1.4. Геологія

Міжнародна програма з глибинного буріння дна океанів IODP (англ. Integrated Ocean Drilling Program) стартувала у 2003 році й розрахована на 10 років досліджень геологічної будови океанічного дна планети.

2. Де межа між дослідниками і "переворотниками"? Джерело: www.adenauer.ru N 23, 2002 р.   1. Введення. Декілька слів про свободу Свобода пропаганди псевдонауки — одна з оборотних сторін свободи взагалі та свободи слова зокрема. Це твердження зараз стало загальним місцем. У той же час ніхто не звертає уваги на те, що полегшилася і боротьба з псевдонаукою. По-перше, пропав ефект "забороненого плоду". Ті, хто аналізував псевдонаукові праці тридцять-двадцять років тому, пам'ятають, як передавали з рук в руки сліпі машинописні копії лекцій Ажажа і стояли в чергах на фільм "Спогади про майбутнє". Сьогодні ж ніхто з пристойних людей газету "НЛО" і їй подібні в руки не візьме. По-друге, критикувати, викривати псевдонауку стало легше психологічно. Адже в ті роки така діяльність означала підтримку офіційної позиції КПРС і уряду, а це реально виглядало як донос і участь у політичних переслідуваннях, бо критикованим псевдовченим, щонайменше, могли бути забезпечені неприємності на роботі. В умовах свободи слова псевдонауковці часто претендують на те, щоб справжні дослідники "вивчали" їх марення, а потім критикували. Зробити це досить важко, та часто і малоприємне. Мета цієї доповіді показати, що розділити "переворотників" і справжніх учених можна і не вникаючи в суть опублікованих ними матеріалів.

2. Ознаки, за якими можна розрізнити справжніх дослідників і "переворотників" Слідом за С. Зиковим (Сергій Зиков. Наука та "технологія абсурду", "Здоровий глузд", 2000, N 17, стор 21-26) доводиться констатувати, що на погляд неспеціалістів "наука і безглуздість можуть виглядати однаково переконливо". Тому для демаркації кордону між наукою і псевдонаукою, між істинними дослідниками і божевільними "основоположниками" давно вже (див., наприклад, роботи академіка Аркадія Мігдала) використовуються певні напрацьовані ознаки. Це — біографічні (анкетні), формальні ознаки публікацій, а також ознаки фальсифікації і спостереженості. 2.1. Анкетні ознаки Дослідники "Переворотники" 1.1. Мають фізичну або інженерно-фізичний освіту.

1.1. Не мають такої освіти, як правило, це механіки, електронщики, радіоінженери і т.д. 1.2. Належать (пройшли аспірантуру, працювали) до відомих наукових шкіл. 1.2. Не належать до наукової школи в тій галузі науки, яку "перевертають".

1.3. Мають публікації у рецензованих загальновизнаних наукових журналах і не претендують на "переворот". 1.3. Мають роботи тільки "основоположного" характеру. 1.4. Працюють серед професіоналів даної науки і їм відомі. 1.4. Працюють, як правило, в технічних галузяхх. Серед професіоналів "перевертні" науки не відомі. Якщо хоча б три з цих ознак не свідчать, що це дослідник, то з високою ймовірністю можна стверджувати, що перед нами справді "переворотник" і його проекти - не обгрунтовані. 2.2. Ознаки публікації Розглядаючи заявку на публікацію, слід звернути увагу на наступні ознаки. Дослідники "Переворотники" 2.1. Вивчають і цитують інші роботи в даній галузі. 2.1. Практично не цитують інші наукові роботи, найчастіше тому, що незнайомі з ними.

2.2. Проводять експерименти, розрахунки, зіставляють нові й раніше відомі факти. 2.2. Витрачають час головним чином на рекламу і швидкий "збут" своїх вигадок. 2.3. Публікують свої результати перш за все в рецензованих наукових журналах і лише потім пишуть монографії та статті в популярних виданнях. 2.3. Видають свої праці відразу у вигляді монографій чи статей в популярних виданнях, останні роки — навіть одразу цілі книги. 2.4. Ознака "серендіпіті" (див. Гаррі Абель. "Реалізація індивідуальності в науці в умовах конкуренції". "Здоровий глузд", 1997, N 4, стор 41-47), а в перекладі з санскриту означає "пішов за квіткою, а знайшов принцесу ". Основоположний результат виходить як випадковий, побічний продукт пошуку відповіді на конкретне приватне питання. 2.4. "Основоположний", "перевертає" загальноприйняті уявлення, результат шукають цілеспрямовано. Ознаки фальсифікації (по Карлу Попперу) Ця група ознак, так само, як і наступна, для свого виявлення вимагає знайомства з викладом проблеми, але як і раніше не вимагає спеціальних знань. У працях філософа Карла Поппера сформульований принцип: "Тільки та теорія наукова, яку можна спростувати" (див., наприклад: К. Поппер. "Реалізм і мета науки". Скорочений переклад з англійської, в СБ "Сучасна філософія науки. Хрестоматія ". 1996, вид. 2-е, М., Логос, стор 92-106). Саме за цією ознакою розмежовуються наука і релігійні вчення. Докладаючи принцип фальсифікації до проблеми розрізнення науки і псевдонауки, можна вказати наступні ознаки. Дослідники "Переворотники" 3.1. Сумлінно шукають аргументи, що суперечать їх поясненням. Шанобливо ставляться до таких аргументів, ретельно аналізують їх. Виявляють межі застосування своїх результатів. 3.1. Шукають аргументи тільки на користь своїх результатів, а самі результати подають тенденційно, не аналізують і не співставляють з відомими раніше. 3.2. Прагнуть всіляко спростити пояснення. Використовують добре відомі терміни 3.2. Не можуть просто, в загальноприйнятих термінах пояснити істинність свого "відкриття". Часто після спрощення мови легко виявляється порожнеча пропонованої ними роботи. Ознаки спостереженості Ця група ознак добре знайома всім освіченим людям. Сформульований позитивістами (див., наприклад, Р. Карнап. "Філософські узгодження фізики", переклад з англійської. М., Прогрес, 1971, 382 стор) принцип: "Все, з чим має справу наука, при виконанні певних умов повинно повторюватися і спостерігатися ", отримав найширше поширення. Дослідники "Переворотники" 4.1. Займаються питаннями, які допускають перевірку хоча б в принципі. 4.1. Вводять поняття і ставлять питання, які в принципі неможливо перевірити. 4.2 Спираються на відомі перевірені теорії і не "змінюють" їм, не отримавши твердих доказів, що вони недостатні або суперечливі. 4.2. Оперуючи тезою "А раптом ми цього поки не знаємо", охоче беруться за розгляд питань, що йдуть врозріз із основним законам природознавства. Найбільші проекти наукових досліджень початку XXI століття