2. Фізіократи (Ф. Кене, А. Тюрго, І і. Мі рабо) джерелом багатства вважали тільки працю в сільськогосподарському виробництві. Вважали, що промис­ловість, транспорт і торгівля — безплідні сфери, а праця людей у цих сферах лише покриває витрати на їхнє існування і не при­буткова для суспільства.

3. Класична політична економія. Виникла з розвитком капі­талізму (У. Петті, А. Сміт) зосе­реджують увагу на аналізі економічних явищ і закономірно­стей розвитку всіх сфер суспільного виробництва, прагнуть роз­крити економічну природу багатства, капіталу, доходів, кре­диту, обігу, механізму конкуренції. Започатковують трудову теорію вартості, а ринок розглядали як саморегулю­ючу систему.

4. Маржиналізм - теорія граничної корисності. (К. Менгер, В. С. Джевонс Л. Вальрас ). Основна ідея — це дослідження граничних економічних величин як взаємозв'язаних явищ економічної системи на рівні фірми, галузі (мікроекономі-ка) та національної економіки (макроекономіка).

5. Неокласичний напрям (ідея мінімального, опосередкованого втручання держави в економіку). Зокрема, теорії трудової вартості протиставлялася концепція "граничної корисності"

6. Кейнсіанський напрям (без активного втручання держави в економіку капіталістичний лад не може існувати). необхідність державного регулювання сукупного попиту і сукупної пропозиції за допомогою фінансово-кредитних важелів, зокрема — збільшення державних інвестицій, зниження відсоткової ставки під час кризи тощо.

7. Інституціоналізм стверджує думку, що у процесі розвитку суспільства здійснюється природний відбір інститутів, система яких утворює своєрідну культуру і визначає тип цивілізації.

8. Неокласичний синтез - орґанічне поєднання двох напрямків економічної теорії: кейнсіанської та неокласичної шкіл.

9. Монетаризм —кількість грошей в обігу є визначальним фактором формування господарської кон'юнктури та існує прямий зв'язок між зміною маси грошей в обігу та величиною валового й національного продуктів. Започаткував теорію монетаризму І.Фішер.

10. Кейнсіанський напрямок розвитку економічної теорії.(Неточний ответ)

Кейнсіанство — одна з провідних сучасних теорій, на противагу неокласикам, обґрунтовує об'єктивну необхідність активного втручання держави в регулювання ринкової економіки шляхом стимулювання сукупного попиту й інвестицій через проведення певної кредитно-бюджетної політики. Засновником теорії є видатний англійський економіст Дж.М. Кейнс. Кейнсіанство виникло в 30-х роках XX ст. як відповідь на потреби подолання Великої депресії (1929—1933 pp.), яка поставила економічну систему капіталізму на межу повної катастрофи. Ідеї Дж.М. Кейнса, викладені в його головній праці "Загальна теорія зайнятості, процента і грошей" (1936), широко застосовувалися провідними країнами світу в практиці регулювання ринкової економіки, що дало їм змогу відносно швидко подолати

кризові явища, досягти стабільних темпів економічного зростання і динамічної рівноваги. Прихильники і послідовники Кейнса (Дж. Робінсон, П. Сраффа, А. Хансен, Н. Калдор, Р. Лукас та ін.) виступають за активну участь держави у структурній перебудові економіки, визнають за необхідне запровадження антикризового та антициклічного регулювання, перерозподілу доходів, збільшення соціальних виплат. Інституціоналізм, або інституціонально-соціологічний напрям, представниками якого є Т. Веблен, Дж. Коммонс,

У. Мітчелл, Дж. Гелбрейт, Я. Тінберген, Г. Мюрдаль таін., розглядають економіку як систему, в якій відносини між господарюючими суб'єктами складаються під впливом як економічних, так і правових, політичних, соціологічних і соціально-психологічних факторів. Об'єктами вивчення для них є "інститути", під якими вони розуміють державу, корпорації, профспілки, а також правові, морально-етичні

57. Попит

Попит – 1) це платоспроможна потреба

2) це така кількість товарів і послуг, яку споживач хоче і може купити за певного рівня цін

Детермінанти – ті чинники(фактори), що змінюють попит

Закон попиту – це постійно повторюваний причинно-наслідковий зв’язок між ціною і попитом, цей зв’язок обернений – чим вища ціна тим менший попит.

