Бальнеологічні ресурси: мінеральні джерела і пелоїди, озокерит.
Кліматичні курорти макрорайону вдало поєднані з бальнеологічними. Перший бальнеологічний курорт в цьому регіоні виник в 1829 році в Одесі, а перший в Україні? По території макрорайону, як і в цілому по Україні, значно поширені мінеральні води без специфічних компонентів (санаторії Одеської групи). Найбільше територіальне поширення мають йодні, бромні та йодо-бромні мінеральні води (Приазов'я). Поширені також сульфідні мінеральні води (захід Одещини, південний захід Херсонщини) – є більше перспективними, використовуються слабо.
У якості лікувально-питної води використовуються води Куяльнику.
В даному макрорайоні виникли перші заклади в державі, які почали використовувати пелоїди: 1833 рік – на узбережжі Куяльницького лиману, 1895 р. – поблизу Голої Пристані. Лікувальні грязі – поширені переважно мулові органо-мінеральні сульфідні грязі солоних озер і лиманів, за розвіданими запасами найбільшими родовищами є Алібей, Шагани, Бурнас, Куяльницький, Хаджибейський, Будацький – Одеська група курортів (Одеська); Тилігульський лиман – курорт Коблеве, оз. Солонець-Тузли, Березанський лиман – не експлуатуються (Миколаївська); оз. Грязьове – санаторій «Гопри», оз. Салькове, оз. Кругле, оз. Генічеське – не експлуатуються (Херсонська); Молочний, Утлюцький лимани (не експлуатуються), Кирилівське озеро – курорт Кирилівка, оз. Велике та Красне – курорт Бердянськ (Запорізька область).
Одним із найвідоміших і найстаріших курортів, що функціонує на основі лікувальних грязей, є Куяльник. За своїм лікувальним впливом Куяльницький лиман порівнюється з відомими близькосхідними курортами Мертвого моря. Перший лікувальний заклад — «теплі ванни» — був створений тут у 1833 р. за ініціативою військового лікаря Е. Андрієвського, який використовував грязі для лікування поранених. У 1892 р. засновано найбільшу на той час у Росії грязьову лікарню, яка функціонує й дотепер.
Нині в Куяльнику три 15-поверхові санаторні корпуси на 3000 місць, курортна поліклініка, грязьова лікарня, культурний і торговельний центр. Тут лікують захворювання органів опорно-рухового апарату, центральної і периферійної нервової системи, гінекологічні хвороби. Місцеві мінеральні води використовуються для лікування захворювань шлунку, печінки, жовчного міхура, кишечника, регулювання обмінних процесів.
Найстаріший в Україні дитячий оздоровчий центр знаходиться в Лузанівці. Він заснований у 1923 р. в колишньому маєтку Лузанових для порятунку дітей Одещини, що страждали від голоду, і мав назву «Сонячні табори». Ініціатори його створення — Всесвітня єврейська конференція допомоги, фонд Нансена і Червоний хрест. У 1935 р. збудовано капітальні кам'яні приміщення. Тут було створено хорошу медичну базу, яка згодом дозволила перепрофілювати цей дитячий курорт на один із найкращих у країні дитячих туберкульозних санаторіїв. Після реорганізації санаторію в 1956 р. на його базі було створено республіканський піонерський табір «Молода гвардія» (з 1992 р. — дитячий центр «Молода гвардія»).
Ропа затоки Сиваш (солоність 250‰, при пересічній солоності Азовського моря 13,8‰) поки що використовується як сировина для хімічної промисловості, хоча має важливе бальнеологічне значення.