• Встановлений царем режим терору і репресій був спрямований на те, щоб загасити вогонь визвольної боротьби і зміцнити деспотичну царську владу над українським населенням.

• Саме на цей період терору випало гетьманство Івана Скоропадського (1708 — 1722 рр.). Відбувався наступ на державну автономію Гетьманщини. Це наклало відбиток на діяльність нового гетьмана. Він усіляко намагався засвідчити свою вірність царю, боявся доносів і діяв дуже обережно. Зміцнив свою владу в Гетьманщині.

• Одночасно він вимагав від російського уряду підтвердження традиційних прав і вільностей козацтва.

• У липні 1709 р. подає на затвердження Петру І документа 14 пунктів, що одержав назву Решетилівські статті. Цар не підтвердив права і вільності України. Статті повертаються до Скоропадського в іншому варіанті, який влаштовує Росію і Петра.

Цар різко відмовляє, сказавши, що «українці і так мають більше вільнос­тей, ніж який-небудь інший народ на землі».

Решетилівські статті

1. Контроль Росії за податками, витратами на утримання адміністрації і війська.

2. При гетьмані постійно знаходиться царський резидент (представник) і два російські полки.

1. Призначення козацької старшини без згоди гетьмана.

2. Козацькими полками командують російські офіцери.

3. Використання козаків у далеких походах і на будівництві різних споруд далеко за кордонами України.

Значення статей:

• не встановлювали офіційних україно-російських договірних відносин;

• урізали владу українського гетьмана і були ще одним кроком до політичного обмеження Української держави (наступ на автономію).

Антиукраїнська політика Петра І

Після Решитилівських статей цар активно здійснював політику, спрямовану проти Української держави та українського народу:

1. Обмежував гетьманську владу, у 1709 р. призначив при гетьмані свого резидента (представника), який здійснював контроль за вищим українським керівництвом, втручався в призначення на старшинські посади. У 1715 р. в Україні вибори старшини були скасовані.

2. Резиденцію гетьмана перенесли з Батурина в Глухів, ближче до кордону з Росією.

3. Головнокомандуючим українськими військами поставлений російський офіцер.

4. На посади керівників територіями полків призначені іноземці і росіяни.

5. Вперше представники російської знаті (О.Меншиков) одержали в Україні великі землеволодіння.

6. Видано укази, що підривали господарство Гетьманщини, за рахунок якого Петро І хотів посилити економіку Росії:

а) 1709 - 1722 рр. Україна має утримувати десять російських полків, розміщених на її території;

б) десятки тисяч українців посилали на північ працювати на будівництві Ладозького каналу і нової столиці Санкт-Петербург, де в дуже тяжких умовах ба­гато хто загинув;

в) 1719 р. - українцям заборонили експортувати (вивозити на продаж) зерно прямо на Захід. Треба було довозити вантаж до портів Риги та Архангельська, де воно продавалося за встановленими урядом цінами;

г) російські купці мали пільги на продаж своїх товарів у Гетьманщині, а українці мали платити велике мито за свої товари, які везли на північ;

д) з метою кращого збуту в Україні продукції російських мануфактур цар заборонив ввозити в Гетьманщину з Західної Європи голки, тканини, панчохи та інші товари.

7. Петро І добре розумів, що утримувати народ у покорі легше, якщо контро­лювати освіту і друкарство.

1721 р. - Указ про заборону друкувати українські книги, щоб «українські книги не суперечили великоросійським виданням».

8. Але найвідчутніший удар по Українській державі був нанесений у 1722 ро­ці - створенням Малоросійської колегії - органа влади Росії з управління справами Гетьманщини.

Президент колегії - С.Вельямінов.

Члени колегії - шість штаб-офіцерів російських військ, які стояли в Украї­ні, прокурор.

• Усі члени колегії постійно перебували в Україні, спочатку поділяли владу з гетьманом.

• Малоросійська колегія мала право розглядати скарги на всі органи управ­ляння і суду в Україні, контролювати фінанси і діловодство.

• Незабаром колегія фактично прибрала до рук повноваження гетьмана, під­порядкувала собі Генеральну військову канцелярію і стала вищим органом влади в Гетьманщині.

• Перша Малоросійська колегія,проіснувала до 1727 р. її ліквідація пов'яза­на з деяким пом’якшенням царського режиму після смерті Петра І у 1725 р.

Гетьман І.Скоропадський не зміг змиритися зі створенням Малоросійської колегії. Він відправився в Санкт-Петербург просити Петра І переглянути справу, але одержав відмову. Повернувся в Глухів, тяжко переживаючи відмову царя.

У 1722 р. на 76-му році життя гетьман помер.