- •Курсова робота
- •1.Вихідні дані для виконання курсової роботи:
- •2. Конструкція робочої площадки
- •3.4. Монтажні болти для з’єднання балок настилу з головними балками
- •4.Розрахунок стального настилу
- •5. Розрахунок балки настилу
- •6. Розрахунок головної балки
- •6.1 Збір навантажень та визначення розрахункових зусиль.
- •6.3. Перевірка міцності підібраного перерізу головної балки за нормальними напруженнями
- •6.4. Зміна перерізу по довжині балки
- •6.2. Підбір поперечного перерізу головної балки
- •6.5. Перевірка міцності за дотичними напруженнями
- •6.6. Перевірка міцності стінки за приведеними напруженнями
- •6.7. Загальна стійкість балки
- •6.8. Місцева стійкість елементів балки
- •6.9. Перевірка прогину балки
- •6.10. Розрахунок з’єднання полиці зі стінкою
- •6.11. Розрахунок опорного ребра
- •6.12. Монтажний стик
- •6.13. Розрахунок прикріплення балок настилу до головних балок
- •7. Розрахунок колони
- •7.1. Вибір розрахункової схеми колони
- •7.2. Компонування перерізу стержня колони
- •7.3. Розрахунок стержня колони
- •7.3.1. Розрахунок колони відносно матеріальної осі х1-х1 (рис. 9)
- •7.3.2. Розрахунок колони відносно вільної осі y1-y1 (рис.9)
- •7.3.3. Перевірка стійкості колони відносно вільної осі
- •7.3.4. Розрахунок планок
- •7.3.5. Розрахунок бази колони
- •7.3.6. Розрахунок оголовка колони
- •7.3.7. Конструювання колони
- •Список використаної літератури
7.3.4. Розрахунок планок
Обчислюємо умовну поперечну силу:
Умовна поперечна сила, що передається на систему планок, розміщених в одній площині:
Qs=Qfic/2 = 28,47/2 = 14,24кН.
Розрахункове зусилля в планці:
перерізуюча сила: Fs=Qs ·l/c = 14,24 ·120/36,64= 46,64кН;
згинальний момент: Ms=Qs·l/2 = 14,24·120/2 =854,4кН·см.
Перевірка міцності планок на згин за нормальними напруженнями:
σ = Ms/Ws=854,4/120 = 7,12кН/см2=71,2 МПа<Ry·γc=270·1=270МПа,
де Ry=270МПа– приймаємо з табл. 51* [1] для листового прокату товщиною, рівною товщині планок з тієї ж сталі, що і колона.
Розрахунок кутових швів, які прикріплюють планки до віток колони (див. рис.9).
Відповідно до марки сталі колони С275 шви виконуємо ручним зварюванням за допомогою електродів типу Е42 (табл. 55* [1]).
Розрахунок кутових швів виконуємо за металом шва в такій послідовності:
а) з табл.34* [1] приймаємо коефіцієнт β=0,7, а з табл.56 [1] – розрахунковий опір шва Rwf=180 МПа;
б) приймаємо катет кутового шва kf=7 мм і довжину шва lw=ds=300 мм;
в) обчислюємо геометричні характеристики шва:
площа перерізу: Awf= βf·kf·lw= 0,7·0,7·30= 14,7 см2;
момент опору: Wwf= βf·kf·lw2/6 = 0,7·0,7·302/6 = 73,5 см3.
г) нормальні та дотичні напруження в перерізі кутового шва:
σw = Ms/Wwf=854,4/73,5 = 11,62/см2 = 116,2МПа;
τw = Fs/Awf=46,64/14.7 = 3,17кН/см2 = 31,7МПа.
д) перевіряємо міцність кутового шва планки на дію рівнодіючого напруження:
<Rwfγwfγc=180·1·1=180
МПа.
7.3.5. Розрахунок бази колони
Проектуємо базу з траверсою (рис. 10) зі сталі С345 з розрахунковим опором для опорної плити Ry=300МПа (листовий прокат товщиною t>20 мм).
Розрахункове навантаження на базу становить N=2094.2кН.
Фундаменти під колони передбачені з класу В15 з розрахунковим опором Rb=8,5МПа.
