2. Програмування

Програмування - процес і мистецтво створення комп'ютерних програм за

допомогою мов програмування. Програмування поєднує в собі елементи мистецтва, науки, математики й інженерії.

Комп'ютерне програмування - приватний вид програмування, коли програма готується для виконання комп'ютером, але це не єдиний можливий вид програмування: одним з найстарших прикладів програмування є програми на перфокартах для ткацьких верстатів на початку XIX століття.

Програмування - розділ математики, що досліджує математичні моделі й методи рішення багатоекстремальних завдань із обмеженнями. До середини 60-х комп'ютери були надто дорогими машинами, що використалися тільки для особливих задач, і виконували лише одну задачу за раз (т. зв. Пакетна обробка).

Мови програмування цієї ери, як і комп'ютери на яких вони використовувались, були розроблені для специфічних задач, таких як наукові обчислення. Оскільки машини були дорогими і лише одне завдання виконувалась за раз, то і машинний час було дорогим - тому швидкість виконання програми стояла на першому місці.

Однак протягом 60-х ціна на комп'ютери стала падати так, що навіть невеликі компанії могли їх собі дозволити; швидкість комп'ютерів все збільшувалася і настав час, коли вони стали часто простоювати без завдань. Щоб цього не відбувалося, почали вводити системи з поділом часу (time-sharing).

У таких системах процесорний час «нарізали», і всі користувачі почергово отримували короткі відрізки цього часу. Машини були досить швидкими для того, щоб в результаті кожен користувач за терміналом відчував себе так, ніби працює з системою поодинці. Машина ж, у свою чергу, простоювала менше, оскільки виконувала не одну, а відразу багато завдань. Поділ часу радикально знижувало вартість машинного часу, оскільки одна машина могла спільно використовуватися сотнями користувачів. У цих умовах - коли потужність стала дешева і доступна - творці мов програмування все більше стали замислюватися про зручність написання програм, а не тільки швидкості їх виконання. «Дрібні» (атомарні) операції, що здійснюються безпосередньо пристроями машини, об'єднали в більш «великі», високорівневі операції й цілі конструкції, з якими людині куди простіше і зручніше працювати.

3. Мова програмування

Мова програмування - формальна знакова система, призначена для опису алгоритмів у формі, яка зручна для виконавця (наприклад, комп'ютера). Мова програмування визначає набір лексичних, синтаксичних і семантичних правил, використовуваних при складанні комп'ютерної програми. Він дозволяє програмісту точно визначити те, на які події буде реагувати комп'ютер, як будуть зберігатися і передаватися дані, а також які саме дії слід виконувати над цими при різних обставинах. З часу створення перших програмованих машин людство придумало вже більше двох з половиною тисяч мов програмування. Кожен рік їх число поповнюється новими. Деякими мовами вміє користуватися тільки невелике число їх власних розробників, інші стають відомі мільйонам людей. Професійні програмісти іноді застосовують у своїй роботі більше десятка різноманітних мов програмування.