2.Текстовий режим і режим верстання. Робота в них.

3.Моделі колірності і використання їх при верстанні

Білет 29

1.Колонтитул. Правила заверстування. Створення колонтитулів в Аdobe InDesign cs5.

Колонтитул — це текстовий рядок (назва розділу або прізвище автора, в якій заверстується над основним текстом кожної сторінки). Колонтитули підкреслюють колон лінійкою, можуть бути «мертві колонтитули», які мають чисто декоративне значення. Колонтитули набирають шрифтами відмінними від основного тексту (курсив, прописними, капітеллю). З верхнім та нижнім колонтитулом. Короткі колонтитули можна заверстувати в оборці перших двох рядків або на одній сторінці розвороту. Колонтитули поділяються на:

1. Ковзкі, які змінюються на кожній новій сторінці;

2. Переривчасті, які змінюються тільки з початком нового розділу.

Колонтитули розміщуються на шаблон-сторінках.

Щоб створити колонтитул потрібно увійти в шаблон-сторінку і намалювати там текстовий фрейм і набрати потрібний текст. Після цього переходимо в режим верстки і присвоюємо даний шаблон до потрібних сторінок. Це робиться так: значок шаблону перетягується на сторінки. Або за допомогою меню палітри обираємо «Застосувати ш-ст до..» і вказуємо сторінки до яких треба застосувати

2.Види газетних заголовків. Особливості їх складання та верстання.

Заголовки, якщо вони внизу колонки, то після них заверствується min 3 рядки тексту. Якщо зверху колонки, то перед ними min 3 рядки тексту або заголовок верстають в самий верх колонки;

Заголовки виключаються на всі колонки або в лівий край, а місце з правої сторони наз. шпігель, і він викор. для публікацій найважливіших матеріалів номера, якихось закликів і гасел.

Види заголовків в газеті:

1. Основні, набираються найбільшим кг, ін. гарнітурою.

2. Підзаголовки, мають відомості до всього матеріалу, найчастіше вони тематичні і вже пояснюють цей головний заголовок.

3. Вн. підзаголовки, коли великий матеріал ділять на окремі частини.

4. Надзаголовок, він деталізує осн. заголовок або висловлює ставлення до фактів даного матеріалу.

5. Шапка, це заголовок, який об’єднує декілька газетних матеріалів, публікацій, кожна з яких має власний заголовок.

6. Рубрики, визначає тематичний напрямок або характер матеріалу. Поділяються: тематичні (супроводжують важливі розділи газети) і службові (які вказують частку дії, уточнюють характер аудиторії, визначають джерело інформації

3.Правила заверстування довідково-допоміжного тексту книжкових видань.

Довідково-допоміжний апарат книги:

1. Колонтитул, колонцифра;

2. Сигнатура (*);

3. Норма;

4. Зміст;

5. Вихідні дані;

6. Пояснення;

7. Покажчик літератури.

Сигнатура — порядковий номер друкованого аркуша видання, необхідний для полегшення виконання друкарських операцій, а саме: друку, фальцювання, комплектування блоків, перевірки готової продукції. Переважно сигнатуру складають шрифтами тієї ж гарнітури, що і основний шрифт, цифрами кг 8 п і ставлять у лівому куті першої та третьої сторінок кожного друкарського аркуша видання. Норма — заверстується після сигнатури, набирається на 2 п менше від сигнатури (прізвище автора, номер замовлення), відбивка від сигнатури 8-12 п. Норму ставлять і на вклейках.

Колонтитул — це текстовий рядок (назва розділу або прізвище автора, який заверстується над основним текстом кожної сторінки). Колонтитули підкреслюють колон лінійкою, можуть бути «мертві колонтитули», яке мають чисто декоративне значення.Примітки — це додатковий текст, який уточнюють чи пояснюють основний текст. Слово «примітка» набирають з виділенням (курсивом або розрядкою), з абзацного відступу, всі інші рядки на повний формат. Види:

1. Внутрішньо-текстові;

2. Зноски;

3. Виноски.

Білет 30

1.Правила складаня та верстання приміток та виносок.

Виноски — це доповнення чи пояснення до основного тексту, які поміщаються в низу полоси окремо від основного тексту. Переважно такий доповнюючий, побічний текст виносять на низ полоси, коли він порівняно великий за обсягом або різно відрізняється від основного тексту за змістом і не може бути у нього включений. Текст виноски складається шрифтом тієї ж гарнітури, що і основний текст, але на кг менше. Примітки і зноски – це додаткові тексти, які пояснюють чи уточнюють осн. Текст.

Слово «Примітка» набирають з виділенням (курсивом, врозрядку), з абзацу, всі інші рядки на повний формат.

Види приміток:

-внутрішньо-текстові (в тексті)

-зноски( на сторінці складання)

-виноски(вкінці розділу, глави, книги)

Набирають на 2 меншим кг.

Зноски розміщують внизу сторінки чи колонки і позначають зірочками або цифрами. Щоб вставити зноску потрібно зайти Вставка->Ссилка->сноска, але перед тим потрібно поставити курсор після того слова, яке будемо розшифровувати. Абзац повинен бути такий ж як і в основного тексту, вирівнювання теж. Зірочки ставляться, якщо зносок є від 1 до 3, коли більше 3, то ставляться цифри.

абзац *

абзац **

абзац ***

Вони відбиваються від тексту тонкою лінійкою, довжиною 1 квадрат. Якщо кг основного тексту=8п, то зноски теж = 8, якщо 10, то зноски 8.