2.2 Генеральна функція держави

Генеральна функція держави - це реалізація загальних справ, які забезпечують об'єктивні передумови людського існування. До їх відносяться:

- природні умови, забезпечення життя, здоров'я людини та нормального середовища її проживання;

- соціально-культурні умови (загальна свобода, доступ до культурних цінностей, освіти, свобода творчості);

- економічні умови (приватна власність, свобода вибору занять і тощо);

- політичні умови (доступ до управління справами суспільства, реальна участь у ньому, можливість впливу на політичні рішення, які приймаються, гласність, тощо).

Генеральна функція держави реалізується в її зовнішніх і внутрішніх функціях.

Зовнішні функції держави.

1. Інтегрування національної економіки у світову, залучення і підтримка іноземних інвестицій (сучасний світ характеризується економічною взаємозалежністю держав, склався світовий розподіл праці, приток іноземних інвестицій - джерело розвитку вітчизняної економіки);

2. Оборони (це виходить з предназначення озброєних сил України виключно для захисту незалежності, територіальної цілісності держави й виконання міжнародних зобов'язань);

3. Підтримка світового порядку (співробітництва з іншими державами в області боротьби з контрабандою, наркобізнесом, тероризмом ; діяльність по збереженню миру, роззброєнню, ліквідації ядерної зброї);

4. Співробітництво з іншими державами у вирішенні глобальних проблем сучасності (тільки сумісні зусилля зможуть привести до здвигів у рішенні проблем, які стоять перед світовим суспільством: екологічної, сировинної, енергетичної, демографічної тощо).

Внутрішні функції держави.

1. Забезпечення народовладдя через діючу в політичній сфері систему політичних інститутів, установ державних органів - представницькі органи, які вибираються народом й уповноважені від імені народу здійснювати державну владу у державі (наприклад, Верховна Рада України); органи місцевого самоуправління (наприклад, області районні та інші Ради народних депутатів - державні органи місцевого самоуправління; домові, вуличні, квартальні та інші комітети - органи територіального суспільного самоуправління), референдуми (загальнодержавні, місцеві).

2. Економічна (економіка має розвиток на основі саморегулювання, втручання держави обмежено й зводиться до виробу економічної політики, управлінню підприємствами й організаціями, які відносяться до державної власності, встановлення правових основ ринку, цінової політики, регулюванню зовнішніх економічних відносин і е період економічних криз, на перехідних етапах втручання держави в економіку збільшується).

3. Соціальна (зняття й пом'якшення соціальних протеріч шляхом фінансової, матеріальної, програмної та іншої підтримки тих, хто має потребу в соціальному захисті).

4. Економічна - забезпечення економічної безпеки населення.

5. Оподаткування - для формування бюджету держави.

6. Охорона і захист прав й свободи громадян (виконання цієї функції пов’язано перш за все з діяльністю органів правосуддя, прокуратури, внутрішніх справ).

7. Культурно-виховна (організація освіти, виховання, підтримка і розвиток науки, культури).