2. Розділ 1. Теоретична частина. Виконується на базі літе­ратурних та нормативних джерел. У цьому розділі студент по­винен розкрити економічне і соціальне значення теми дослі­дження; розглянути нормативну базу, що регулює предмет дослідження; дати характеристику напрямам вирішення по­ставлених завдань вітчизняними та закордонними дослідника­ми; описати обрану методику дослідження та обґрунтувати її доцільність. Теоретична частина викладається з обов'язковим посиланням на всі літературні та нормативні джерела, вико­ристані під час її підготовки.

3. Розділ 2. Аналіз стану дослі­джуваної проблеми підприєм­ства. Відповідно до обраної теми повинні відображатись у ди­наміці та взаємозв'язку відповідні аналітичні показники за останні 3 роки, оцінка яких дасть змогу сформувати комп­лекс заходів, спрямованих на успішний соціально-економічно­му розвиток суб'єктів підприємництва, посилення їх позиції та ролі на ринку. Потрібно виявити тенденцію розвитку досліджуваного явища, визначити вплив основних факторів на його зміну.

4. Розділ 3. Шляхи покращення досліджуваної проблеми. У цій частині курсової роботи доцільно визначити та розрахувати можливі резерви підвищення ефективності госпо­дарювання, використання ресурсів, зміцнення фінансового стану тощо й запропонувати шляхи їх реалізації.

5. Висновки. Обсяг 2-3 сторінки. У цій частині студент пови­нен навести чіткі й стислі узагальнення щодо теоретичних за­сад вивченої проблеми, узагальнені результати з аналізу об'єкта дослідження, перелік розроблених пропозицій щодо поліпшення роботи досліджуваного підприємства з обґрунту­ванням доцільності їх впровадження.

6. Список використаної літератури. Викладають в ал­фавітному порядку або по мірі посилань у тексті курсової робо­ти за встановленими стандартами.

7. Додатки.

Загальний обсяг курсової роботи не повинен перевищува­ти 40 сторінок машинописного тексту.

5. Оформлення курсової роботи

Текст роботи має бути набраний на комп'ютері чорнилом чорного кольору.

Папір для друку чи написання використовується тільки білого кольору, стандартного формату А4 (розмір 210 х 297мм). Текст варто писати тільки на одній стороні аркуша та розміщу­вати так, щоб залишалися поля: з лівого боку - 25 мм, з пра­вого - 10 мм, зверху і знизу - 20 мм.

При комп'ютерному наборі використовується шрифт Times New Roman 14 з міжрядковим інтервалом 1,5.

Структура курсової роботи:

1) титульний лист;

2) зміст;

3) вступ;

4) розділ 1;

5) розділ 2;

6) розділ 3;

7) висновки;

8) список використаної літератури;

9) додатки.

Усі сторінки курсової роботи мають бути пронумеровані арабськими цифрами у правому верхньому кутку без крапки в кінці. Нумерація починається з першого титульного аркуша. Титульний лист та зміст не нумерують­ся, але включаються у загальну нумерацію. Номери сторінок проставляють, починаючи зі вступу (зі сторінки 3).

Усі основні складові частини курсової роботи пишуть на­півжирним шрифтом прописними літерами:

ЗМІСТ,

ВСТУП,

РОЗДІЛ,

ВИСНОВКИ,

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУ­РИ,

ДОДАТКИ.

Текст роботи розбивається на розділи, які нумеруються арабськими цифрами. Номер ставлять після слова «РОЗДІЛ». Назву розділу наводять також прописними літерами напів­жирним шрифтом. Після назви розділів крапка ставиться. Вирівнювання назви розділу здійснюється по центру.

Наприклад:

Розділ і. Внутрішні джерела фінансування підприємств

Між назвою розділу та підрозділу проставляють один між­рядковий проміжок. Підрозділи (параграфи) нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з но­мера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими став­лять крапку. У кінці номера підрозділу повинна стояти крап­ка, наприклад, 3.3. (третє питання третього розділу). Потім у тому ж рядку наводиться заголовок підрозділу маленькими літерами (крім першої великої) з абзацу в підбір до тексту, в кінці заголовка крапка не ставиться. Назви й номери підроз­ділів наводять напівжирним шрифтом.

Наприклад:

3.3. Методичні засади оцінки платоспроможності

Між назвою підрозділу та текстом проставляється один міжрядковий проміжок. Пункти в межах підрозділів виділяти й наводити не доцільно.

Не можна вміщувати заголовок в кінці однієї сторінки, а текст починати з іншої.

Текст повинен викладатись від третьої особи множини, без використання займенників «я», «ми».

Не допускається скорочення слів та найменувань. Не реко­мендується перенасичення тексту спеціальними термінами, що ускладнюють читання. Не допускається розрив речення таблицею.

Кожна таблиця має назву (заголовок), який розміщується симетрично над таблицею, і порядковий номер, який вказуєть­ся в правому верхньому кутку над заголовком.

Слово «таблиця» і заголовок пишуть із великої літери і не підкреслюють.

Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і по­рядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, на­приклад: таблиця 2.2 (друга таблиця другого розділу).

Між текстом та словом «таблиця», а також після таблиці ставиться один міжрядковий проміжок.

