3. Породи кролів

За живою масою породи кролів поділяють на великі (понад 4,5 кг), середні (3 – 4,5 кг) і дрібні (до 3 кг), а за характером продукції — на м’ясо-шкуркові, пухові і м’ясні і за довжиною волосяного покриву — на нормальношерсті, короткошерсті і довгошерсті.

Більшість м’ясо-шкуркових порід належать до нормальношерстих, довжина їх волосяного покриву перебуває в межах 3,5 – 4 см. До короткошерстих відносять м’ясо-шкуркову породу рекс (1,8 – 2 см), а довгошерстих — пухові породи з довжиною волосяного покриву понад 4 см.

Сірий велетень, білий велетень, сріблястий, радянська шиншила, віденська блакитна, новозеландська біла, каліфорнійська, біла пухова порода

4. Відтворення поголів’я кролів

Для кролів характерна висока інтенсивність розмноження, що зумовлено багатоплідністю, коротким періодом вагітності, ранньою фізіологічною зрілістю і здатністю поєднувати крільність з лактацією.

Статева зрілість у кролів настає у 3 – 3,5-місячному віці, але допускати їх до парування у цей час не рекомендується, оскільки організм ще повністю не сформувався. Кролиць середніх за величиною порід (новозеландська біла, каліфорнійська, віденська блакитна) спаровують у віці старше за 4 міс, а крупних порід (білий і сірий велетень) — старше від 5 міс за досягнення ними живої маси 80 % повновікових тварин. Самців допускають до парування у віці 5 – 6 міс.

У племінних господарствах і племінному ядрі перед паруванням проводять індивідуальний добір пар, у користувальних — груповий або застосовують промислове схрещування. За самцем закріплюють 8 – 10 кролиць.

Стан статевої охоти у кролиць виявляють за 2 – 3 дні до парування за зміною зовнішніх статевих органів, а також за їх поведінкою. Тривалість охоти у кролиць 3 – 4 дні. Для спаровування кролиць підсаджують у клітку до самця. Влітку парування проводять рано-вранці і пізно увечері, а взимку — в середині дня. Через 5 – 6 днів після спаровування проводять контрольну перевірку. Якщо кролиця не допускає самця, то її вважають вагітною. На крільність кролицю перевіряють через 12 – 15 днів прощупуванням плодів через стінку живота. Перед окролом готують клітки і гніздові ящики. Після окролу оглядають приплід. У молодої кролиці залишають 5 – 7 кроленят, у дорослої — 7 – 9. Народжуються кроленята сліпі і голі. На 10-ту добу відкриваються очі, а на 16 – 18-ту кроленята виходять із гнізда і починають поїдати корм. Молодняк відсаджують у віці 40 – 45 діб. За ущільнених окролів кролиць парують на 1 – 2-й день після окролу, а кроленят відсаджують у віці 28 – 29 діб. При цьому кролиці швидко виснажуються. Кращі результати дають напівущільнені окроли. Кролиць парують на 10 – 20-ту добу, а кроленят від­саджують у віці 35 – 40 діб.

5. Утримання кролів

Кролів утримують у клітках двох видів: з постійним гніздовим відділенням (двосекційні) і без гніздового відділення (односекційні). Настил у гніздовому відділенні дерев’яний, щільний, а у кормовому – сітчастий. Клітки обладнані годівницями і напувалками. В односекційні клітки під час окролу вставляють гніздові ящики.

Норма площі на одну голову молодняку м’ясо-шкуркових і пухових порід — 0,12 м², племінного молодняку — 0,17 м². Довжина клітки 1,7 м, ширина 0,7, висота не більше ніж 0,6 м. Посадка товарного молодняку у груповій клітці не більше ніж 10 голів, а племінних кролиць — не більш як 5 голів. Плідників розміщують індивідуально.

На кролівничих фермах застосовують зовнішньокліткову чи шедову системи утримання. В разі промислового виробництва кролятини тварин утримують у приміщеннях закритого типу з регульованим мікрокліматом і механізацією трудомістких процесів. Проста зовнішньокліткова система утримання застосовується переважно кролівниками-аматорами, а шедова — на середніх і великих кролефермах, які надають змогу застосовувати механізацію виробничих процесів (напування, роздавання кормів, прибирання гною тощо).