§ 2. Ріст і розвиток овочевих культур

Сучасні форми овочевих культур під впливом різних екологічних фак­торів у процесі тривалого історичного розвитку (філогенезу* змінювали­ся. У результаті цього в них формувалися лише певні ознаки, властиві конкретному виду. Усі ці ознаки закріплювалися й успадковувалися. Слід зазначити, що в процесі індивідуального розвитку (онтогенезу* рослини повторюють основні етапи розвитку родоначальних форм.

Ріст рослин — процес утворення клітин. Він зумовлюється обміном речовин у рослинному організмі й виявляється у збільшенні розміру та маси рослин. Ріст може відбуватися за рахунок запасу поживних речовин насіння материнської рослини або продуктивної діяльності кореневої сис­теми і листкового апарату. Спочатку рослини ростуть повільно, а після нагромадження вегетативної маси ріст їх прискорюється. Рослини фор­мують продуктивні органи, в яких відкладаються про .запас поживні ре­човини, і лише після цього ріст сповільнюється й припиняється.

Розвиток — якісні зміни вмісту клітини та процесів, які відбуваються в точках росту рослин і зумовлюють утворення генеративних органів та плодоношення. Якісні зміни вмісту клітин і органотворні процеси є ета­пами розвитку рослин. Без них неможливе утворення насіння та інших органів розмноження.

Якщо насіння утворюється мало або воно не достигає, це свідчить про те, що процеси онтогенезу відбувалися за несприятливих умов для завер­шення певних етапів розвитку. Тому утворення цибулин і коренеплодів ще не означає завершення розвитку рослин.

Ріст і розвиток рослин кожного виду овочевих культур мають свої особ­ливості, які залежать не тільки від спадкових властивостей організму, а й від умов навколишнього середовища. Тому процеси росту й розвитку взаємопов'язані і взаємозумовлені між собою. Однак умови, за яких відбу­ваються процеси росту і розвитку рослин, не завжди збігаються. Так, у дворічних (капуста, цибуля, коренеплоди* і багаторічних (ревінь, щавель та ін.* культур у перший рік життя підвищення температури сприяє фор­муванню репродуктивних органів. Лише під час зберігання (за низьких температур* відбувається диференціація бруньок і закінчується підготов­чий період материнської рослини до плодоношення. В однорічних куль­тур (салат, огірок, баклажан, горох та ін.* ріст і розвиток завершуються у рік життя.

Особливості росту й розвитку рослин визначаються біологічними влас­тивостями культур. За сприятливих умов однорічні культури швидко рос­туть і розвиваються, рано і дружно плодоносять. Дворічні культури у пер­ший рік вегетації швидко ростуть і повільно розвиваються. На другий рік вони ростуть повільніше, але прискорено розвиваються.

В однорічних культур усі якісні зміни відбуваються під час проростан­ня насіння і формування розетки, а в дво- і багаторічних — здебільшого тоді, коли у рослин сформувалися продуктивні органи. Взимку і на по­чатку весни за відповідних низьких температур ці зміни завершуються в точках росту (бруньках*і після висаджування рослини утворюють розетку листя, квітконосні стебла, цвітуть і плодоносять. Тому під час вирощуван­ня дворічних овочевих культур на насіння маточники взимку зберігають за температури 3—5 °С. Якщо їх зберігають за підвищеної температури, то після висаджування в ґрунт стебла можуть не утворитися. У таких рос­линах розвиватиметься тільки розетка листя і наростатиме маса продук­тивних органів.