Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
15-БНК-Крим-Періодизація розвитку, поняття, сис...doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
610 Кб
Скачать
☆

Питання 6 Ддадактичні основи криміналістики

Найбільш правильному розумінню сутності дидактичних основ науки криміналістики та ордистики допомагає з’ясування сутнісно-видового поділу напрямків юридичної діяльності, який за останнім з варіантів Т. О. Коросташової стисло виглядає так:

1. Правотворчий: 1.1. Законотворчий: 1.1.1. Конституційний. 1.1.2. Поточнозаконотворчий. 1.2. Підзаконотворчий: 1.2.1. Базиснопідзаконотворчий (поширюється на всю країну). 1.2.2. Корпоративнопідзаконотворчий (поширюється на певне відомство). 1.2.3. Локальнопідзаконотворчий (поширюється на певну юридичну особу).

2. Правозастосовчий.

3. Антиделіктний.

4. Юридосвітянський.

5. Юриднауковий [28].

Основуючись на цій новітній концепції напрямків юридичної діяльності, Т. О. Коросташова пропонує наступну концепцію чотириступеневої юридичної освіти і науки, коли спочатку виділяється єдиний напрямок підготовки юристів – «Юриспруденція» і дві спеціальності – «Правознавець» (фахівець-правознавець) і «Антиделіктолог» (фахівець-антиделіктолог). У свою чергу, кожна з названих спеціальностей має поділятися на низку спеціалізацій і субспеціалізацій. Так спеціалізаціями правознавчої спеціальності є нотаріус, юрисконсульт, регістратор актів громадянського стану, а спеціалізаціями антиделіктної спеціальності – слідча, прокурорська, адвокатська, експертна, ордистична, чекістатурна (СБУ), парачекістатурна (міліцейська) та ін., яких має бути стільки, скільки є антиделіктних органів, перелік яких уже непрямо викладений у контексті концепції напрямків юридичної діяльності. Можна обґрунтувати наявність біля 50-ти антиделіктних органів.

Субспеціалізації ж на сьогодні більш доречно передбачати у межах лише правознавчої спеціалізації «Юрисконсульт» (субспеціалізації: загальна, пенсійно-страхова та ін.) та таких антиделіктних спеціальностей, як «Експертна» (субспеціалізації: криміналістична, психолого-пси­хіатрична, медична, біологічна, одорологічна) та «Ордистична» (субспеціалізації: ордист загальної компетенції, ордист БОП, ордист БЕП, ордист БНОН, ордист БПН, ордист-податківець, ордист-митник, ордист-охоронець, ордист-технік, ордист-прикордонник, ордист-пенітенціар, ордист-розвідник, ордист-контррозвідник).

Сутність чотириступеневої юридичної освіти і науки полягає у поступовому проходженні наступних освітньо-кваліфікаційних рівнів (ОКР):

1. Базового ОКР – із присвоєнням після 3-х років денного вузівського навчання за цим ОКР єдиної кваліфікації «Бакалавр юриспруденції» без права займатися будь-яким напрямком юридичної діяльності, але із можливістю вибрати майбутню спеціальність, спеціалізацію і субспеціалізацію.

2. Спеціалізованого ОКР – із присвоєнням після 2-х років денного вузівського навчання за даним ОКР за однією зі спеціальностей, спеціалізації і субспеціалізацій із правом роботи по цій спеціальності, спеціалізації, субспеціалізації, наприклад, «Спеціаліст-Антиделіктолог ордистичної спеціалізації субспеціалізації ордист загальної компетенції» або «Спеціаліст-Правознавець юрконсультативної спеціалізації субспе­ціалізації юрисконсульт страхового і пенсійного права». Необхідність виокремлення певної спеціалізації та субспеціалізації має обґрунтовуватися лише тим, що саме певний обсяг знань та рівень практичних навиків, який потрібний для якісної, ефективної і раціональної відповідної роботи, не може бути отриманий чи здобутий у межах іншої близької спеціальності чи спеціалізації протягом 2-річного вузівського навчання.

3. Кваліфікованого ОКР – із присвоєнням після 2-х років денного вузівського навчання за даним ОКР за спеціальністю «Магістр-Правознавець» чи «Магістр-Антиделіктолог» відповідної спеціалізації і субспеціалізації із набуття після 3-5-річної позавузівської практичної юридичної роботи права займатися відповідною правотворчою, а частіше за все – підзаконотворчою діяльністю, якою фактично є робота Президента України, Прем’єр-міністра, народних депутатів України, голови Верховної Ради, міністрів і будь-яких інших керівників (окремих підприємств, установ та організацій), які можуть мати й іншу базову освіту (економічну, медичну, технічну та ін.), проте при цьому обов’язково повинні мати й другу вищу освіту – юридичну, за кваліфікованим ОКР. Даний ОКР також надає права займатися науковою чи освітянською юридичною діяльністю.

