1.2. Організація та керівництво практикою

Загальне керівництво практикою здійснює керівник практики від Університету та керівник практики від державної податкової адміністрації або підприємства. Керівник практики державної податкової адміністрації призначається наказом керівника відповідного департаменту. Керівник практики від Університету - наказом ректора Університету.

Керівник практики від Університету повинен:

1. Видавати практикантам всі необхідні документи для проходження практики та проводити інструктаж з техніки безпеки.

2. Консультувати студентів щодо написання відповідних розділів звіту з практики.

3. Тримати постійний зв'язок з базами практики.

4. Здійснювати контроль за дотриманням студентами календарного графіку проходження практики.

5. Перевіряти та рецензувати звіти практикантів, приймати участь у роботі комісії з прийому їх захисту.

6. Постійно інформувати кафедру про хід виробничої практики та надавати рекомендації щодо удосконалення методики проходження практики студентами Університету.

В обов'язки керівника практики від ДПА (підприємства) входить:

1. Організація проходження практики студентами відповідно до вимог цієї програми та створення необхідних умов для виконання студентами завдань з практики.

2. Забезпечення студентів практичними завданнями та необхідними матеріалами.

3. Контроль над роботою студенів та дотриманням ними трудової дисципліни.

4. Надання характеристик на практикантів з оцінкою рівня їх теоретичної і практичної підготовки та ставлення до виконання означених завдань.

Для проходження виробничої практики студент зобов’язаний:

1. До відбуття на виробничу практику заслухати інструктаж керівника практики від Університету.

2. Отримати щоденник, програму практики, направлення на практику та інші необхідні документи.

3. Прибувши на місце практики, студент повинен своєчасно подати керівникові від бази практики щоденник, пройти інструктаж з техніки безпеки, ознайомитися з робочим місцем та уточнити програму і графік проходження практики.

4. Під час проходження практики студент зобов'язаний суворо дотримуватись правил внутрішнього розпорядку.

5. Опрацьовувати завдання, визначені цією програмою, та своєчасно з’являтися до керівника практики від Університету на консультації.

6. Підсумкові результати проходження практики студент обов'язково оформлює як письмовий звіт і разом із щоденником, характеристикою, одержаною не пізніше, ніж за день до закінчення практики, та висновками керівників практики від бази практики та Університету подає ці документи на кафедру міжнародної економіки і підприємництва для захисту. Захист індивідуальних звітів приймає комісія, призначена завідувачем кафедрою.

1.3. Оформлення звіту з практики

Результати проходження практики студент оформляє як ґрунтовний письмовий звіт. Він повинен мати чітку побудову, логічну послідовність, переконливу аргументацію, доказовість висновків і обґрунтованість рекомендацій. Звіт складається з двох частин: текстової і додатків.

У звіті студенту належить показати:

• теоретичні знання і практичні навички щодо розв’язування питань, що виникають у професійній діяльності економістів-міжнародників;

• вміння самостійно обробляти і узагальнювати аналітичну, економічну, статистичну та іншу інформацію щодо роботи установ та підприємств;

• здатність приймати рішення з оцінки стану їх діяльності;

• вміння розробляти практичні пропозиції щодо подальшого удосконалення та поліпшення їх діяльності, форм і методів управління.

Вимоги до оформлення звіту:

Загальний обсяг звіту не повинен перевищувати 40 сторінок (з додатками) формату А-4.

Міжрядковий інтервал – 1,5; абзац – 1,25 см. Ліве поле - 30 мм, праве - 10 мм, верхнє і нижнє - 20 мм. Вирівнювання – по ширині. Звіт має бути прошитий.

Усі сторінки повинні бути включені до нумерації, починаючи з титульного листа, але пронумеровані з першого питання звіту арабськими цифрами у правому верхньому куті.

Текст роботи розбивається на розділи згідно з тематичним планом програми практики. Питання нумеруються арабськими цифрами. Заголовок питання друкується великими літерами. Крапку вкінці заголовка не ставлять. Виклад наступного питання можна починати на тій же сторінці, на якій закінчилось попереднє, за умови, що на ній вміститься два-три-рядки нового тексту.

Матеріал звіту розміщується в наступному порядку:

• титульний лист (додаток 1), де мають стояти підпис керівника практики від підприємства та печатка підприємства;

• характеристика (додаток 2);

• рецензія (додаток 3);

• зміст, де зазначаються назви всіх розділів звіту та номери сторінок, з яких вони починаються (додаток 4);

• список використаних джерел;

• додатки.

Основна частина звіту поділяється на окремі розділи, перелік і послідовність яких визначається змістом Програми практики.

Таблиці, додатки, схеми, графіки повинні бути змістовними, відповідати вимогам практики, мати назву із зазначенням періоду часу, за який наводяться дані.

Список літератури має включати лише ті джерела, на яких були зроблені посилання в тексті.

Літературні джерела розміщуються в ал­фавітному порядку в такій спосіб: прізвище та ініціали автора, повна назва джерела (при необхідності — номер тому та зібрання творів), місце, видавництво та рік видання, загальна кількість сторінок чи посилання на конкретні сторінки. Загальний обсяг книги в сторінках вказується в тому випадку, якщо посилання на неї проводиться по­вністю; відмічаються сторінки (від .... до....), якщо посилання відно­сяться до окремої частини літературного джерела; на роботу од­ного - двох авторів складають запис під авторським заголовком, тобто спочатку опису подають прізвища авторів. Робота трьох авторів подається під прізвищем одного автора зазначеного у ви­данні першим, з доданням слів „та інші".

Список використаних джерел нумерується в порядку зрос­тання і рекомендується наводити у такій послідовності: законо­давчі та нормативні матеріали, монографії, навчальна література і наукові статті в алфавітному порядку.

Зразок оформлення законодавчих та нормативних матеріалів

1. Закон України „Про зовнішньоекономічну діяльність» // Баланс – 1998. - №1. – С.7-8.

Зразок оформлення монографії, навчальної літератури та наукових статей

1. Ушакова Н.Г., Штангей Н.М., Козуб В.О. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: Навч. посібник. — X. : Свобода, 2001. — 232 с.

2. Яценко В.В. Ризики в зовнішньоекономічній діяльності // Економіка та держава. – 2007. - №7. С.37-39.

Нижче списку використаних джерел студент вказує дату написання звіту і ставить особистий підпис.

Додатки

Додатки наводяться у вигляді форм первинних, зведених документів, форм звітності, графіків та схем. Кожен додаток починається з нової сторінки. На кожен додаток має бути посилання в тексті. Розміщуються до­датки у порядку появи посилань на них. Дода­ток повинен мати назву, яка друкується зверху по центру відносно тексту сторінки. У правому верхньому куті над заголов­ком малими літерами (з першої великої) друкується слово Дода­ток _ і цифра, що позначає номер додатку. Всі додатки повинні бути заповнені та достовірні.

Текстова частина звіту підшивається, додатки надаються окремо у папці.