90. Шляхи вдосконалення вмінь учнів учитися як завдання сучасної загальноосвітньої школи.

Вміння вчитися — це складне синтетичне поняття, до якого входять загальнонавчальні та спеціальні вміння. Зокрема: поставити мету своєї діяльності, усвідомити навчальне завдання, визначити спосіб його розв'язання, вміти контролювати і давати оцінку правильності рішення. Це і є компоненти навчальної діяльності. Тому формувати їх у школярів — означає навчити їх учитися. Нові знання не подаються в готовому вигляді, учні оволодівають ними під час активної самостійної діяльності. Школярі вчаться використовувати набуті знання в різноманітних ситуаціях, оволодівають способами розумової практичної діяльності, від них вимагається творча самостійність, велике значення надається створенню в учнів емоційного стану, формуються комунікативні вміння: спілкуватися з учителями та дітьми. Ефективність навчання істотно зростає, коли вчитель не тільки викладає готові істини, а й керує процесом їх відкриття і засвоєння учнями, формує в них потрібні для цього розумові дії, навчає самостійно поповнювати свої знання.

Активізації і розвитку мислення сприяє таке керування учінням, коли учні поступово переходять від простих до складних пізнавальних, проблемних завдань, з допомогою вчителя оволодівають способами самостійного розв'язування, узагальнюють їх, переносять у нові ситуації. Проблемна ситуація в реальному навчальному процесі є не тільки умовою виникнення мислення, а й засобом його функціонування та розвитку. Вона фактично є показником сформованості, вміння вчитися, активності учня в проблемній ситуації, критерієм його розвитку як творчої особистості. Формувати вміння вчитися на базі певного програмового матеріалу з урахуванням специфіки, здійснювати його на доступному рівні, формувати вміння не на спеціальних заняттях, а на звичайних уроках, щоб ця робота природно впліталася в їхню структуру. Для того, щоб успішно розв'язати завдання розвитку пізнавальної активності, необхідно всебічно стимулювати самостійну роботу учнів, розбудити в них свідоме бажання постійно займатися самоосвітою.

Кінцева мета розвитку навичок самоосвіти — це самостійне, незалежне мислення індивіда, а воно є необхідною рисою і ознакою сучасної людини взагалі й громадянина незалежної держави зокрема. Сьогодні необхідно насамперед озброїти учнів формами і методами самостіного поповнення знань, умінням "економічно" вчитися. Важливим шляхом досягнення цієї мети є формування загальнонавчальних умінь і навичок. На думку В. Сухомлинського, саме своєчасно і міцно сформоване вміння вчитися дає можливість розвинути пізнавальну активність учня, стає основою культури інтелектуальної праці.

Зараз сучасний стан роботи по виробленню в учнів умінь і навичок навчання є однією з основних причин незацікавленості дітей у здобутті знань; він не сприяє розвитку пізнавальної активності школярів, їхній самоосвіті, якоюсь мірою навіть гальмує задоволення дитячих інтересів, нахилів, зацікавлень та здібностей. Тим самим не створюється необхідної грунтовної основи постійного самовдосконалення особистості. шляхи, які б сприяли міцному формуванню загальнонавчальних умінь і навичок, що у кінцевому результаті привело б до підвищення ефективності навчання і, що особливо важливо, активізації самостійної роботи учнів.

Для забезпечення успішності процесу формування вміння вчитися необхідно спеціально і системно впливати на учнів, поєднуючи опосередковані та прямі засоби. Особистісно орієнтоване, гуманне спілкування, різні прийоми заохочення допитливості, виникнення позитивних інтелектуальних почуттів (емоційність навчання), самостійності думки, нагромадження і осмислення цілеспрямованих спостережень, підтримка розумових зусиль дитини, розвиток асоціативного мислення, уяви – це все дає імпульс для стимулювання дослідницької поведінки, що дозволяє перевірити свої сили у процесі пошукової діяльності, вільного вибору завдання. Прямі засоби формування в учнів умінь навчатися – використання систем розвивальних вправ і завдань багатофункціонального характеру.

Вміння вчитися - комплексне поняття, яке передбачає формування системи загально навчальних умінь і навичок, зокрема, навчально-організаційних, мовленнєвих, пізнавальних, контрольних та творчих. Тобто, щоб сформувати в учнів вміння вчитися, раціонально оволодівати знаннями, важливо виробити в них цілий комплекс різноманітних організаційних та інтелектуальних умінь, які забезпечуються самостійністю у навчанні.

Отже, формування вміння вчитися у молодших школярів – це одна із важливих сторін гармонійного розвитку компетентної у всіх відношеннях особистості.