4. Активні складники секрету різних залоз (лізоцим, соляна кислота, бактеріоцини та фунгіциди мікробів шлунково-кишкового тракту).

Тому поняття резистентність включає в себе механізми фізіологічної стійкості, роботу корисних мікробів (нормофлора), певних груп імуноцитів та виділених ними метаболітів.

УЗАГАЛЬНЕННЯ:

• Від народження кожен організм володіє певною системою захисту, яка називається вродженим природним імунітетом. Він забезпечується роботою певних фізіологічних механізмів, життєдіяльністю корисних мікробів (нормофлора), певними видами імунних клітин та їх специфічними речовинами.

• Набутий специфічний імунітет виникає впродовж життя макроорганізму, внаслідок розвитку і спеціалізації окремих видів імунних клітин, які належать до родини лімфоцитів. Ці клітини активізуються і під час хвороб. і в процесі вакцинації.

• Імунний захист класифікується за різними ознаками серед яких в кожному організмі повсякчасно діють інфекційний і неінфекційний та клітинний і гуморальний імунітет.

Тема 3. Загальні відомості про імунну систему

Імунна система – це скупчення лімфоїдних органів, тканин та клітин, тому її морфологічним синонімом є термін лімфоїдна система. Вона призначена для захисту організму від чужорідних речовин різних типів та різного рівня складності (рис.4). Імунна система генералізована по всьому організму; її клітини (імуноцити або імунокомпетентниі клітини) постійно циркулюють через кровоток.

Маса даного дифузного органу у людини складає приблизно 1,5-2 кг. Кількість клітин, які мають відношення до неї, вимірюється цифрою 10¹². Всього клітин в організмі людини 10¹³, і тому кожна 10-та клітина організму належить до імунної системи. Завдання імунної системи можна сформулювати так:

1. впізнати чужорідну речовину,

2. зв’язатись з нею,

3. зруйнувати її до безпечних фрагментів,

4. вивести залишки з організму.

Ч ужорідні речовини

Інфекційні агенти (бактерії, віруси, гельмінти)

Клітини пухлин

Органи і тканини при трансплантації

Речовини-алергени

Токсичні речовини

Рис.4 Характеристика чужорідних речовин

Взаємодія імунної системи окремого організму з чужорідними речовинами – це приклад боротьби з біологічною агресією, яка поділяється на 2 типи:

• екзогенна (інфекційні агенти, алергени, трансплантати). Чужі речовини і клітини надходять з навколишнього середовища;

• ендогенна (мутантні клітини, клітини пухлин). Утворюються всередині макроорганізму внаслідок дефектів в процесі його обміну речовин.

Захисні імунні реакції спрямовані на збереження генетичної сталості макроорганізму (гомеостазу), і тому перелік речовин організму та склад його клітин відповідає первинному генетичному плануванню.

Для здійснення нормальної життєдіяльності імунна система повинна не реагувати або виявляти толерантність до таких чужорідних речовин як харчові продукти, речовини корисних мікробів шлунково-кишкового тракту, сперматозоїди..

Реакція імунної системи на чужорідну речовину – імунна відповідь, в здійсненні якої приймають участь імунні клітини та синтезовані ними речовини специфічної будови (рис.5). Звичайна відповідь виникає при першій і повторній зустрічах з чужорідною речовиною (первинна і вторинна ім. відповідь).