Рефлекси орального автоматизму.

Рефлекси орального автоматизму з'являються при дифузних ураженнях головного мозку, при стражданні корково-нуклеарних шляхів (при псевдобульбарному паралічі). У дітей вважаються фізіологічними до 1-2 років.

Відрізняються методикою викликання при стереотипній відповідній реакції - випинання губ, смоктальні рухи, скорочення підборідкового м'яза.

Носо-губний рефлекс Аствацатурова - викликається постукуванням молоточком по кореню носа: у відповідь скорочення колового м'яза рота.

Хоботковий рефлекс - ударом молоточка по верхній або нижній губі: у відповідь губи витягуються в вигляді хоботка

Дістанс-оральний - при різкому піднесенні предмета до обличчя губи витягуються хоботком і привідкривається рот.

Смоктальний рефлекс - штрихове подразнення зімкнутих губ викликає смоктальні рухи (іноді в поєднанні з жувальними).

Долонно-підборідковий рефлекс Марінеско-Радовичі - скорочення підборідкового м'яза на одноіменній стороні при штриховому подразненні шкіри в ділянці підвищенння великого пальця.

Захисні рефлекси (рефлекси спинального автоматизму) - мимовільні рухи паралізованих кінцівок що виникають у відповідь на місцеве подразнення шкіри або глибоких структур. Викликаються в лежачому положенні різким пасивним згинанням кінцівки в якому-небудь суглобі або больовим чи температурним (щипки, уколи, охолодження ефіром) подразненням шкіри. Частіше спостерігаються в нижніх, рідше в верхніх кінцівках. Характеризуються повільним темпом та широкою рефлексогенною зоною. В тих випадках, коли наносять подразнення на стопу, гомілку, стегно, передню поверхню живота, розігнута паралізована нога мимовільно "вкорочується" - згинається в усіх суглобах. Якщо кінцівка була попередньо зігнута, то спостерігається її "подовження" - розгинання в усіх суглобах. Спостерігаються при центральних паралічах, більш яскраво бувають виражені при масивних ураженнях спинного мозку. Їх знання має суттєве діагностичне значення для встановлення нижньої межі патологічного осередка в спинному мозку через те, що вони викликаються на всій поверхні нижче місця розташування вогнища.

рефлекс Бєхтєрєва-Марі-Фуа: при пасивному підошовному згинанні пальців стопи виникає рефлекторне згинання ноги в усіх крупних суглобах (вкорочувальний рефлекс);

рефлекс Ремака: у відповідь на штрихове подразнення шкіри передньої поверхні стегна з'являється підошовне згинання стопи і пальців (вкорочувальні рефлекс);

вкорочувальний (подовжувальний) рефлекс руки: у відповідь на подразнення верхньої половини тіла рука приводиться до тулуба і згинається в ліктьовому та променево-зап'ястному суглобах (вкорочувальний рефлекс) або рука розгинається в усіх суглобах (подовжувальний рефлекс);

рефлекс Давіденкова: при штриховому подразненні підошви виникає згинання в усіх суглобах (потрійне згинання).

Патологічні рефлекси при ураженні екстрапірамідної системи, вивчені в недостатній мірі, особливо у дітей. Найбільш відомі:

хватальний рефлекс Янишевcького - викликається непомітним для хворого штриховим подразненям долоні або доторканням до неї ручкою молоточка чи яким-небудь іншим предметом. Відмічаеться мимовільне схоплювання і утримання предмету, що торкається до долоні.

рефлекс Пуусеппа - викликається штриховим подразненням зовнішнього краю підошви: у відповідь виникає повільне відведення мізинця.

Обидва рефлекси спостерігаються, частіше з протилежного боку, при ураженні премоторної лобної ділянки, а також при процесах скроневої локалізації

Сінкінезії

Під сінкінезіями розуміють мимовільно виникаючі співдружні рухи, що супроводжують виконання активних рухів. Вони поділяються на фізіологічні (наприклад розмахування руками під час ходи, згинання в колінних суглобах при нахилі тулуба) і патологічні, що виникають у паралізованих кінцівках (при центральних паралічах) під час руху здорових кінцівок. Розрізняють глобальні, координаторні та імітаційні сінкінезії.

Глобальні сінкенезії проявляються масовим напруженням м'язів паралізованої сторони при виконанні рухів здоровими кінцівками. Для їх дослідження хворому пропонують виконати будь-який рух здоровими кінцівками ( стиснути руку в кулак, підняти її догори і т.п) - у відповідь спостерігається ряд мимовільних рухів на паралізованій стороні: рука згинається в лікті, приводиться до тулуба, виникає пронація передпліччя, згинання кисті, приведення ноги.

Координаторні сінкінезії - довільні рухи в здорових частинах тіла викликають співдружні рухи в м'язах, функціонально синергічних мимовільно скорочуючим м'язам.

Сінкінезія Сука - хворого просять витягнути обидві руки вперед - в паретичній руці пальці позгинаються і розчапірюються.

Великогомілкова сінкінезія (тібеальний феномен Штрюмпеля) - хворий намагається зігнути паретичну ногу в колінному суглобі і в той же час лікар злегка тисне рукою на колінний суглоб, перешкоджаючи виконанню завдання. У відповідь спостерігається мимовільне розгинання стопи і великого пальця.

Імітаційні сінкінезії повторюють довільний рух, ніби дзеркально відображаючи його в симетричній кінцівці. Зустрічаютьсч часто при ураженні правої тім'яної частки з порушенням глибокої чутливості.

Сінкінезія при пронації-супинації: хворого просять витягнути руки вперед і кілька разів пронувати та супінувати здорову руку. У відповідь на це спостерігаються точно такого ж характеру рухи в паретичній руці;

Сінкінезія Райміста: хворий приводить або відводить здорову ногу, а в той же час лікар злегка притримує цю ногу хворого, дещо перешкоджаючи виконанню цього завдання. У відповідь спостерігаються аналогічні (дзеркальні) мимовільні рухи в паретичній нозі.

Зазначені сінкінезії звичайно з'являються в фазі так званої пізньої геміпаретичної контрактури, коли підвищені тонус м'язів і глибокі рефлекси, а захисні рефлекси зникають або слабо виразні.

Сінкінезії в паретичних кінцівках можуть виникати не тільки при виконанні активних рухових актів, але й під час виконання мимовільних складних дій. Так, при чханні, кашлі, плачу, глибокому вдохові може виникати розведення пальців кисті або тільки відведення великого пальця з припідняттям паретичної руки (респіраторно-мануальна сінкінезія Боголепова), згинання стегна і гомілки на стороні пареза (сінкінезія Галла).

Деякі сінкінезії являють собою виразні аномалії розвитку. Це, наприклад, симптом Маркуса-Гунна: при вродженому птозі відкривання рота може супроводжуватись підніманням опущеної повіки: зворотній симптом Маркуса-Гунна - відкривання рота при заплющенні очей; родинна коркова судорога Рюльфа - під час швидкого руху (звичайно при вставанні) виникають короткочасні тонічні судороги кінцівок, що подекуди послідовно розповсюджуються, нагадуючи генералізацію Джексонівської епілепсії. До сінкінезій відносять також деякі особливості міміки, жестів, ходи, почерка та інше, притаманне окремим особистостям чи цілим родинам.