- •2. За допомогою ключів (керуються клавішами [w] і [q]) подати на вхід схеми комбінації значень r і s. Значення виходів занести в таблицю 1.3. 10
- •Лабораторна робота № 1. Дослідження rs тригера. Тригери асинхронні і з синхронізуючим входом.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 2. Дослідження послідовного та паралельного регістрів.
- •Основні теоретичні відомості
- •2.1 Паралельний регістр
- •2.2 Послідовний регістр
- •Порядок виконання роботи
- •2.1. Дослідження паралельного регістра.
- •2.2. Дослідження послідовного регістра
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 3. Дослідження лічильників на jk та d тригерах.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 4. Дослідження дешифраторів, шифраторів.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 5. Дослідження мультиплексорів.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 6. Дослідження Арифметико-Логічного Пристрою (алп).
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 7. Дослідження Оперативного Запам'ятовуючого Пристрою (озп).
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 8. Дослідження Постійного Запам'ятовуючого Пристрою (пзп).
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 9 Аналогo-цифрові та цифро-аналогові перетворювачі.Ацп прямогоперетворення.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 10 Аналогo-цифрові та цифро-аналогові перетворювачіЦап сходовоготипу.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 11 Система команд микроконтроллера pic16fxх
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 12 Програмування портів вводу-виводу мікроконтролера pic.
- •Основні теоретичні відомості
- •Текст файла Project3.Asm
- •Індивідуальні завдання
- •Питання і завдання для повторення:
- •Завдання для самостійної роботи студентів Додаток а.Дослідження лічильників на jk та d тригерах .
- •6.Дослідження синхронного реверсивного лічильника
- •Додаток б.Дослідження комбінаційних схем. Базові логічні елементи.
- •Додаток в.Дослідження тригерів
- •Додаток г.Дослідження регістрів
- •Список рекомендованої літератури
Порядок виконання роботи
Використовуючи пакет Electronics Workbench спроектувати схеми, згідно номеру варіанта по таблиці 4.2, використати для складання схеми таблицю істинності і проаналізувати роботу дешифратора, шифратора. Скласти звіт про виконання лабораторної роботи.
В звіт включити: схеми дешифратора і шифратора, часові діаграми роботи дешифратора і шифратора.
Завдання
Використовуючи пакет Electronics Workbench спроектувати схеми, згідно номеру варіанта по таблиці 4.2, використати для складання схеми таблицю істинності і проаналізувати роботу дешифратора, шифратора. Скласти звіт про виконання лабораторної роботи. В звіт включити: схеми дешифратора і шифратора, часові діаграми роботи дешифратора і шифратора.
Таблиця 4.2
-
Номер варіанта
Завдання
1, 10, 19
Спроектувати лінійний дешифратор на 4 входи.
2, 11, 20
Спроектувати пірамідальний дешифратор на 3 входи.
3, 12, 21
Спроектувати матричний дешифратор на 4 входи.
4, 13, 22
Спроектувати лінійний шифратор на 4 входи.
5, 14, 23
Спроектувати шифратор на 6 входів і 3 виходи.
6, 15, 24
Зібрати схему дешифратора на базі мікросхеми 74154.
Прослідкувати роботу схеми і стан вихідних індикаторів при значенні сигналів на входах G1 і G2 які дорівнюють 1.
7, 16, 25
Зібрати схему дешифратора на базі мікросхеми 74154.
Підготувати вихідні кодові комбінації генератора слова, які дозволяють почергове включення світлоіндекаторів на виході дешифратора, починаючи з виходу 0.
8, 17, 26
Зібрати схему шифратора на базі мікросхеми 74148. Доповніть схему шифратора елементами, які дозволяють додатково кодувати числа 8, 9, 10.
9, 18, 27
Зібрати схему шифратора на базі мікросхеми 74148. Замінюючи кодові комбінації в генераторі слова, покажіть в чому смисл слова “пріоритетний”.
Питання і завдання для повторення:
Що з себе представляє шифратор, при рішенні яких задач він використовується?
