46.Передумови формування, основні сегменти, міграційні центри та потоки міжнародної міграції.

Передумови формування сучасного міжнародного ринку праці:

• поширення ринкових відносин у всесвітньому масштабі;

• розвиток НТР;

• глобалізація економічних відносин;

• розвиток ТНК.

Особливість сучасного ринку праці складається в:

- стримуванні росту заробітної плати;

• упровадженні гнучких форм зайнятості на умовах строкового трудового договору;

• збільшенні тривалості робочого тижня;

• розширенні практики поєднання професій;

• перерозподілі робочих місць на користь більш кваліфікованих працівників;

• скороченні соціальних зобов'язань, у тому числі й пенсійного страхування;

• переносі віку виходу на пенсію;

- розширенні прав підприємців у сфері найму й звільнення робочої сили.

Основною особливістю сучасного етапу розвитку міжнародного ринку праці є його сегментація.

Перший сегмент. Робоча сила, що має високий рівень кваліфікації, стабільні трудові навички, забезпечена постійною зайнятістю і високою зарплатою. Походження промислово розвинуті країни, країни із середнім рівнем розвитку, НІК. Сфера діяльності – великі ТНК. Рух у цій групі називають «втечею мізків». Як правило, це люди, що або одержують недостатню, за власними уявленнями, матеріальну винагороду або не вдоволені перспективами професійного росту.

Другий сегмент. Висококваліфіковані фахівці (науковці, інженери, аналітики, програмісти), зв'язані зі сферою науки й послуг. Їхньою особливістю є те, що вони володіють і здатні засвоювати й виробляти значні обсяги інформації. Країна походження особливої ролі не грає. Сфера діяльності – ТНК, сучасні високотехнологічні компанії.

Третій сегмент. Робоча сила, що має досить високий рівень кваліфікації, але не має досвіду роботи в західних кампаніях. Походження - райони світу з відносно низьким рівнем економічного розвитку. Місце працевлаштування - середні й дрібні компанії.

Четвертий сегмент. Нелегальна робоча сила. У цю групу входить широке коло осіб, що відрізняються за країнами походження, причинами міграції, рівнем професійної кваліфікації. Об’єднує їх нелегальне становище в країні перебування, відсутність юридичних і політичних прав. Місце працевлаштування - дрібні підприємства, нездатні впроваджувати сучасні трудосберігаючі технології, сфера послуг.

П'ятий сегмент. Фахівці в області інформації та програмування з країн, що розвиваються та країн із перехідною економікою, що мають доступ до засобів обміну інформацією й виконуючою роботу в місці постійного проживання на замовлення західних компаній.

Шостий сегмент. «Транснаціональна робоча сила» - високомобільні групи фахівців, що мають досвід роботи в міжнародному бізнесі, затребувані й готові в будь-який момент задовольнити попит на робочу силу підприємств розташованих у різних районах світу.

Сучасні пококи міграції:

• з РС у ПРС;

• у рамках ПРС;

• між РС;

• міграція кваліфікованих кадрів із ПРС у РС;

• міграція з ПС у ПРС;

• міграція в границях СНД.

Основні центри міграциї робрчої сили:

1. Північно- і Південноамериканський регіон

2. Західноєвропейський ринок – близько 20 млн. мігрантів.

3. Південно-Західна й Західна Азія. Основні імпортери трудових ресурсів – Японія, Південна Корея, Бруней, Гонконг, Малайзія, Тайвань, Сінгапур, Основні експортери – В'єтнам, Лаос, Таїланд, Філіппіни, Індія.

4. Країни Африки. Центр – центральна й Південна Африка ПАР, Зімбабве, Камерун, Гана, Кенія, Ліберія, Північна Африка – країни Магрибу. Усього більш 6 млн. мігрантів;

5. Країни Перської затоки (новий центр імміграції, наприкінці 90-х рр. нараховувалося 5 млн. іммігрантів або більше 50 % робочої сили. Еміграція з арабських країн – Єгипту, Сирії, Йорданії, Палестини, а так само з Пакистану, Індії, Філіппін). В ОАЕ 97 % працюючих – мігранти, Катарі – 95,5 %, Кувейті – 86,5 %, Омані – 70 %, Саудівській Аравії – 60 %, Бахрейні – 51 %. Міграція носить яскраво виражений тимчасовий характер.

