29.Права та обов’язки перевізника за договором перевезення вантажу повітряним транспортом

30.Відповідальність відправника за договором перевезення вантажу повітряним транспортом

Вантажовідправник відповідає перед перевізником (іншими особами) за правильність, точність і повноту даних та інструкцій стосовно вантажу, названих ним (або від його імені) в авіавантажній накладній або наданих перевізникові для введення в авіавантажну накладну. Він відповідає перед перевізником за всіляку шкоду, заподіяну йому або іншій особі, через неправильність, неточність чи неповноту даних та інструкцій про вантаж, зазначених ним (або від йогоімені) в авіа-вантажній накладній або наданих перевізникові щодо вантажу, і зобов'язаний відшкодувати завдані збитки.

31.Відповідальність перевізника за договором перевезення вантажу повітряним транспортом

Перевізник також відповідає перед вантажовідправником за шкоду, заподіяну вантажовідправникові або іншій особі через неправильність, неточність чи неповноту даних та інструкцій, уведених перевізником (від його імені) в авіавантажну накладну про вантаж, і зобов'язаний відшкодувати завдані збитки.

Тарифи і збори за транспортування вантажу, застосовані перевізником, мають бути опубліковані ним або від його імені та дійсні на день видавання авіавантажної накладної. Якщо тарифи чи збори не відповідають опублікованим рівням, то різниця між опублікованим рівнем і застосованим тарифом або збором повинна бути повернута вантажовідправникові (вантажоодержувачу) або стягнута з вантажовідправника (вантажоодержувача). Якщо інше не встановлене перевізником, опубліковані тарифи і збори містять повітряне перевезення вантажу між визначеними перевізником аеропортами чи між аеропортом та іншим пунктом посадки або пунктом, розташованим біля пункту посадки. Якщо розмір витрат чи виплат стосовно транспортування вантажу не може бути визначений під час передавання вантажу для транспортування, перевізник має право вимагати, аби вантажовідправник вніс перевізникові суму, встановлену ним як достатню для покриття таких витрат і виплат. Остаточний перерахунок між перевізником і вантажовідправником, з огляду на такий депозит, має бути зроблений після виконання договору перевезення вантажу та визначення точної суми таких витрат і виплат.

Якщо вага брутто вантажу, його розміри, кількість чи оголошена цінність вантажу під час транспортування перевищать вагу брутто, розміри, кількість або оголошену цінність вантажу, згідно з котрим була попередньо розрахована вартість перевезення, перевізник має право вимагати оплати вантажовідправником або вантажоодержувачем таких змін. Зміни у вартості попередньо сплаченого перевезення вантажу можуть бути застосовані до договору перевезення за умови, що запит з цього приводу зроблений у письмовій формі до постачання вантажу вантажоодержувачеві (його агенту).

Перевізник не зобов'язаний здійснювати перевезення вантажу й має право відмовити в продовженні такого перевезення, якщо воно не оплачене за діючим тарифом, а також не був оплачений збір та інші належні перевізнику платежі.

32.Особливості договору перевезення пасажира та багажу залізничним транспортом

33.Особливості договору перевезення пасажира та багажу автомобільним транспортом

34.Особливості договору перевезення пасажира та багаж у морським транспортом

35.Договір фрахтування морського судна

Особливим різновидом договорів перевезення є договір чартеру, або як його ще називають фрахтування, цертепартія.

Договір чартеру застосовують при неперіодичних вантажних або пасажирських перевезеннях морським і повітряним транспортом переважно в міжнародному сполученні.

Повітряні та морські чартери мають як спільні риси, так і свою специфіку, обумовлену відмінністю договірної практики, способом перевезень, об´єктами перевезень, порядком укладання договорів тощо, тому детальне регулювання чартерних перевезень здійснюється відповідними транспортними кодексами (КТМ України, ПК України) та правилами перевезень, що затверджуються відповідно до них. Також регулювання чартерних перевезень, особливо морських, зазвичай відбувається відповідно до звичаїв ділового обороту.

Об´єктом перевезень при морських чартерах переважно є вантаж, а при повітряних - пасажири і багаж.

Згідно з ч. 1 ст. 912 ЦК України за договором чартеру (фрахтування) одна сторона (фрахтівник) зобов´язується надати другій стороні (фрахтувальникові) за плату всю або частину місткості в одному чи кількох транспортних засобах на один або кілька рейсів для перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти або з іншою метою, якщо це не суперечить закону та іншим нормативно-правовим актам.

Договір чартеру (фрахтування) є двостороннім та відплатним. Договір морського чартеру є консенсуальним, оскільки вважається укладеним з моменту підписання рейсового чартеру сторонами договору. Договір повітряного чартерного перевезення вважається дійсним з моменту оплати чартерного рейсу або укладання відповідного кредитного договору, тобто він може бути як реальним, так і консенсуальним.

Сторонами договору чартеру є фрахтувальник і фрахтівник.

Фрахтувальником є особа, якій за договором надано право вимагати надання їй всієї або частини місткості транспортного засобу для перевезення у вказаний нею пункт призначення вантажу, пасажирів, багажу, пошти або його переміщення з іншою метою, сплативши за це обумовлену плату.

Фрахтівник - це особа, яка за плату передає фрахтувальнику частину або всі місткості транспортного засобу для перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти та переміщає їх у пункт призначення, вказаний фрахтувальником.

У договорі чартерного перевезення розрізняють фактичного і договірного перевізника.

Договірний перевізник є фрахтувальником, тобто це особа, яка бере на себе зобов´язання перед третіми особами (пасажирами, вантажовідправниками) організувати перевезення. Договірними перевізниками можуть бути туристичні агентства, експедиторські фірми тощо.

Фактичний перевізник виконує частину або все перевезення за договором чартеру згідно з повноваженнями, одержаними від перевізника за договором. Фактичний перевізник є фрахтівником.

Таким чином, у відносинах чартерного перевезення, окрім сторін договору, можуть брати участь ще й треті особи (особа): при перевезеннях вантажу — фактичний відправник і фактичний одержувач вантажу, при пас

ажирських перевезеннях - пасажири.

Форма договору чартеру (фрахтування) встановлюється транспортними кодексами (статутами) і є, як правило, письмовою.

Договір чартеру відрізняється від подібних договорів найму (оренди): тайм-чартеру - найму транспортного засобу з екіпажем, та бербоут-чартеру - найму транспортного засобу, не укомплектованого екіпажем (ст. 203 КТМ України). Основною відмінністю даних договорів є те, що за договором чартеру транспортний засіб залишається у володінні й користуванні фрахтівника, тому капітан та члени екіпажу судна протягом усього часу виконання цього договору підпорядковуються йому. Фрахтувальник, не маючи право-мочностей щодо володіння й користування транспортним засобом, здійснює право так званої комерційної експлуатації всього або частини повітряного чи морського судна.