- •1.Суть та класифікація основних засобів підприємств.
- •2.Знос і амортизація основних засобів.
- •3.Показники стану та ефективності використання основних фондів.
- •4.Капітальні вкладення: види та форми здійснення.
- •5.Джерела і порядок фінансування капітальних вкладень.
- •6.Сутність та напрямки аналізу фінансового стану підприємства.
- •7.Фінансова звітність підприємства як інформаційна база фінансового аналізу.
- •8.Показники оцінки фінансового стану підприємства.
- •10.Класифікація активів підприємства за ступенем ліквідності, а пасивів – за строковістю
- •9.Оцінка майнового стану підприємства.
- •11. Показники ліквідності і платоспроможності підприємства.
- •12. Показники фінансової стійкості підприємства
- •13. Показники ділової активності
- •14. Показники рівня ефективності господарської діяльності
- •15. Аналіз прибутковості підприємства
- •16.Комплексна оцінка фінансового стану підприємства.
- •17.Фінансова стратегія підприємства.
- •18.Зміст та задачі фінансового планування
- •19.Методи фінансового планування.
- •20.Порядок розробки фінансового плану.
- •22. Оперативне фінансове планування
- •23. Контролінг.
- •24. Фінансова криза на підприємствах і причини її виникнення.
- •25. Фінансова санація підприємства, її економічний зміст та порядок проведення.
- •26. Економіко-правові аспекти санації та банкрутства підприємств.
- •27 Мирова угода
- •28. Фінансові джерела санації підприємств та їх використання
- •29. Реструктуризація підприємства
- •30. Сутність та причини виникнення банкрутства
- •Суть та класифікація основних засобів підприємств.
28. Фінансові джерела санації підприємств та їх використання
Основними джерелами фінансування санації можуть бути власні кошти підприємств (самофінансування) кошти власників; кредиторів та державні.
Реструктуризацію активів здійснюють, вживаючи таких санаційних заходів:
• мобілізації фінансових резервів за рахунок реалізації окремих об'єктів основних засобів та обігових коштів, які безпосередньо не пов'язані з процесом виробництва та реалізації продукції (будівлі та споруди невиробничого призначення, нематеріальні активи, наднормативні запаси сировини й матеріалів, боргові цінні папери тощо);
• лізингу основних фондів;
• здачі в оренду основних фондів, які не використовуються у виробничому процесі;
• продажу окремих нерентабельних або низькорентабельних структурних підрозділів;
• удосконалення структури оборотного капіталу за рахунок зменшення частки низьколіквідних оборотних активів;
• рефінансування дебіторської заборгованості шляхом переведення її в інші, ліквідні форми оборотних активів (гроші, короткострокові фінансові вкладення).
Зменшення витрат здійснюється за рахунок таких заходів:
• заморожування інвестиційних вкладів з довготривалим строком окупності;
• зниження валових витрат шляхом визначення їх оптимального рівня.
Збільшення виручки від реалізації продукції за рахунок стимулювання збуту шляхом надання знижок покупцеві, масової реклами тощо.
Основними формами фінансування санації персоналом можуть бути:
• купівля підприємства працівниками акцій;
• відмова від дивідендів та винагороди за виробничі результати;
• надання працівниками позик підприємству.
Державна фінансова підтримка санації підприємств може здійснюватися різними шляхами:
• прямим бюджетним фінансуванням у вигляді надання субсидій, дотацій, повного або часткового викупу державою акцій підприємства, яке перебуває на межі банкрутства. Пряме бюджетне фінансування санації державних підприємств здійснюється у випадках, коли підприємство зазнало збитків від стихійного лиха і вони не відшкодовані органами страхування;
• надання бюджетних позик тощо.
Крім прямого бюджетного фінансування санації держава може використовувати й непрямі методи фінансової підтримки підприємств:
• надання антимонопольним комітетом дозволу на інтеграцію підприємств-конкурентів або поєднання їх інтересів;
• надання державних гарантій і державне страхування кредитів;
• регулювання механізму ціноутворення;
• зниження податкового тиску, списання податкових зобов'язань;
• відстрочення і розстрочення за платежами у бюджет на умовах податкового кредиту;
• стимулювання лізингової форми фінансування виробничо-технічних санаційних заходів;
• активізація участі в санації кредиторів з найбільшою заборгованістю;
• проведення цільових кредитних аукціонів НБУ під програми фінансування санації виробництва.
29. Реструктуризація підприємства
Одним із засобів фінансового оздоровлення підприємств є реструктуризація.
У Методичних рекомендаціях щодо здійснення реструктуризації державних підприємств наведено визначення реструктуризації підприємства як сукупності організаційно-економічних, правових, виробничо-технічних заходів, що спрямовані на зміну структури підприємства, його управління, форм власності, організаційно-правових форм і можуть забезпечити фінансове оздоровлення підприємства, збільшення обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищення ефективності виробництва. Визначення є доволі загальним і охоплює весь комплекс заходів (крім фінансових) щодо фінансової санації підприємства.
У Законі України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” наводиться точніше визначення: реструктуризація підприємства — це здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зміну форм власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів. У цьому визначенні реструктуризація передбачає також вжиття фінансових заходів, чого не було в попередньому визначенні.
Залежно від характеру застосовуваних заходів розрізняють форми реструктуризації:
1) реструктуризація виробництва;
2) реструктуризація активів;
3) фінансова реструктуризація;
4) корпоративна реструктуризація (реорганізація).
Реструктуризація виробництва передбачає внесення змін до організаційної та у виробничо-господарську сферу підприємства з метою підвищення його рентабельності та конкурентоспроможності. Заходи:
• зміна керівництва підприємства;
• впровадження нових, прогресивних форм та методів управління;
• диверсифікація асортименту продукції;
• поліпшення якості продукції;
• підвищення ефективності маркетингу;
• зменшення витрат на виробництво;
• скорочення чисельності зайнятих на підприємстві.
Реструктуризація активів передбачає заходи:
• продаж частини основних фондів;
• продаж зайвого обладнання, запасів сировини та матеріалів тощо;
• продаж окремих підрозділів підприємства;
• зворотний лізинг;
• реалізація окремих видів фінансових вкладень;
• рефінансування дебіторської заборгованості.
Фінансова реструктуризація пов'язана зі зміною структури й розмірів власного та позичкового капіталу, а також зі змінами в інвестиційній діяльності підприємства. Отже, це такі заходи:
• реструктуризація заборгованості перед кредиторами;
• одержання додаткових кредитів;
• збільшення статутного фонду;
• заморожування інвестиційних вкладень.
Фінансова реструктуризація обов'язково має супроводжуватися реструктуризацією виробництва, інауше ліквідації підприємства пізніше уникнути не вдасться.
Найскладнішим видом реструктуризації є корпоративна реструктуризація. Остання передбачає реорганізацію підприємства, що має на меті змінити власника статутного фонду, створення нових юридичних осіб і (або) нову організаційно-правову форму діяльності. У межах такої реструктуризації виконують:
• часткову або повну приватизацію;
• поділ великих підприємств на частини;
• виокремлення з великих підприємств тих чи інших підрозділів, зокрема об'єктів соцкультпобуту та інших непрофільних підрозділів;
• приєднання до інших чи злиття з іншими, потужнішими підприємствами.