47-48. Економічні та позаринкові наслідки міжнародної міграції робочої сили

У рамках світового господарства міграція робочої сили забезпечує більш раціональне розміщення світових трудових ресурсів. Одночасно вона створює умови для вирівнювання цін на робочу силу як фактор виробництва. Формуються передумови для уніфікації форм господарського життя в масштабах світової економіки в цілому, росте обсяг сукупного світового ВВП.

1. Для самих емігрантів міграція означає одержання можливості значно поліпшити своє матеріальне становище. Стимулюють міграцію нові можливості або труднощі на батьківщині.

2. Для найманих робітників у країні еміграції вона означає скорочення конкуренції на ринку праці, та, як наслідок, ріст середньої заробітної плати. Для найманих робітників у приймаючій країні, навпаки, вона означає ріст конкуренції. Утім, ця теза має спірний характер, тому що значна частина емігрантів заповнює ті сегменти національного ринку, що відчувають недолік робочої сили.

3. Для підприємців у країні в'їзду імміграція означає скорочення витрат на робочу силу внаслідок розширення її пропозиції. У країні еміграції, за рахунок скорочення пропозиції робочої сили навпаки відбувається її подорожчання, збільшуються витрати по найманню.

4. Для споживачів імміграція означає потенційне зменшення цін товарів у приймаючій країні та їх зростання у країні еміграції.

5. Для національної економіки в цілому:

   1. приймаюча країна:

а. середній доход у країні падає, тому що ріст конкуренції на ринку праці скорочує середню заробітну плату, але сукупний доход росте, за рахунок того, що його створює, й, відповідно одержує заробітну плату більша кількість економічних суб'єктів;

б. за рахунок іммігрантів відбувається ріст платоспроможного попиту в приймаючій країні, відповідно розвивається інфраструктура;

в. приплив мігрантів веде до розширення бази оподатковування і соціального страхування. При цьому, як правило, тимчасові мігранти не мають можливості повною мірою скористатися системою суспільних благ, що існує в країні перебування. Створення частини суспільних благ, якими вони користуються (національна безпека, оборона, природне середовище) не вимагає від приймаючої країни додаткових витрат. Іншими вони ніколи не скористаються (система національної освіти, пенсійного й медичного страхування). Таким чином, міграція сприяє скороченню податкового навантаження на платника податків приймаючої країни.

м. ефект циклу життя – іммігранти знаходяться в самому продуктивному віці, але соціальну допомогу, як правило, одержують у рідній країні, розвантажуючи соціальну систему країни перебування;

д. переказуючи заробітну плату на Батьківщину, мігранти перетворюються у фактичних кредиторів приймаючої країни.

е. країна заощаджує ресурси на підготовку кваліфікованих фахівців, одержує порівняно більш дешеву й молоду робочу силу.

ж. відбувається поліпшення умов для підтримки економічного росту.

2. країна еміграції:

а. середній доход у країні росте за рахунок подорожчання вартості робочої сили, але сукупний доход в економіці падає, тому що скорочується число суб'єктів економічних відносин. Емігранти не беруть участь у створенні національного доходу;

б. еміграція веде до скорочення числа потенційних споживачів, однак, це скорочення, як правило, компенсується ростом споживання родичів, самих мігрантів після повернення на Батьківщину, завдяки значно більш високому рівневі заробітної плати в країні міграції;

в. емігранти фактично залишаються повноправними користувачами суспільних благ, але не виплачують податків у рідній країні;

г. особливу гостроту цій проблемі надає демографічний фактор. Користуючись суспільними фондами в дитинстві та юності, претендуючи на пенсійне забезпечення, емігранти, одночасно в найбільш продуктивний період свого життя не приймають ніякої участі в створенні національного доходу. Таким чином, країна еміграції несе значні нетто-втрати за рахунок міграції.

д. перекази на Батьківщину можуть служити значним джерелом валютних надходжень для національної економіки. Як правило, мігранти переводять до половини зароблених коштів;

е. “утеча мізків” – міжнародна міграція висококваліфікованих кадрів, виїзд за кордон на постійну роботу фахівців вищої кваліфікації, завдяки більш сприятливим умовам для роботи й життя в приймаючій країні.

ж. скорочення рівня безробіття.

з. формується тенденція до скорочення темпів економічного росту.