- •1.Пульпа зуба. Вікові особливості та функції.
- •2.Пульпа зуба. Гістологічна будова, інервація, кровопостачання.
- •3.Класифікація пульпітів. Загальна симптоматика пульпіту.
- •4.Етіологія, патогенез гострого та хронічного пульпіту.
- •5. Гіперемія пульпи. Клініка, патологічна анатомія, діагностика, лікування.
- •6. Гострий обмежений пульпіт.
- •7. Гострий дифузний пульпіт.
- •8. Гострий гнійний пульпіт.
- •9. Гострий травматичний пульпіт.
- •10. Хронічний фіброзний пульпіт.
- •11. Хронічний гіпертрофічний пульпіт.
- •12. Хронічний гангренозний пульпіт.
- •13. Хронічний конкрементозний пульпіт.
- •14. Загострений хронічний пульпіт
- •15. Пульпіт, ускладнений фокальним періодонтитом.
- •16. Диференціальна діагностика хронічних форм пульпітів.
- •17. Консервативний (біологічний) метод лікування пульпіту
- •18. Метод вітальної ампутації пульпи
- •19. Вітальний екстирпаційний метод лікування пульпіту
- •20. Девітальний метод лікування пульпіту
- •25. Філери та сілери, види, властивості, показання до застосування
- •27. Пломбування кореневих каналів способом латеральної конденсації гутаперчі
- •28. Пломбування кореневих каналів способом вертикальної конденсації гутаперчі
- •30.Помилки та усклад. При лікуванні пульпітів біологічним методом
- •31.Помилки та ускладнення при лікуванні пульпіту вітальним методом, причини розвитку, клініка та їх запобігання.
- •32.Помилки та ускладення при лікуванні девітальним методом.
- •33.Періодонт Гістологічна будова, функції.
- •35.Етіологія, патогенез гострого верхівкового періодонтиту.
- •36.Етіологія, патогенез хронічного верхівкового періодонтиту.
- •39.Лікування гострого серозного верхівкового періодонтиту.
- •40.Лікування гострого гнійного верхівкового періодонтиту.
- •51.Застосування протеолітичних ферментів для лікування гострого і загостреного хронічного періодонтиту.
- •53.Ендодонтичні інструменти для проходження розширення та формувань кореневих каналів.
- •56.Фізичні методи лікування перюдонтиту. Види, показання механізм дії електрофорезу, методика використання.
- •57.Застосування електричних струмів високої частоти (увч, свч) при лікуванні періодонтиту.
- •59.Пломбування кореневих каналів термофілом.
- •60.Помилки та ускладнення при лікуванні періодонтиту.
- •62.Ускладнення гострого та хронічного періодонтиту Причини розвитку усунення та профілактика.
4.Етіологія, патогенез гострого та хронічного пульпіту.
Етіологія пульпіту:Етіологічними чинниками можуть бути мікроорганізми та їх токсини, хімічні, токсичні речовини, температурні, механічні й інші подразники.Мікроорганізми можуть проникати в порожнину зуба різними шляхами: 1) з каріозної порожнини, що не лікувалась, або в разі негерметичного прилягання пломби до твердих тканин зуба; 2) через пародонтальні кишені; 3) гематогенним шляхом. Головні подразники — мікроорганізми, продукти їх життєдіяль ності та органічна речовина дентину, що розпалася.Виникнення пульпіту спричиню ють різноманітні травматичні ситуації. Одні з них виникають з вини пацієнта: побутова, вогнепальна, транспортна та інші трав ми, наслідками яких є частковий чи повний відлом коронки, перелом кореня.Пульпіт
може розвинутися після пломбування каріозної порожнини без прокладки пломбувальним матеріалом (силіцин-цементом або
пластмасою), що обов'язково її потребує
Патогенез пульпіту:У разі гострого запалення пусковим моментом є альте рація. Уже на початку її розвитку знижується активність фер ментів (фосфатази, дегідрогенази та ін.), порушується обмін нук леїнових кислот, деполімеризуються глікозаміноглікани.Хронічний пульпіт може виникати, минаючи гостру фор му. Це залежить від вірулентності інфекційного агента, компен саторно-пристосувальних механізмів пульпи, загального імунно го статусу та ін.
5. Гіперемія пульпи. Клініка, патологічна анатомія, діагностика, лікування.
Гіперемія пульпи (hyperemia pulpae). Виникає під дією подразників, які накопичуються за наявності глибокого карієсу, частіше гострого. Розвиток гіперемії характеризується появою скарг на біль, частіше підгострий, рідше — пульсівнйй, стріляючий, який виник уперше добу тому спонтанно або під дією подразника. Напади болю короткочасні (1—2 хв), з ведикими інтермісіями — до 6—12—24 год, частіше виникають уночі.
Об'єктивно: виявляють каріозну порожнину, іцо відповідає середньому або глибокому карієсу. Стінки і дно порожнини виповнені розм'якшено хряіцоподібним дентином, слабкопігментованим (гострий перебіг карієсу) або малорозм'якшеним з різкою пігментацією (хронічний карієс). У разі зондування виявляються помірний біль по всьому дну каріозної порожнини. Від холадної води виникає біль, і що триває 1 —2 хв після припинення
дії подразника. Перкусія зуба безболісна. Патологоанатомічно (мікроскопічно). Капіляри пульпи різко розширені; судини переповнені кров’ю; крайове стояння лейкоцитів з міграцією окремих. В одонтобластах лише незначні зміни — збільшується кількість ядер.
Диференціальна діагностика. Гіперемія пульпи має схожу клінічну картину з гострим глибоким карієсом і гострим обмеженим пульпітом. Від гострого глибокого карієсу гіперемію пульпи відрізняє поява самовільного нападоподібного болю та тривалішого, ніж у разі карієсу, болю на дію різних подразників, особливо холодної води. Для гострого обмеженого пульпіту характерні більш тривалі самовільні напади болю, дія температурних подразників спричинює тривалий та інтенсивний напад болю.