Що з себе представляє дешифратор, при рішенні яких задач він використовується?
Лабораторна робота № 5. Дослідження мультиплексорів.
Мета:Вивчити алгоритми роботи мультиплексора.
Програмне забезпечення: програмне забезпечення комп'ютерного моделювання електронних схем (програма Electronic Workbench).
Основні теоретичні відомості
Мультиплексор - це комбінаційна багатовхідних схема з одним виходом. Входи мультиплексора поділяються на інформаційні Д0, Д1, …, Дn-1 і керуючі (адресні) А0, А1, …, Аk-1. Зазвичай 2k = n, де k і n – число адресних і інформаційних входів відповідно. Двійковий код, що надходить на адресні входи, визначає (вибирає) один з інформаційних входів, значення змінної з якого передається на вихід y, тобто мультиплексор реалізує функцію:
,
если
(5.1)
Т
Таблиця
1
А1А0
Д0Д1Д2Д3
y
0
0
0
0
0
1
0
1
1
0
1
0
1
1 1
1
0
* * *
1
* * *
*
0 * *
*
1 * *
*
* 0 *
*
* 1 *
*
* * 0 *
* * 1
0 1 0 1 0 1 0 1 *
- значение входа не влияет на
значение у
Варіант схемної реалізації мультиплексора "4-1" ("чотири в один", тобто комутуючого дані від одного з чотирьох входів на єдиний вихід) і його умовне графічне зображення представлені на мал. 1.
Тут мультиплексор побудований як сукупність двохвходових кон'юкторов даних (їх число дорівнює числу інформаційних входів), керованих вихідними сигналами дешифратора, дешіфруючій двійковий адресний код. Виходи кон'юнкторов об'єднані схемою АБО.
Мал. 5.1. Схема мультиплексора з дешифратором (а) і його умовне графічне зображення (б)
В інтегральному виконанні застосовується більш проста схема, в якій кон'юктори дешифратора одночасно виконують і функцію кон'юнкторов даних. Робота мультиплексора при цьому описується співвідношенням
(5.2)
З (5.2) випливає, що при будь-якому значенні адресного коду всі складові, крім одного дорівнюють нулю. Ненульове доданок одно Дi, де i - значення поточного адресного коду.
Відповідно до цього співвідношенням будуються реальні схеми мультиплексорів, одна з яких для мультиплексора "чотири в один" наведена на мал. 5.2. Як правило, схема доповнюється входом дозволу роботи - Е (показаний пунктирною лінією). При відсутності дозволу роботи (Е = 0) вихід у стає нульовим і не залежить від комбінації сигналів на інформаційних та адресних входах мультиплексора.
Мультиплексори 4-1, 8-1, 16-1 випускаються в складі багатьох серій цифрових інтегральних схем і мають літерний код КП. Наприклад, К555КП1 - мультиплексор 2-1 (в даному корпусі розміщуються чотири мультиплексора), К555КП12 - мультиплексор 4-1 (в одному корпусі розміщуються два мультиплексора) і т.д.
У тих випадках, коли функціональні можливості ІС мультиплексорів не задовольняють розробників по числу інформаційних входів, вдаються до їх каскадування з метою нарощування числа входів до необхідного значення. Найбільш універсальний спосіб нарощування розмірності мультиплексора полягає в побудові пірамідальної структури, що складається з декількох мультиплексорів. При цьому перший ярус схеми є стовпець, що містить стільки мультиплексорів, скільки необхідно для отримання потрібного числа інформаційних входів. Всі мультиплексори цього стовпця комутуються одним і тим же адресним кодом, складеним з відповідного числа молодших розрядів загального адресного коду. Старші розряди адресного коду використовуються у другому ярусі, мультиплексор якого забезпечує почергову роботу мультиплексорів першого ярусу на загальний вихід.
Пірамідальна схема, що виконує функцію мультиплексора "16-1" і побудована на мультиплексорах "4-1", показана на мал. 5.3.
Мал.5.3. Каскадне з'єднання мультиплексорів
