7.3 Система показників кредитування

Основними завданнями статистики кредиту є вивчення розмірів кредитних вкладень, їх динаміки і структури, ефективності використання кредитних ресурсів; дослідження взаємозв'язку використання кредитних ресурсів з ефективністю використання оборотних коштів; виявлення закономірностей кредитування.

Вивчають також абсолютні показники кредиту: розмір наданого кредиту, сума погашених кредитів, залишок заборгованості по кредитах, розмір прострочених кредитів.

Для більш повної характеристики кредитної діяльності визначають середні показники: середній строк кредиту, середній розмір кре­диту, швидкість обороту кредиту.

Середній розмір кредиту визначають за формулою:

(7.12)

де а — розмір кредиту;

t — строк кредиту.

Середній строк кредиту визначають за формулою:

(7.13)

Швидкість обороту кредиту вимірюється двома показниками: тривалістю користування кредитом у днях та кількістю оборотів кредиту. Тривалість користування кредитом у днях:

. (7.14)

Кількість оборотів кредиту визначається так:

(7.15)

Де — середні залишки заборгованості по позиках;

— сума погашення кредитів;

D — кількість днів у періоді. :

Показники швидкості обороту кредиту можна також визначати за даними про розмір виданих кредитів, тобто в наведених вище формулах замість показника суми погашених кредитів ( ) можна використати показник суми виданих кредитів ( ).

Доходи банків від фінансово-кредитних операцій і різних комерційних угод мають різну форму: відсотки від видачі позичок, комісійні, доходи від випуску і продажу облігацій та інших цінних паперів.

Основними категоріями фінансово-економічного аналізу проблем, пов'язаних з фінансовими операціями, є відсотки та відсоткові ставки.

Таблиця 7.9

Види відсотків

1. При наданні кредиту банком	позичкові
2. При відкриті банком депозитів юридичним або фізичним особам	депозитні
3. При нарахуванні відсотків наприкінці періоду	декурсивні
4. При нарахуванні відсотків на початку періоду	авансові

У банківській практиці різниця між позичковими та депозитними відсотками називається маржею.

Таблиця 7.10

Операції банку	Види відсотків
	позичкові	депозитні
Надає кредити	одержує
Відкриває депозити юридичним чи фізичним особам		виплачує

Таблиця 7.11

Види відсотків ставок за способом нарахування

Ставка відсотків(і)			Облікова ставка(d)
проста	складна		проста	складна
звичайна	номінальна		звичайна	номінальна
комерційна	ефективна		комерційна	ефективна
застосовують в основному			застосовують в основному
якщо n<1 року	якщо n>1року		якщо n<1 року	якщо n>1року

Будь-який борг має початкову та кінцеву величину.

Початкова сума боргу — це зобов'язання боржника на початок дії фінансової угоди.

Кінцева сума боргу — це заборгованість на кінець терміну угоди і вона більша від початкової суми на величину відсоткових грошей.

Умовні позначення для розгляду нагромадження відсоткових грошей:

P_o— початкова сума боргу;

S — кінцева сума боргу;

J— відсоткові гроші;

i — ставка відсотків;

n— термін позички у роках або кількість періодів нарахування.

Якщо n < 1 року, то

n = g : К, (7.16)

де g – кількість днів користування грошима;

K – кількість днів у році.

Процес нагромадження простих відсотків

J = P_o ·n · i – прості відсотки; (7.17)

S = P_o + J - кінцева сума боргу (7.18)

Відсоткові гроші за простою обліковою ставкою забрані банком наперед називаються дисконтом. Кредитор одержує кредит, зменшений на суму дисконту.

Банківське дисконтування — це визначення початкової суми боргу (Р), коли відомі кінцева сума боргу, термін користування грошима, облікова ставка відсотків.

При довготермінових фінансово-кредитних операціях нарахування відсотків проводять за складним методом, тобто за базу для нарахування відсоткових грошей береться щоразу нова сума — величина боргу разом з нарахованими за попередні періоди часу відсотками. Застосована при цьому ставка відсотків називається складною.

Складні відсотки — це відсоткові гроші, при нарахуванні яких за базу приймається нарощена сума попереднього періоду.

Процес нарахування складних відсотків і додавання їх до суми, яка служила базою для їх нарахування, називають капіталізацією відсотків.

Формула нарощеної суми зі складними відсотками:

S = P · (1 + i) ⁿ. (7.19)

Значення множника (I + i)ⁿ я можна знайти за параметрами i та n у спеціальних таблицях складних відсотків. При розрахунках використовують колонку FVIF — Future Value Interest Factor — процентний фактор майбутньої вартості зі ставкою відсотків i' за n років. Якщо термін, за який нараховуються складні відсотки, не є ціле число, то для розрахунку нарощеної суми використовують наближену формулу:

S = P · (1 + i) ⁿ · (1 + i · n_h). (7.20)

У формулі, коли n — не є ціле число, нараховують за n років складні відсотки від початкової суми (Р), а за частину року n_h — прості відсотки від суми P · (1 + i)ⁿ

Питання та завдання для самоперевірки

1. Які основні завдання статистики державного бюджету?

2. Якими абсолютними та відносними показниками характеризується державний бюджет?

3. Як визначити рівень централізації фінансових ресурсів?

4. Що показує коефіцієнт еластичності?

5. Які чинники впливають на суму податкових надходжень?

6. З допомогою яких статистичних методів можна прогнозувати показники бюджету?

7. Що таке бюджетна класифікація?

8. Назвіть складові частини бюджетної класифікації.

9. Які основні завдання статистики кредиту?

10. Назвіть показники швидкості обороту кредиту та їх визначення.