3. Основні елементи агробіоценозу.

Основними елеменами агробіоценозу в аграрних екосистемах є:

1. Культурні рослини.

2. Бур'яни, які проникли в агробіоценоз.

3. Мікроорганізми ризосфер культурних рослин і бур'янів.

4. Бульбочкові бактерії на корінні бобів.

5. Мікорізоутворювальні гриби на корінні вищих рослин.

6. Бактерії, гриби, актиноміцети, водорості, що вільно живуть у грунті.

7. Безхребетні тварини, що живуть у ґрунті і на рослинах.

8. Хребетні тварини (гризуни, птахи та ін.), що живуть у ґрунті і посівах.

9. Гриби, бактерії, віруси — паразити (напівпаразити) культурних рослин і бур'янів.

10. Бактеріофаги — паразити мікроорганізмів.

Культивована рослина є головним компонентом агроекосистеми. Із загальної кількості видів рослин на Землі людина інтенсивно використовує не більше 20. 85% їхньої площі займають злакові (рис, пшениця, кукурудза, ячмінь, овес, сорго, просо, цукровий очерет, жито) і боби (соя, арахіс, кормові боби, горох).

Культурні рослини в агроценозі є домінантами-едифікаторами, найчастіше це пше­ниця, жито або кукурудза.Рідше зустрічаються змішані посіви двох або більше видів (кондомінантів). Едифікатори змінюють мікроклімат агроекосистеми, впливають на фізико-хімічні властивості грунту і ґрунтової вологи.

Культурні рослини за здатністю впливати на середовище діляться на три групи:

1. сильноедифікаторні рослини. Сюди належать рослини суціль­ного посіву, зі 100% покриттям займаної площі. До цієї групи належать висо­корослі (до 3 м) і середньорослі рослини, що швидко розвиваються з весни, такі як озимина, рапс, соняшник на силос

2. середньоедифікаторні рослини. Це рослини суцільного і рядкового весняного посіву, відносно високорослі, з 70—80% покриттям зайнятої пло­щі, зазвичай такі, що швидко розвиваються після появи сходів (ярові зернові, включаючи рис), просапні (кукурудза, гречка й ін.);

3. слабоедифікаторні рослини. До цієї групи належать рослини з повільним розвитком після появи сходів і покриттям не вище 50% зайнятої площі: овочеві, баштанні культури, горох та ін.

Значну роль у функціонуванні біоценозів відіграють комахи. Без комах людство було б позбавлене великої частини врожаю полів, садів і лісів. Шкідливими комахами є лише 1% їхньої загальної чисельності в агро­ценозах і супутніх їм природних біоценозах. Часто комахи, обпилюючи рослини, ними ж і харчуються.

У природних умовах комахи-фітофаги зазвичай не завдають рослинам непоправної шкоди, не спричиняють їхньої загибелі. Водночас будь-яка комаха-фітофаг в агроценозі стає потенційним шкідником. Людина сучасною системою землеробтва створила умови для швидшої мікроеволюції окремих видів. Вони швидше пристосовуються до середовища, що змінилося. Відбір за­кріплює цю пристосованість. Світове сільське господарство наприкінці XX століття платить комахам-шкідникам сільськогосподарських культур данину, що досягає 1/5 частини вирощеного вро­жаю і більше.

На культурних рослинах паразитує не менш як 10 тис. видів грибів.

На пер­ше місце за шкідливістю в усьому світі виходять кореневі і прикореневі інфекції. Загалом середній недобір, наприклад, урожаю пшениці від грибкових хвороб за ін­тенсивних технологій становить більш як 20%.

Бур'яни.

З культурними рослинами конкурують за простір, воду і поживні речовини інші вищі рослини – бур'яни. З тисячі бур'янів в Україні 100—120 видів особливо шкідливі. Основний збиток від бур'янів — зниження врожаю і якості продукції сільськогосподарських культур. Особливу проблему ста­новлять інтродукційні бур'яни. З Америки до Європи завезено дурман, амброзію, гірчак рожевий, з Європи до Америки — пирій, кропиву, подорожник. Інтродукцій­ні бур'яни зазвичай становлять велику загрозу місцевим культурним рослинам.Часто бур'яни є проміжними господарями багатьох фітопатогенних мікроорганізмів,