- •1. Поняття про психоконсультування.
- •2. Мета та завдання психоконсультативної роботи.
- •3. Психоконсультування як напрям і складова професійної діяльності практичного психолога.
- •4. Основні завдання психоконсультативної та психокорекційної роботи психолога.
- •5. Відмінності та спільне у психоконсультування, психологічній допомозі, психокорекції та психотерапії.
- •6. Принципи психологічного консультування.
- •7. Етичний кодекс практичного психолога.
- •8. Етичні проблеми та труднощі професійної роботи практичного психолога.
- •9. Особистісні уміння практичного психолога. Модель практичного психолога-психоконсультанта.
- •10. Психологічні особливості між особистісного спілкування „психоконсультант – клієнт”.
- •11. Принципи та передумови створення консультативного контакту „психолог-клієнт”.
- •12. Психотерапевтичний клімат та особливості його створення.
- •13. Медична та немедична модель психоконсультування. Принципи немедичного підходу до психоконсультативної діяльності психолога.
- •14. Діалогічна інтенція та особливості діалогічних професійних стосунків у професійній роботі практичного психолога.
- •15. Види психоконсультування та їх особливості.
- •16. Структура психоконсультативної роботи.
- •17. Фаза катарсису у психоконсультування, її особливості.
- •18. Фаза постановки діагнозу у психоконсультування, її особливості.
- •19. Засоби та прийоми проведення бесіди як основного методу і технології професійної діяльності.
- •20. Схема та стадії процесу психоконсультативної бесіди.
- •21. Психоконсультативний запит та його динаміка і особливості формування.
- •22. Фактори ризику для різних вікових груп та їх врахування у психоконсультативній та психокорекцій ній роботі при постановці психологічного діагнозу.
- •23. Прогностичні фактори для різних вікових груп та особливості застосування отриманої психологічної інформації у психологічної роботи.
- •24. Поняття про психокорекцію. Мета, предмет та завдання психокорекції.
- •25. Види психокорекції, їх особливості.
- •26. Принципи психокорекційної роботи.
- •27. Принцип пріоритетності психокорекції каузального (чинникового) типу, його особливості.
- •28. Структура психокорекційної роботи: основні стадії та прийоми.
- •29. Вимоги до складання психокорекційної програми, її зміст і структура.
- •30. Особливості первинної та вторинної психодіагностики психокорекційної роботи.
- •31. Психологічний анамнез та психологічний діагноз у психокорекційній роботі.
- •32. Візуальна психодіагностика та особливості і складності її використання у психоконсультативній та психокорекційній роботі.
- •33. Мета, особливості та методи настановчої стадії психокорекційної роботи.
- •34. Мета, особливості та методи суто психокорекційної стадії корекційної роботи практичного психолога-психоконсультанта.
- •35. Ефективність психокорекційної роботи: методи визначення та обґрунтування необхідності і динаміки визначення.
- •36. Методи та технології психотерапевтичного впливу у психоконсультативній та психокорекційній роботі.
- •37. Особливості ігрової психокорекції та її методи, напрями та відмінності використання у психоконсультативній та психокорекційній роботі практичного психолога.
- •38. Індивідуальна психокорекція, її особливості та обмеження.
- •39. Групова психокорекція, її особливості.
- •40. Ігротерапія як метод психокорекції.
- •41. Казкотерапія та лялькотерапія як методи психокорекції.
- •42. Музикотерапія як метод психокорекції.
- •43. Проективні методи психодіагностики та психокорекції.
- •44. Психотехнічні засоби та особливості їх використання у психокорекційної роботи.
- •45. Психокорекція пізнавальної сфери дитини: особливості, цілі та засоби використання.
- •46. Психокорекція дитячих страхів: особливості, методи та труднощі роботи.
- •47. Психокорекція підвищеної тривожності та невпевненості у собі.
- •48. Психокорекція агресивності дитини: особливості, цілі, методи.
- •49. Психокорекція відставань у навчанні та особливості використовуваних методів.
- •50. Психокорекція негативних стереотипів батьківського виховання.
- •51. Психокорекція готовності дітей до навчання та особливості використовуваних методів.
- •52. Засоби та психокорекційні прийоми психокорекції психічного розвитку дітей (пам’ять, увага, мислення, уява тощо).
- •Література
4. Основні завдання психоконсультативної та психокорекційної роботи психолога.
Психоконсультативна та психокорекційна робота спрямовані на надання психологічної допомоги людям, які випробують ті чи інші труднощі у своєму житті. Головними завданнями цих напрямів практичної психології є:
1) Всебічне психологічне вивчення особистості, особливостей її емоційного реагування, рівня мотивації, соціальної зрілості, структури і функціонування системи відносин, відхилень в нервово-психічній сфері, у формуванні окремих властивостей і функцій (для психокорекції).
2) Виявлення і вивчення несприятливих чинників соціального середовища, травмуючих людину, порушуючих її психічний розвиток, соціальну адаптацію.
3) Допомога в розв’язанні психотравмуючих ситуацій, у формуванні продуктивних взаємостосунків з оточуючими, в підвищенні соціального статусу.
4) Подолання проблем психологічного плану, корекція негативних дій соціального середовища.
5) Виховання вищих емоцій і соціальних потреб (пізнавальних, етичних, трудових, естетичних), вдосконалення способів психічної саморегуляції.
5. Відмінності та спільне у психоконсультування, психологічній допомозі, психокорекції та психотерапії.
Психологічне консультування відрізняється від психотерапії тим, що припускає відносно короткочасний період і епізодичний характер особистих контактів психолога з клієнтом. Різні види психотерапії розраховані звичайно на більш тривалий термін безперервної взаємодії психолога з клієнтом – від декількох тижнів до декількох місяців і навіть років.
У психотерапії активну роль виконує психолог – саме він робить активні дії, направлені на рішення проблеми клієнта. У психологічному консультуванні справа йде інакше: тут психолог в основному тільки дає поради клієнту, а їх практична реалізація стає справою самого клієнта.
Консультант-психолог не обов'язково повинен володіти прийомами і методами психотерапії, за винятком тих, які він може застосувати в практиці консультанта. Психотерапевт же, що займається практичною корекцією, повинен професіонально володіти її методами, оскільки в їх застосуванні і полягає основна частина його роботи.
Консультування та психокорекція орієнтовані на клінічно здорову особу – а психологічна допомога, психотерапія здійснюється і проводиться з людьми, що мають певні захворювання, відхилення.
6. Принципи психологічного консультування.
Принцип добровільності. Клієнт усвідомлює наявність проблеми, прагне її розв'язати і вірить, що йому в цьому допоможе психолог.
Принцип діалогічного характеру взаємодії. Консультування проходить у формі діалогу.
Принцип орієнтації на норми і цінності клієнта. Консультант не займається вихованням, не насаджує свої цінності, не критикує.
Принцип конфіденційності. Інформація, отримана під час консультації, не може бути розголошена без згоди клієнта. Психолог також не має права отримувати додаткову інформацію про клієнта без його відома.
Принцип розмежовування особистих та професійних стосунків. Під час консультативного процесу встановлюються стосунки виключно «консультант – клієнт», навіть за умови особистого знайомства за межами консультативного процесу.
Дотримання основних принципів є неодмінною умовою успішної організації і ведення консультативного процесу 1.