Обчислюємо ширину опорної плити (рис. 10):
Впл= h+2·(tтр+с1) = 360+2·(10+110) = 600мм,
де h – висота двотавра вітки колони; tтр – товщина листів траверси, у першому наближені приймається 10 мм; с1– звис опорної плити, приймаємо110 мм.
Остаточно приймаємоВпл=600мм.
Розрахунковий опір бетону місцевому зминанню під опорною плитою бази:
Rb, loc=γ·Rb= 1,2·8,5= 10,2МПа.
Необхідна площа опорної плити бази:
Апл= N/Rb, loc=2094.2/1,02 = 2053.14см2.
Розрахункова довжина плити:
Lпл=Апл/Впл=2053.14/60 = 34.2 см.
З конструктивних міркувань довжина опорної плити повинна бути (див. рис. 10) Lпл b+2C2, де b – ширина перерізу колони;
для колон із двох швелерів С2=70…80мм
Lпл 420+275=570 мм
Остаточно приймаємоLпл=600мм.
Напруження в бетоні під опорною плитою:
σf = N/(Впл·Lпл) = 2094,2/(60·60) = 0,58кН/см2=5,8МПа <Rb, loc =10,2МПа.
Визначаємо величину розрахункового моменту в опорній плиті бази, для чого в межах опорної плити виділяємо три розрахункові ділянки (див. рис. 10):
1 – консольні, 2 – оперті на три сторони, 3 – оперті на чотири сторони.
Для кожної із виділених ділянок опорної плити визначаємо максимальний згинальний момент:
для 1 – ділянки: М1= σf·1·cl2/2 = 0,58·1·11,02/2 = 35,09кН·см.
для 2 – ділянки - визначаємо довжину вільного краю плити, яка приймається рівною висоті вітки колони а2=h=36 см; довжину закріпленої сторони плити визначаємо залежно від типу перерізу колони:
b2=[Lпл-b]/2=[600-420]/2=90 мм;
де Lпл– довжина опорної плити, b – ширина перерізу колони.
Обчислюємо величину відношення довжини закріпленої сторони плити до вільної: b2/а2 = 90/360 = 0,25. У зв’язку з тим, що b2/а2 = 0,25< 0,5:
М2= σf·1·b2 2 /2=0,58·1·9,02/2=10,44кН·см.
для 3 – ділянки -визначаємо довжину короткої сторони плити:
b3=h=360мм; довжину більшої сторони плити а3 = b-2tw= 420-2*7,5 = 405 мм.
Обчислюємо величину відношення більшої сторони плити до меншої а3/b3 = =405/360 = 1,125. За табл. 5.7 [4] залежно від величини відношення сторін а3/b3 = 1,125, приймаємо коефіцієнт α=0,057і обчислюємо згинальний момент:
М3 = α ·σf·1· b32 = 0,057·0,58·1·362 = 42,8кН·см.
Розрахунковим являєтьсяMmax= M3 = 42,8кН·см.
Необхідна товщина опорної плити:
У відповідності із сортаментом на листову сталь приймаємо tпл=30 мм.
Визначаємо висоту траверси: передача зусилля від стержня колони на траверсу здійснюється за допомогою чотирьох вертикальних кутових швів, довжина яких і визначає висоту траверси (див. рис. 10). Залежно від товщини листів траверси tтр=10 мм приймаємо катет кутових швів
kf=1,2*tтр=1,2*10=1,2 см і обчислюємо потрібну їх довжину:
lw= N/(4·βf·kf·Rwf·γwf·γc) = 2094,2/(4·0,7·1,2·18·1·1) =34,6 см.
Приймаємо lw=35см, що відповідає конструктивним вимогам:
lw=35 см <lwmax = 85· βf·kf=85·0,7·1,2= 71,4 см.
Висота траверси з умови розміщення зварних швів:
hтр= lw+10 мм = 350+10= 360 мм.
З міркувань забезпечення необхідної жорсткості вузла висоту траверси приймають: hтр≥( 0,5…0,7)·b = (0,5…0,7)·420 = 210…294 мм.
Остаточно приймаємо висоту траверси hтр=360 мм.
Рис.10 База колони