Якщо ж випускник вузу після 3-5-річної практичної роботи з дипломом спеціаліста бажає набути магістерський ОКР за іншою спеціальністю, спеціалізацією чи субспеціалізацією, то він має з дипломом бакалавра юриспруденції спочатку набути відповідного диплома спеціаліста, коли вже навчальні курси, що були пройдені за попереднім навчанням за спеціальним ОКР мають зараховувати у навчальний план за обраною спеціальністю, спеціалізацією чи субспеціалізацією, а потім знову пропрацювати 3-5 років і вже після цього продовжити відповідне навчання за магістерським ОКР. Ступінь схожості первинної і нової спеціалізації чи субспеціалізації може впливати на термін обов’язкової практичної роботи за новою спеціалізацією чи субспеціалізацією. Такий самий підхід має існувати й для осіб, які бажають лише змінити вид практичної юридичної діяльності за іншою спеціальністю, спеціалізацією чи субспеціалізацією.

4. Наукового ОКР через незалежне від акредитації і ліцензування ВНЗ присудження спецрадами по кожній із наукових спеціальностей при ВАКу України (де члени таких рад мають працювати за основною роботою і не можуть поєднувати за сумісництвом роботу в навчальних і науково-дослідних установах) єдиних науково-освітянських ступенів «Доцент юриспруденції» (при вирішенні суттєвої наукової проблеми) чи «Професор юриспруденції» (при відкритті теорії, вчення, концепції, науки, напрямку).

Викладений підхід із вузівської підготовки юристів повинен мати й відповідне навчальне забезпечення, що, на думку Т. О. Коросташової, може бути представлено наступною системою навчальних курсів з будь-якої юридичної науки, наприклад, з такої базисної теорологічної юридичної науки, як «Теорологія юриспруденції»:

1. Еталонний курс криміналістики (ордистики), який має містити в собі всі новітні положення даної науки і стати основою для формування базового навчального курсу і системи криміналістичних (ордистичних) спецкурсів, набуває значення для з’ясування стану розвитку криміналістики чи ордистики (що саме і на якому рівні на цей час досліджено) та узгодження проведення наукових досліджень.

2. Ретроспективний курс криміналістики (ордистики), в якому мають бути вже застарілі і витіснені новітніми положеннями розробки даної науки, що має значення для того, щоб зрозуміти хронологію і сутність дослідження певних криміналістичних (ордистичних) положень.

3. Базовий навчальний курс криміналістики (ордистики), який має містити взяті і відповідним чином перероблені з еталонного навчального курсу всі ті положення, які мають значення для належної базової криміналістичної чи ордистичної підготовки юристів узагалі.

4. Спеціальні навчальні курси криміналістики (ордистики), які, на відміну від попередніх навчальних курсів даної науки, мають бути у вигляді не всеохоплюючого підручника, а низки відповідних спецкурсів, що мають викладатися після вивчення базового навчального курсу даної юридичної науки і забезпечувати підготовку фахівців по кожному зі спеціальних і кваліфікованих ОКР кожної із юридичних спеціальностей, спеціалізацій і субспеціалізацій.

Іншими словами, таких спецкурсів має бути стільки, скільки існує груп достатньо близьких спеціалізацій і субспеціалізацій спеціалістів-юристів і магістрів-юристів у межах розроблених та узгоджених у ході відповідних наукових дискусій стандартів вузівської юридичної спеціальності, спеціалізації і субспеціалізації.

Всі вказані навчальні курси і спецкурси з криміналістики (ордистики), як і будь-якої іншої юридичної науки, мають розроблятися спеціальною комісією МОН МС України, узгоджуватися на Всеукраїнській науково-практичній конференції і бути єдиними для всіх вітчизняних юридичних вузів, які здійснюють юридосвітянську діяльність, кожен рік оновлятися у контексті новітніх дисертаційних та інших фундаментальних розробок, які мають поповнити еталонний навчальний курс криміналістики новітніми положеннями даної науки, у т. ч. витіснивши з даного курсу в ретроспективний курс уже застарілі положення. У свою чергу, оновлений еталонний курс криміналістики є основою для відповідного вичерпного оновлення базового навчального курсу і системи спецкурсів для криміналістичної (ордистичної) підготовки юристів зі спеціалізованого і кваліфікованого ОКР.

Щойно захищені чи іншим чином фундаментально апробовані положення криміналістики (ордистики) або будь-якої іншої юридичної науки можуть виявитися і менш обґрунтованими чи розробленими, ніж ті, що вже є в еталонному навчальному курсі, а тому мають напряму перейти в ретроспективний курс. Не є винятковою й ситуація, коли такого роду щойно отримані наукові положення не будуть корисними як для базової, так і наступної підготовки фахівця з будь-якої спеціалізації чи субспеціалізації. Тому вони мають залишаться нерозподіленими в еталонному курсі, що буде свідчити про відсутність науково-прикладної значимості результатів певного дисертаційного чи іншого фундамен­тального дослідження. Такі ж випадки повинні виключатися.