Впливають на закон попиту:

- принцип спадної граничної корисності люди, як правило, купують товару більше за низькою ціною, ніж за високою.

- ефект доходу - показує залежність між реальним змістом доходу і цінами продуктів, що купуються за його рахунок.

- ефект заміщення - із зниженням ціни у споживача з'являється стимул придбати дешевші товари замість аналогічних, але дорогих.

Ринковий попит - сумарна величина попиту усіх покупців однорідного товару на певному ринку протягом певного часу називається.

Детермінанти попиту:

ціна

нецінові:

- кількість споживачів на ринку,

смаки споживачів,

рівень доходів споживачів; (нормальні товари та товари нижчої категорії)

ціни на взаємозамінні та взаємодоповнюючі товари,

- очікування щодо змін цін та доходів.

Зміна величини попиту - збільш або зменшення попиту залежно від зміни ціни за інших рівних умов.

Зміна у попиті - збільшення або зменшення попиту при незмінній ціні за рахунок нецінових факторів.

Еластичність попиту - показує, наскільки зміни цін впливають на величину попиту. Залежно від цього розрізняють еластичний і нееластичний попит. Попит на товари еластичний, якщо навіть невеликі зміни ціни спричинюють суттєві зміни у кількості купленого товару. При нееластичному попиті навіть істотні зміни ціни викликають незначні зміни у величині попиту.

Коефіцієнт еластичності визнач шляхом ділення відсотка зміни величини попиту на товар на відсоток зміни ціни цього товару і позначається як Еп.

Пропозиція - це така кількість товарів і послуг, яку виробник хоче і може виробити за певного рівня ціни. Виробник завжди хоче виробити за найвищою ціною.

Закон пропозиції – постійно повторюваний причинно-наслідковий зв’язок між ціною і пропозицією, цей зв’язокє прямим.

Крива змішується вгору і вправо, бо підвищення ціни супроводжується збільшенням величини пропозиції. Отже, коли мова йде про окремого виробника, його пропозиція залежить від рівня ціни. Це його індивідуальна пропозиція. Але на ринку однорідний товар пропонується багатьма виробниками. Загальна кількість пропонованого товару усіма його продавцями на даному ринку складає ринкову пропозицію. Нецінові детермінанти:

кількості виробників даного товару на ринку

рівень технічної оснащеності виробництва

зміни в податках та субсидіях (дотації)

очікування зміни цін у майб.

ціни на взаємопов'язані товари

ціни на ресурси

Збільшення або зменшення пропозиції залежно від зміни ціни, за інших рівних умов, називається зміною величини пропозиції.

Збільшення або зменшення пропозиції під дією нецінових чинників називається зміною у пропозиції. Ці процеси по-різному відображаються на графіку кривої пропозиції. При зміні величини пропозиції зміни цін зумовлюють переміщення точки на кривій пропозиції Пр вверх (якщо величина пропозиції збільшується) або вниз (коли величина пропозиції зменшується). Зміни у пропозиції відображаються зменшенням кривої пропозиції вліво при зменшенні пропозиції або вправо — при збільшенні пропозиції.

Пропозиції, як і попиту, притаманна еластичність. Вона показує ступінь залежності між: зміною обсягу пропозиції та ціною. Якщо виробники чутливі до зміни цін, пропозиція еластична, якщо відносно нечутливі — пропозиція нееластична. Еластичність пропозиції залежить від проміжку часу, який виробник має для реагування на конкретну зміну ціни. Що більший такий проміжок, то вища мобільність ресурсів, тобто можливості їх переміщення з виробництва одних благ на інші. А тому еластичність пропозиції вища там, де вища мобільність ресурсів. Щодо цього критерію розрізняють три ринкові періоди: найкоротший, короткостроковий та довгостроковий. У першому зазначеному періоді пропозиція нееластична, бо практично немає можливості зміни ресурсів для виготовлення нових товарів. Прикладом можуть бути товари, що швидко псуються, наприклад ягоди, бо їх зберігати довго не можна, оскільки вони втрачають свої споживчі властивості. Тому навіть істотна зміна цін на таку продукцію на її пропозиції майже не позначиться. У другому та третьому періодах пропозиція еластична, причому міра її еластичності вища у довгостроковому періоді, бо протягом цього періоду можливості зміни ресурсів ширші.