальних препаратів широкого спектру дії. Залежно від шарів, вражених флегмоною

Підшкірна

Субфасціальна

Міжм'язова флегмону.

[ред.]Залежно від локалізації

Флегмона середостіння

Флегмона заочеревинного простору

Флегмона грудної стінки

Флегмона може розвиватися в будь-якій частині тіла, а при бурхливому розвитку захоплювати ряд анатомічних областей, наприклад, стегнову, сідничну, поперекову тощо.

[ред.]Етіологія

17. Фази перебігу раневого процесу, Характеристика.

Раневий процес - комплекс біол. явищ в рані і організмі в цілому, які спрямовані на звільнення її від нежиттєздатних клітин і тканин, сторонніх тіл, токсинів і на загоєння рани.

І фаза (фаза запалення, асептичний цитоліз) підготовка до репарації, фаза біологічного очищення, гідрактації, + бак токсемія

ІІ фаза - період попереднього репаративного заміщення. Зараження, нагноєння, дегідратація, заповнення рани грануляцією --2-3 дні - до 12 днів.

ІІІ фаза - остаточна регенерація рубцювання (епітелізація 12-30 діб)

по Кузміну - І фаза, 1 період судинні зміни - проникності судин, гемостатична реакція († медіаторів запалення, набряк)