- •Тема 4. Випадкові величини, способи задання, дії над випадковими величинами
- •1. Поняття випадкової величини
- •2. Закон розподілу дискретної випадкової величини
- •3. Функція розподілу випадкової величини
- •4. Щільність розподілу ймовірності неперервної випадкової величини
- •5. Операції над випадковими величинами
3. Функція розподілу випадкової величини
Функцією
розподілу3
випадкової величини
називають функцію
,
яка визначає ймовірність того, що
випадкова величина
в результаті випробування прийме
значення менше, ніж
,
тобто
,
. (3)
Із означення функції розподілу випливають такі її властивості:
1)
,
;
2)
неспадна на всій числовій осі функція,
тобто якщо
,
то
для будь-яких
;
3)
,
;
4)
якщо всі можливі значення випадкової
величини належать відрізку
,
то
для всіх
і
для всіх
.
5) функція розподілу неперервна зліва:
.
Якщо
–
дискретна випадкова величина, можливі
значення якої пронумеровані в
порядку їх зростання, то її функція
розподілу визначається рівністю:
, (4)
де
підсумовування поширюється на всі ті
значення індексу
,
для яких
.
Функція розподілу дискретної випадкової
величини стала на проміжках
,
,
,
,
,
а в точках
має стрибок, рівний ймовірності
,
з якою величина
приймає значення
(
).
За
допомогою функції розподілу визначається
ймовірність
потрапляння випадкової величини
в заданий інтервал
:
. (5)
Іншими словами, ймовірність того, що випадкова величина прийме значення з інтервалу (a;b), дорівнює приросту функції розподілу на цьому інтервалі.
Приклад 2. Дискретна випадкова величина задана законом розподілу:
|
1 |
3 |
6 |
9 |
|
0,2 |
0,4 |
0,3 |
0,1 |
Знайти функцію розподілу та побудувати її графік.
Розв’язання.
Якщо
,
то
,
оскільки значень менших 1, випадкова
величина
не приймає.
Нехай
.
Тоді
,
оскільки 1 – це єдине можливе значення,
яке менше від
і яке випадкова величина
приймає з ймовірністю 0,2.
Якщо
,
то подія
відбувається тоді і тільки тоді, коли
або
,
або
,
тому
(за теоремою додавання ймовірностей
несумісних подій).
Якщо
,
то за аналогією із попереднім випадком
.
Нарешті,
якщо
,
то подія
‑
достовірна,
і
.
Отже, функція розподілу має такий вигляд:
а її графік зображено на рис. 4.
Рис. 4. Графік функції розподілу.
4. Щільність розподілу ймовірності неперервної випадкової величини
Неперервну випадкову величину також можна задати за допомогою щільності розподілу.
Щільністю
розподілу ймовірності
неперервної випадкової величини
називають функцію
,
яка є похідною від функції розподілу
4,
тобто
. (6)
Внаслідок
цього функцію розподілу можна виразити
інтегралом від
до
від щільності розподілу:
. (7)
Ймовірність потрапляння неперервної випадкової величини в інтервал обчислюється за щільністю розподілу за формулою:
. (8)
Користуючись
геометричним змістом означеного
інтегралу, формулі (8) можна дати таку
інтерпретацію: ймовірність того, що
неперервна випадкова величина
прийме значення з інтервалу
рівна площі криволінійної трапеції,
обмеженої віссю абсцис, прямими
і
та функцією
(рис. 5).
Рис. 5.
Властивості щільності розподілу:
1)
на всій числовій осі щільність розподілу
невід’ємна функція, тобто
для
;
2)
невласний інтеграл від щільності
розподілу в межах від
до
дорівнює одиниці:
. (9)
Співвідношення (9) називається умовою нормування щільності розподілу ймовірностей неперервної випадкової величини.
Приклад 3. Випадкова величина Х задана щільністю розподілу ймовірностей:
Потрібно знайти: а) сталу С; б) функцію розподілу F(x);
в)
ймовірність події
.
Розв’язання.
а) Сталу
знаходимо з умови нормування щільності
розподілу:
.
Маємо
.
Таким
чином,
,
і щільність розподілу має вигляд:
б)
Закон
розподілу
неперервно розподіленої випадкової
величини
знаходимо із співвідношення:
,
де
– щільність розподілу. Маємо:
для
:
;
для
:
;
для
:
.
Таким чином,
в) Знайдемо ймовірність того, що :
.
