Іі. Організація проведення рятувальних робіт

В корпусі №1 чисельність хворих може бути 170 чол., обслуговуючого персоналу в денний час – 21 чол., в нічний час - 19 чол.

В корпусі №2 чисельність хворих може бути 180 чол., обслуговуючого персоналу в денний час – 29 чол., в нічний час - 12 чол.

Відомості про шляхи евакуювання: У корпусі №1 є три сходові клітини, по яких можна проводити евакуаційні заходи. Евакуація з поверхів здійснюється по трьох сходових клітинах, які ведуть на перший поверх в якому є два основних виходи і один допоміжний та за необхідністю за допомогою авто драбини якщо евакуація не можлива по сходових клітках. Освітлення сходових клітин природне та штучне електричне (аварійне відсутнє). Планування поверхів коридорного типу, тому ймовірність задимлення сходових клітин при пожежі досить висока.

У корпусі №2 є дві сходові клітини, по яких можна проводити евакуаційні заходи. Евакуація з поверхів здійснюється по двох сходових клітинах, які ведуть на перший поверх в якому є два основних виходи і один допоміжний та за необхідністю за допомогою авто драбини якщо евакуація не можлива по сходових клітках. Освітлення сходових клітин природне та штучне електричне (аварійне відсутнє). Планування поверхів коридорного типу, тому ймовірність задимлення сходових клітин при пожежі досить висока.

При пожежі в рентгенкабінеті розповсюдження диму відбуватиметься по сходових клітинах та вентиляційних комунікаціях, тому евакуацію людей, в першу чергу, необхідно здійснювати по 2 сходових клітинах. Місця попереднього розміщення евакуйованих матеріальних цінностей визначено на території лікарні. Охорону евакуйованих матеріальних цінностей доцільно забезпечити за допомогою працівників міліції. Необхідну кількість сил для проведення евакуації встановлює КГП, враховуючи обстановку на пожежі.

Встановлення колінчатих підйомників та автодрабин можливе на твердому покритті з тильної а також частково з фасадної сторони будівлі.

Димовидалення зі сходових клітин можливе за рахунок вскриття віконних прорізів вище рівня пожежі (на рівні вище розташованих поверхів), а також за допомогою причіпного або переносних димовсмоктувачів, які використовуються для нагнітання повітря в сходові клітини.

Ііі. Організація гасіння пожежі

3.1. Розрахунок сил і засобів при гасінні пожежі в центральній міській лікарні

Найбільш небезпечним місцем при виникненні пожежі в приміщені лікарні є рентгенкабінет, який розташований на першому поверсі. При пожежі в рентгенкабінеті на момент прибуття перших підрозділів пожежа пошириться на площу близько 80 м². 2, 3, та 4 поверхи будуть сильно задимлені, пожежа буде поширюватися на всю площу рентгенкабінету, загрожуючи суміжним та вище розташованим приміщенням.

Вогнегасні засоби: для гасіння пожежі в приміщеннях лікарні застосовуються розпилені струмені води.

Основним способом гасіння пожежі є подача перекривних стволів „Б” ланками ГДЗС по фронту з обох боків та подальшим введенням ствола „Б” у вікно 1-го поверху за допомогою висувної драбини.

На захист суміжних приміщень, першого поверху та для захисту шляхів евакуації з поверхів передбачається подача одного ствола „Б” на кожний поверх.

Площа гасіння пожежі (Sгас), враховуючи глибину гасіння стволом „Б” (hБ=5 м) і розміри пожежі в плані (10 м Х 8 м), дорівнює площі пожежі (Sпож):

Sгас=Sпож=80 м²

Необхідну витрату води на гасіння пожежі (Qгас) визначаємо за формулою:

Q_гас=I_гас · S_гас, (1)

де Iгас – необхідна інтенсивність подавання води на гасіння пожежі, л/м2·с (за довідковими даними приймаємо – 0,06 л/м2·с).

Q_гас=0,06·80=4,8 л/с.

Необхідну витрату води на захист (Qзах) суміжних приміщень визначаємо за формулою:

Q_зах=0,25·I_гас · S_гас (2)

Qзах=0,25·0,06·80=1,2 л/с.

Фактичні витрати води на гасіння пожежі ( ) та захист ( ) суміжних приміщень визначаємо, враховуючи прийняту кількість стволів на гасіння пожежі ( ) та захист ( ) і витрату води із ствола „Б” ( ), яка дорівнює 3,7 л/с.

(3)

; (4)

;

Фактичні витрати води на гасіння пожежі та захист перевищують необхідні, що задовольняє умови успішного гасіння пожежі.

Кількість пожежних рукавів для магістральних рукавних ліній визначаємо за формулою:

(5)

де nm – кількість магістральних рукавних ліній;

l – сумарна довжина магістральних ліній.

;

Кількість пожежних рукавів для робочих рукавних ліній визначаємо з урахуванням кількості робочих рукавних ліній та довжини робочої рукавної лінії яка, як правило, неповинна перевищувати 60 метрів.

Кількість ланок ГДЗС приймаємо рівним 4 з урахуванням місць подавання стволів у непридатному для дихання середовищі (2 ствола на гасіння пожежі та 4 стволи на захист суміжних приміщень першого та другого поверхів).

Кількість пожежних автомобілів основного призначення (АЦ) визначаємо з урахуванням необхідної кількості ланок ГДЗС. Таким чином, для ліквідації пожежі необхідно 4 відділення в повному складі на пожежних автомобілях основного призначення (АЦ), що відповідає виклику по пожежі № 2 згідно з гарнізоним розкладом виїздів.

Вид та кількість спеціальної техніки визначаємо з урахуванням необхідних дій, направлених на забезпечення успішного гасіння пожежі, а саме:

подавання ствола „Б” у вікно другого поверху – 1 автодрабина (АД);

обслуговування захисних дихальних апаратів ланок ГДЗС – 1 автомобіль газодимозахисної служби (АГДЗ);

забезпечення зв‟язку та освітлення на пожежі – 1 автомобіль зв‟язку та освітлення (АЗО);

проведення аварійно-рятувальних робіт – 1 спеціальний аварійно- рятувальний автомобіль (АПД-3).

Мінімальну чисельність особового складу визначаємо з урахуванням необхідної кількості людей, задіяних у ланках ГДЗС ( ) та постах безпеки

( ), на позиціях стольників по захисту суміжних приміщень ( ), кількості людей, які контролюють роботу насосно-рукавних систем ( ).

(6)

Отримані результати заносимо у зведену таблицю:

	Q л/с	Стволи „Б”	Ланки ГДЗС	Особовий склад	Напірні рукава		Техніка
					 51	 77	АЦ	АД	АГДЗ	АЗО	САРМ
Потрібно на гасіння	7,4	2	2	6	6	9	2	-	-	-	-
Потрібно на захист	14,8	4	4	12	7	6	2	-	-	-	-
Всього	22,2	6	6	18	15	36	4	-	-	-	-