Наприклад:

Таблиця 2.2

Порівняльна характеристика методичних підходів до оцінки кредитоспроможності

Методичний підхід	Складові оцінки	Принципи аналізу

Таблиці, як правило, розташовуються на одній окремій сторінці, яка включається до загальної нумерації. Якщо таб­лиця не вміщується на одній сторінці, можна перенести її на іншу. У такому випадку вертикальні рядки (графи) під заго­ловками таблиці варто пронумерувати, на наступній сторінці замість заголовка в правому верхньому кутку писати: «Про­довження табл. 2.2», а таблицю розпочинати з нумерації верти­кальних граф.

Наприклад:

Таблиця 2.2

Порівняльна характеристика методичних підходів до оцінки кредитоспроможності

Методичний підхід	Складові оцінки	Принципи аналізу
1	2	3

Продовження табл. 2.2

1	2	3

Наявність у курсовій роботі ілюстрацій, які називаються рисунками (схеми, діаграми, графіки), робить її зміст більш доказовим, а сприйняття — легшим.

Рисунки можуть розміщуватися у тексті або на окремій сто­рінці (на наступній після посилання на них). На одній сторінці може розміщуватись лише один вид ілюстрації: таблиця, діаг­рама або рисунок.

Рисунки варто розміщувати так, щоб їх можна було розгля­дати без повороту або з поворотом за годинниковою стрілкою. Не рекомендується відображати в роботі рисунки, розмір яких перевищує стандартний формат аркуша А4 (210 х 297мм). Кожний рисунок повинен мати під рисунковий підпис — най­менування.

Номер ілюстрації, її назву і пояснювальні підписи розміщу­ють послідовно під нею.

Посилання на раніше згадані рисунки, таблиці, додатки про­водяться скороченим словом «дивись», наприклад, див. рис. 3.3.

Усі рисунки нумеруються послідовно в межах розділу арабсь­кими цифрами і розміщуються після посилання на них у текс­ті. Номер рисунка повинен складатись з номера розділу і через крапку порядкового номера рисунка (наприклад, рис. 3.4). Сто­рінки, на яких зустрічаються рисунки, входять до загальної послідовної нумерації.

До і після рисунку наводять один міжрядковий проміжок.

Наприклад:

Рис. 2.2. Динаміка чистого прибутку підприємства

упродовж 2009-2012 рр.

Посилання на формули по тексту позначають порядковим номером формули в межах розділу у круглих дужках. Наприк­лад, 1.5 — п'ята формула першого розділу. Допускається наскрізна нумерація формул по роботі в цілому.

Номер формули варто розміщувати на правому полі на рівні середини (середнього рядка) формули, до якої він відноситься.

Формули виділяються до і після її наведення міжрядковим проміжком.

Наприклад:

(1.5),

де В_гр — внутрішній рейтинг групи;

— бальна оцінка і-того показника;

— вагомість відповідної групи або і-го показника.

Умовні скорочення в усіх формулах доцільно наводити у буквах (латиницею або кирилицею). Не допускається наве­дення складових формули словами.

Якщо табличні дані запозичені з літературного джерела, то на нього треба посилатися в тексті, взявши номер джерела у квадратні дужки, а номер таблиці — у круглі. Наприклад, «заданими [4] економія матеріальних ресурсів (табл. 1.8) ...».

Бібліографічний список у курсовій роботі розміщується від­повідно до встановлених вимог і складається з переліку літера­турних та інших джерел, використаних при написанні роботи. Усі джерела, включені до списку, нумеруються послідовно.

У тексті роботи мають бути посилання на всі використані джерела. Вони подаються так: у квадратних дужках вказуєть­ся номер джерела за списком, наприклад: «згідно з діючою ме­тодикою [2] розрахунок показника здійснюється ...».

Список використаної літератури наводиться на мові оригі­налу.

Цитати у курсовій роботі, які наводяться дослівно, беруться в лапки. Якщо текст викладається своїми словами, а не дослів­но, обов'язково повинен бути збережений його основний зміст.

Після закінчення цитати в квадратних дужках зазначаєть­ся порядковий номер джерела в списку використаної літерату­ри, далі, через кому — сторінка, де вміщена цитата. Наприклад, посилання [4, с. 8] означає, що цитату було взято з джерела, зазначено в списку використаної літератури за номером 4 на сторінці 8.

При цитуванні текстів із газет, поточної та річної звітності підприємств, невеликих за обсягом нормативних документів, посилання на сторінку не обов'язкове. При посиланні на не­пряме цитування в дужках додатково зазначається «див.» На­приклад, [див. 4, с. 8].

Наприклад:

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 11 «Зо­бов'язання» // Електронна нормативно-правова бібліотека «Експерт-Юрист». — www.expertsoft.com. ua.

2. Аистова M. Д. Реструктуризация предприятий: вопросы управления. Стратегии, координация структурных парамет­ров, сопротивление предбразованиям. — М.: Альпина Пабли­шер, 2009. — 287 с.

У додаток доцільно виносити допоміжний матеріал: звітність підприємства, проміжні розрахунки, таблиці допоміжних чи вихідних цифрових даних, інструкції, методики, розроблені в процесі виконання роботи, ілюстрації допоміжного характеру, запропоновані форми документів, інші розробки, що рекомендовані до впровадження.

Додатки нумерують наскрізно в тому порядку, в якому во­ни згадуються в тексті. Нумерація додатків здійснюється літе­рами в алфавітному.

Кожний додаток починається з нової сторінки. Слово «До­даток» наводиться по правому краю сторінки напівжирним шрифтом.

Наприклад: