Правовий статус Міжнародного трибуналу по Руанді
1 червня 1994 року в своїй резолюції № 955 від 8 листопада 1994 року Рада Безпеки постановила, що геноцид та інші, систематичні та широкомасштабні порушення міжнародного гуманітарного права загрожують міжнародному миру та безпеці. Згідно цієї резолюції була затверджена комісія експертів для розслідування порушень. До Ради Безпеки надійшло прохання від руандійського уряду про створення трибуналу в Руанді. Отже, з урахуванням прохання руандійського уряду та подій, що існували, Рада Безпеки ООН прийняла остаточне рішення про створення Міжнародного карного Трибуналу по Руанді. Цей акт був не тільки спробою покласти край культурі безкарності, яка склалася в Руанді за декілька поколінь до геноциду, це було дипломатичне визнання власної провини в тому, що найсильніші держави світу не змогли ні запобігти, ні зупинити масові вбивства.
Міжнародний трибунал по Руанді за переліченими резолюціями створений для судового переслідування осіб, відповідальних за геноцид та інші серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, скоєні на території Руанди, а також руандійських громадян, визнаних винними у вчиненні таких дій на території сусідніх держав, в період з 1 січня по 31 грудня 1994 року. При цьому трибунал покликаний не тільки переслідувати винних в актах геноциду, але й сприяти примиренню і відновленню справедливості і законності в Руанді.
МТР є кримінальним судом і має широку територіальну юрисдикцію, яка не обмежена територією Руанди, а поширюється на територію сусідніх держав у відношенні серйозних порушень міжнародного гуманітарного права, вчинених громадянами Руанди (ст.7).
Судді, Обвинувач і Секретар користуються привілеями та імунітетами, звільненнями та пільгами, які надаються, згідно з міжнародним правом, дипломатичним представникам. Персонал, обвинувач та Секретар користується привілеями та імунітетами, які надаються посадовим особам Організації Об'єднаних Націй у відповідності зі статтями V і VII Конвенції, згаданої в пункті 1 цієї статті.
Робочими мовами Міжнародного трибуналу є англійська та французька.
Голова Міжнародного трибуналу по Руанді являє щорічну доповідь Міжнародного трибуналу по Руанді Раді Безпеки і Генеральній Асамблеї
Отже, міжнародний трибунал по Руанді - допоміжний орган Організації Об'єднаних Націй, заснований для судового переслідування осіб, відповідальних за геноцид, здійснений на території Руанди, і громадян Руанди, відповідальних за геноцид, здійснений на території сусідніх держав, в період з 1 січня 1994 по 31 грудня 1994 року [4].
3. Структура Міжнародного Трибуналу по Руанді
Трибунал складається з наступних частин: Судового органу, що включає три Судових камери (палати) по 3 судді, і одну Апеляційну камеру (палату) в складі 5 суддів, 9 непостійних суддів, обвинувача (прокурор) та Секретаріату.
В даний час до складу Трибуналу входять 25 суддів: 16 постійних Суддів і максимум 9 тимчасових Суддів (суддів ad litem). Камери складаються з шістнадцяти постійних незалежних суддів, причому серед них не може бути двох громадян однієї і тієї ж держави, і в будь-який період часу максимум чотирьох незалежних суддів ad litem. Троє постійних суддів і в будь-який період часу максимум четверо суддів ad litem входять до складу кожної з Судових камер. Кожна Судова камера, в яку розподіляються судді ad litem, може бути поділена на секції по троє суддів у кожній, які складаються як з постійних суддів, так і з суддів ad litem. Секція Судової камери має ті ж повноваження і обов'язки, що і Судова камера у відповідності з цим Статутом, та виносить рішення у відповідності з тими ж правилами.
В якості постійних суддів і суддів ad litem обираються особи, що володіють високими моральними якостями, неупередженістю і сумлінністю, які задовольняють вимогам, пропонованим у їхніх країнах для призначення на вищі судові посади. При визначенні загального складу камер та секцій Судових камер належним чином враховується досвід суддів в області кримінального права, міжнародного права, в тому числі міжнародного гуманітарного права і норм в області прав людини.
Одинадцять з постійних суддів Міжнародного трибуналу по Руанді обираються Генеральною Асамблеєю з представленого Радою Безпеки списку наступним чином:
a) Генеральний секретар пропонує державам - членам Організації Об'єднаних Націй і державам, які не є членами Організації Об'єднаних Націй, які мають постійні місії спостерігачів в Центральних установах Організації Об'єднаних Націй, висувати кандидатури на посади постійних суддів Міжнародного трибуналу по Руанді;
б) протягом шістдесяти днів після пропозиції Генерального секретаря кожна держава може висунути не більше двох кандидатур, що відповідають вимогам, викладеним у Статуті, причому серед них не може бути двох громадян однієї і тієї ж держави і жоден з них не може бути громадянином тієї ж держави, що і суддя, який є членом Апеляційної камери і який був обраний або призначений в якості постійного судді Міжнародного трибуналу на території колишньої Югославії з 1991 року;
в) Генеральний секретар надсилає отримані кандидатури Раді Безпеки. З числа отриманих кандидатур Рада Безпеки складає список, в який включається не менше двадцяти двох і не більше тридцяти трьох кандидатів, при цьому належним чином враховується належне представництво в Міжнародному трибуналі по Руанді основних правових систем світу;
г) Голова Ради Безпеки надсилає список кандидатів Голові Генеральної Асамблеї. З цього списку Генеральна Асамблея обирає одинадцять постійних суддів. Обраними оголошуються кандидати, що одержали абсолютне число голосів держав - членів Організації Об'єднаних Націй і держав, які не є членами ООН, які мають постійні місії спостерігачів в Центральних установах ООН.
Постійні судді, обрані відповідно до цієї статті, обираються на чотири роки. Вони можуть бути переобрані.
Судді ad litem Міжнародного трибуналу по Руанді обираються Генеральною Асамблеєю з списку поданого Радою Безпеки наступним чином: аналогічно до постійних, з різницею у: пункт б-4 судді, пункт в-36, г-18 кандидатів.
Судді ad litem обираються на чотири роки. Вони не можуть бути переобрані та користуються тими ж умовами служби, що і постійні судді Міжнародного трибуналу по Руанді; мають такі ж повноваження, що й постійні судді трибуналу; користуються привілеями та імунітетами, звільненнями та пільгами суддів Міжнародного трибуналу по Руанді.
Постійні судді Міжнародного трибуналу вибирають Голову з числа своїх членів який є членом Апеляційної камери і головує при її розглядах. Обвинувач відповідає за розслідування справ та судове переслідування осіб, відповідальних за серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, скоєні на території Руанди, і громадян Руанди, відповідальних за подібні порушення, вчинені на території сусідніх держав, в період з 1 січня 1994 року по 31 грудня 1994 . Прокурор для Югославії є також прокурором для Руанди.
Обвинувач призначається Радою Безпеки після висування кандидатури Генеральним секретарем. Він повинен мати високі моральні якості та вищий рівень професійної компетентності та досвіду в розслідуванні і веденні кримінальних справ. Обвинувач призначається на термін у чотири роки і може бути призначений повторно.
Канцелярія обвинувача складається з двох підрозділів: Відділу кримінального переслідування в який входить Слідча секція розділена на групи, відповідальні за розслідування злочинів та збір доказів, та Відділу апеляцій та правового консультування. Також в неї входить Судовий відділ на чолі зі Старшим повіреним, який відповідає за роботу звинувачення в судовому процесі.
Секретаріат відповідає за виконання адміністративних функцій і обслуговування Міжнародного трибуналу по Руанді і складається з Секретаря та іншого персоналу, який може виявитися необхідним. В даний час Секретаріат складається з двох основних відділів - Відділу судового і правового обслуговування і Адміністративного відділу.
Секретар призначається Генеральним секретарем після консультацій з Головою Міжнародного трибуналу по Руанді. Він призначається на чотири роки і може бути призначений повторно.
Крім основних, до складу Трибуналу входить і декілька допоміжних підрозділів. У тому числі це Секція підтримки жертв та свідків, Секція захисту та утримання під вартою (у її функції, зокрема, входить забезпечення адвокатами тих з обвинувачених, які не в змозі самостійно оплатити роботу захисника, а також забезпечення міжнародних стандартів змісту в Слідчому ізоляторі ООН ).