3.1. Обґрунтування вибору засобів розробки прикладного програмного забезпечення

Для реалізації даного завдання я вибрав мову програмування Java. Для розробки і компіляції проекту було використано середу програмування NetBeans версії 7.2.

Програми на Java транслюються в байт-код, що виконується віртуальною машиною Java (JVM) - програмою, що обробляє байтовий код і передавальної інструкції обладнанню як інтерпретатор.

Плюс подібного способу виконання програм - в повній незалежності програмного коду від операційної системи та обладнання, що дозволяє виконувати Java-додатки на будь-якому пристрої, для якого існує відповідна віртуальна машина. Також плюсом цієї мови є велика швидкість розробки завдяки великій стандартній бібліотеці класів та функцій та фреймворкам.

3.2. Визначення варіантів використання

Варіант використання, прецедент (англ. Use Case) - у розробці програмного забезпечення та системному проектуванні це опис поведінки системи, як вона відповідає на зовнішні запити. Іншими словами, сценарій використання описує, «хто» і «що» може зробити з розглянутої системою. Методика сценаріїв використання застосовується для виявлення вимог до поведінки системи, відомих також як функціональні вимоги.

Прецедент - специфікація послідовностей дій (варіанти послідовностей і помилкові послідовності) в уніфікована мова моделювання (UML), які може здійснювати система, підсистема або клас, взаємодіючи із зовнішніми акторами.

Прецеденти служать для документування функціональних вимог до програмних систем. Прецедент описує деякий цілісний фрагмент поведінки системи, не вдаючись при цьому в особливості внутрішньої структури суб'єкта. Визначення прецеденту містить усі властиві йому види поведінки: основну послідовність, різні варіанти стандартного поведінки і різні виняткові ситуації із зазначенням відповідної реакції на них.

Прецедент описує взаємодію програмної системи з акторами у вигляді послідовності повідомлень. У поняття актор входять люди, комп'ютерні системи і процеси.

Рисунок 1 – Діаграма варіантів використання (Use Case)

Розділ 4. Побудова математичної моделі. Рішення завдання.

1.1 Побудова математичної моделі.

Математична модель прямої і двоїстої задачі будуть має наступний вигляд:

Найменування показників	Норма витрати ресурсів на одиницю продукції				Наявність ресурсів
	A	B	C	D
Ресурс R1	4	2	1	4	503
Ресурс R2	2	0	2	3	203
Ресурс R3	2	3	1	0	543
Прибуток від реалізації одиниці продукції	3	8	9	5

1) Пряма задача

Z = 3x₁+8x₂+9x₃+5x₄

4 x₁+2x₂+x₃+4x₄≤506

2x₁+…+2x₃+3x₄≤206

2x₁+3x₂+x₃ +….≤546