Ііі. Приймальні.

Зони приймалень в офісних приміщеннях залежить від специфіки фірми чи закладу, однак завжди є присутні три основні компоненти – місця для відвідувачів, стіл секретаря, розташування інформаційних стендів. Площа приймалень зонується згідно загальної архітектоніки приміщення. Особливе значення має розташування столу секретаря, яке повинне відповідати антропометричним параметрам сидячого секретаря, та стоячого відвідувача, як і традиційним письомвим столом.

Основні параметричні дані:

• ріст

• рівень очей

• рівень очей в сидячому положенні

• ширина тазу

• висота бедра

• віддаль від ягодиці до колінної чешечки

• віддаль від маківки до пальців витягнутої в бік руки

• максимальна товщина тіла

• максимальна ширина тіла

Ширина робочої поверхні повинна відповідати віддалі від спини до кінчика середнього пальця руки мініатюрної людини, щоб не обмежувати обмін кореспонденції і документів. Не менш важливий рівень очей сидячого: він повинен бути вище ляди прилавку – необхідний сигмент для встановлення візуального контакту з сидячим або стоячим відвідувачем. Рівень очей в положенні «сидячи» і «стоячи» визначає висоту та розташування логотипів, інформаційних стендів (див. Табл. ІІІ, рис.13-15).

IV. Конференцзал

Великі компанії, банки, навчально-методичні установи зазвичай обладують конференцзали. Концептуально, розміри столів, місця-зони для документів, папок, ноутбуків, планшеток, дисплеїв і т.п. – деференціюються в межах характеру організації та виду конференції. По периметру столу чи столів повинно залишатись достатньо простору для руху людей з максимальною шириною тіла і розставленими ліктями (переноска матеріалів, обладнання, тощо). Якщо конференція і збори проходять строго по протоколу, розрахунок ширини індивідуального місця повинна значно збільшитись.

Ключові антропометричні параметри:

• рівень очей сидячи

• висота бедра

• висота коліна

• висота підколінної впадини

• віддаль від ягодиці до колінної чешечки

• віддаль від ягодиці до підколінної впадини

• максимальна товщина тіла

• максимальна ширина тіла

(див. табл. IV, рис. 16-18) .

Антропометрія сидіння.

Різноманітність дизайну сидінь можна прослідкувати, починаючи із античних часів. Табурет був відомим предметом меблів в єгиптян вже у 2050 р. до н.е., а крісло - в 1600 р. до н.е. Однак, не зважаючи на повсемісну розповсюдженість та давню історію, засоби для сидіння, залишаються одними із найбільш невдало спроектованих елементів інтер'єру. За висловлюванням промислового дизайнера Нейлса Дифріента «Стілець - це лакмусовий папір для дизайнерів». Одне із труднощів в дизайні сидінь полягає в тому, що здебільшого воно трактується як статичний процес, однак він достатньо динамічний. Застосування двомірних вимірів для вирішення динамічної трьохвимірної проблеми зі своїми законами біомеханіки, в основному потерпає невдачу. Не може не здивувати той факт, що на ідеальному з точки зору антропометрії стільці не вигідно сидіти. Для проектування комфорту з урахуванням авторського формотворення, потрібно дотримуватись певних принципів, концепцій і розроблених рекомендацій.