- •Загальні положення
- •Порядок виконання курсового проекту
- •Тематика курсового проекту
- •Технічне завдання на курсовий проект
- •Керівництво курсовим проектом
- •Зміст та обсяг курсового проекту
- •7.1. Загальні вимоги до пояснювальної записки.
- •7.2.7. Аналіз технічного завдання.
- •7.2.8. Обґрунтування алгоритмів функціонування.
- •7.2.5. Вступ.
- •7.2.6. Огляд та аналіз джерел науково-технічної інформації.
- •7.2.9. Обґрунтування структурної та функціональної схем.
- •7.2.10. Розробка принципової схеми.
- •7.2.11. Аналіз та оцінка параметрів пристрою.
- •7.2.12. Експериментальна частина.
- •7.2.13. Заключення.
- •7.2.14. Додатки
- •7.2.15. Список використаної літератури.
- •Правила оформлення курсового проекту.
- •Методи проектування цифрових пристроїв.
- •9.1. Загальні відомості.
- •9.2. Етапи проектування цифрових пристроїв
- •9.3. Послідовність розробки алгоритмів.
- •9.4. Способи реалізації алгоритмів функціонування цифрових пристроїв.
- •9.5. Принципи проектування цифрових пристроїв.
- •Проектування спеціалізованих цифрових пристроїв.
7.2.13. Заключення.
В стислій формі наводять результати виконаного проекту. Відзначається виконання вимог технічного завдання, наводяться конкретні дані основних параметрів пристрою, дається оцінка одержаних результатів в порівнянні з відомими пристроями, відмічаються можливі перспективи використання проекту.
7.2.14. Додатки
В додатки включають такі матеріали:
проміжні розрахунки і викладення;
довідкові дані та таблиці результатів розрахунків;
інструкції та методики, що були розроблені в проекті;
роздруківки програм моделювання;
статистичні дані;
ілюстрації довідкового характеру.
Об’єм додатків не входить в розрахунковий об’єм розрахунково-пояснювальної записки. Додатки нумеруються в межах розділу в порядку посилання на них в записці.
7.2.15. Список використаної літератури.
В списку повинні бути вказані лише ті джерела, на які в записці є посилання. Посиланням є вказівка роботи, із якої взято наведені відомості або формули, авторитетом якої підкріплюється достовірність відомостей або формул.
Наявність посилань в проекті на науково-технічні джерела підтверджують технічний кругозір автора проекту.
Правила оформлення курсового проекту.
Оформлення пояснювальної записки і графічної частини повинно бути виконано у відповідності з вимогами діючих нормативних документів. Конкретні вимоги до оформлення і перелік діючої нормативної літератури наведені в .
Методи проектування цифрових пристроїв.
9.1. Загальні відомості.
Проектування це етап життєвого циклу пристрою від складання технічного завдання (ТЗ) на розробку до виготовлення дослідних взірців і проведення всебічних випробувань.
Проектування цифрових пристроїв та систем в радіоелектроніці доцільно проводити в два етапи: 1) системне проектування; 2) технічне проектування.
Системне проектування включає вибір і організацію функцій та структури системи в цілому.
Технічне проектування включає вибір і проектування елементів системи.
Доцільно виділити такі основні принципи системного переходу до проектування.
Складну ієрархічну систему доцільно декомпозувати на декілька підсистем і проектувати кожну з них окремо. Але систему необхідно проектувати як єдиний об’єкт з заданим цільовим призначенням, забезпечуючи досягнення максимуму ефективності системи в цілому навіть за рахунок зменшення ефективності функціонування складових частин в порівнянні з оптимальним.
Вже на початкових етапах проектування повинні бути розглянуті і проаналізовані всі альтернативні варіанти побудови системи і відібрані ті, які найбільш повно відповідають вимогам ТЗ.
Для вибору кращого варіанту побудови системи необхідно використовувати якісні показники ефективності функціонування, які називаються критеріями ефективності.
Можливо використовувати сукупність простих критеріїв в формі цільової функції оптимального проектування.
Ефективною вважається система, що задовольняє таким умовам:
а) для заданих умов експлуатації повністю і в установлені терміни виконуються системою всі необхідні задачі.
б) ефект від використання системи не менший ніж витрати на її створення і обслуговування в процесі експлуатації.
В загальному випадку критерій ефективності доцільно представити в вигляді:
а)
б)
де
- критерій ефективності; G
– позитивний
проект системи; W
– витрати на систему.
Для розробки систем доцільно використання моделювання. Найбільш часто використовують такі види моделей: а) математичні; б) імітаціонні; в) програмні; г) комбіновані.
Проектування системи повинно мати ітераційний характер, тобто виконуватися поетапно, при чому на кожному етапі шукається більш досконале вирішення ніж на попередньому.
По функціональній складності радіоелектронна апаратура розподіляється на такі види: 1) система; 2) підсистема; 3) пристрій; 4) функціональний блок; 5) функціональний вузол; 6) елемент.
Пристрій – це функціонально і конструктивно завершений вибір, що експлуатується автономно.
Блок – це функціонально і конструктивно завершений вибір, але такий, що не експлуатується автономно.
Функціональний вузол – вузол, що виконує визначену функцію і реалізується у вигляді набору інтегральних мікросхем або одної надвеликої інтегральної мікросхеми.
