40. Вплив шуму на організм людини.

Шкідливий та небезпечний вплив шуму на організм людини встановлено тепер з повною визначеністю. Ступінь такого впливу переважно залежить від рівня та характеру шуму, форми та тривалості впливу, а також індивідуальних особливостей людини. Численні дослідження підтвердили той факт, що шум належить до загальнофізіологічних подразників, які за певних обставин можуть впливати на більшість органів та систем організму людини. Так, за даними медиків дія шуму може спричинити нервові, серцево-судинні захворювання, виразкову хворобу, порушення обмінних процесів та функціонування органів слуху тощо. Із загальної кількості захворювань, які перераховані вище, останнім часом значно зросла частка тих, які спричинені саме шумовим впливом. У зв'язку з цим, слід звернути увагу на той факт, що протягом багатовікової еволюції людина так і не набула здатності адаптуватись до дії шуму, як і не було створено природного захисту для високочутливого та досконалого органу слуху людини від дії інтенсивного шуму.

Наближено дію шуму різних рівнів можна охарактеризувати у такий спосіб. Шум до 50 дБА, зазвичай, не викликає шкідливого впливу на людину в процесі її трудової діяльності. Шум з рівнем 50—60 дБА може викликати психологічний вплив, що виявляється у погіршенні розумової діяльності, послабленні уваги, швидкості реакції, утрудненні роботи з масивами інформації тощо. За рівня шуму 65— 90 дБА можливий його фізіологічний вплив: пульс прискорюється, тиск крові підвищується, судини звужуються, що погіршує постачання органів кров'ю. Дія шуму з рівнем 90 дБА і вище може призвести до функціональних порушень в органах та системах організму людини: знижується слухова чутливість, погіршується діяльність шлунку та кишківника, з'являється відчуття нудоти, головний біль, шум у вухах. При рівні шуму 120 дБА та вище здійснюється механічний вплив на орган слуху, що виявляється у порушенні зв'язків між окремими частинами внутрішнього вуха, можливий навіть розрив барабанної перетинки. Такі високі рівні шуму впливають не лише на органи слуху, а й на весь організм. Звукові хвилі, проникаючи через шкіру, викликають механічні коливання тканин організму, внаслідок чого відбувається руйнування нервових клітин, розриви дрібних судин тощо.

41. Основні засоби захисту людини від впливу шкідливих речовин.

Основними засобами захисту людини від впливу шкідливих речовин є: гігієнічне нормування їх вмісту у виробничій зоні і на робочому місці, а також різні методи очищення газових викидів (адсорбція, хімічне пере-творення) та стоків (первинне, вторинне та третинне очищення). Потріб-но, щоб на належному рівні була забезпечена робота колективних (на-приклад, вентиляція) та індивідуальних засобів захисту людей.

Адсорбція – процес поглинання газів поверхнею твердих речовин (наприклад, адсорбція газів активованим вугіллям).

Нейтралізація – це перетворення токсичних речовин у нетоксичні чи малотоксичні речовини за допомогою хімічних реакцій. Наприклад, для нейтралізації сірчаної кислоти застосовують карбонат натрію:

Н2SO4+Na2 CО3 + Na2SО4 +H2O+CO2

Для перетворення токсичних сумішей газів у нетоксичні чи малоток-сичні застосовується дожиг.

Пилоочистка здійснюється за допомогою спеціальних очисних при-строїв і споруд: фільтрів, пилоосаджувальних камер, пилососів, скрубе-рів, електроприладів тощо.

Найбільш ефективним і дешевим способом зменшення кількості пи-лу є вологе прибирання у приміщенні та вентиляція приміщень.

Контроль за станом робочої зони при забрудненні повітря здійсню-ється за допомогою спеціальних приладів: загазованість – газоаналізато-рами (ВПХР, УГ-2 та ін.); запиленість – фотометрією, мікроскопією то-що.

-          До загальних заходів попередження дії шкідливих речовин на працюючих належать:

-          заміна шкідливих речовин менш шкідливими;

-          удосконалення технологічних процесів та устаткування;

-          автоматизація і дистанційне керування технологічним процесом;

-          герметизація виробничого устаткування, локалізація шкідливих викидів;

-          попередні та періодичні медичні огляди робітників, які працюють у шкідливих умовах, профілактичне харчування;

-          використання засобів індивідуального захисту.

42. Виникаючі у процесі різноманітної діяльності екстремальні ситуації представляють певною загрозою життю і здоров'я.

Екстремальні умови, у яких може бути людина, зазвичай цікавить нього психоемоційну напруженість. Як наслідок, тільки в це супроводжується мобілізацією резервів організму, здатне викликати загальне піднесення духовних і фізичних сил, в інших зниженням і навіть зривом працездатності, погіршенням здоров'я, перетворюється на почуття приреченості, робить людини цілком безпорадним і здатним до активному захисті.

У частини людей самозбереження перетворюється на втеча від загрозливих обставин і найнебезпечніших чинників довкілля (паніка), в інших навпаки мобілізується готовність до відповідним діям, впевненості у можливості подолання небезпеки. Тож у будь-який екстремальній ситуації не можна панікувати, оскільки ваші дії будуть засновані на нетверезому розрахунку, але й не можна розраховувати лише свої сили та на необдумані вчинки, навіюючи собі, що все зможеш.

Залежить це виключно від психологічних особливостей кожного організму, зрештою, з його емоційно-вольовий стійкості, що визначає готовність до усвідомленим, впевненим і розважливим дій у будь-яких критичних моментах. Психологічний вплив небезпечних ситуацій проявляється в людей неоднозначно, представляє індивідуально виражену особистісну реакцію і, найголовніше, сприйняття людиною почуття загрози можна повністю подолано шляхом спеціальної підготовки.

Природно, це потребує від чоловіка свідомого ставлення до розвитку емоційно-вольових якостей. Велику роль цьому конкурсі грають методи емоційно-вольовий саморегуляції: самопереконання,самоприказ, вольова саморегуляція.

>Самоубеждение – це навмисне переконання себе у чимось шляхом добору відповідних доказів і аргументів.

З допомогою самопереконання можна регулювати психічний стан, вчинки як шляхом осуду себе і "своїх вчинків, і шляхом схвалення і спонукування зміни їх.

>Самоубеждение зазвичай, застосовується у тому випадку, коли чоловік у загальному позитивно сприймає якусь ідею, та в нього бракує рішучості втілити їх у життя.

Дієвим прийомом розробки самовладання й уміння управляти собою у екстремальних умовах єсамоприказ, тобто. наказ себе.

>Самоприказ підкоряє діяльність чоловіки й спрямовує їх у заданий русло доцільності. Він спрацьовує тоді, коли людина вміє конкретизувати своїх поглядів, слід свого слова.

Самонавіювання, як і будь-яка навіювання, грунтується насамперед уяві людини. З допомогою спеціальних прийомів самонавіювання вдається свідомо, вольовими зусиллями зняти неправильне напруга, відчуття тривожності, страху перед аварійної ситуацією.

Влучаючи людини у аварійну ситуацію саме головною тверезо розмірковувати, не панікувати, включити радіо чи телевізор щоб одержати сигналів відГОЧС і слідувати їхуказаниям.

43. Під шкідливим розуміється речовина, яка при контакті з організмом людини викликає виробничі травми, професійні захворювання або відхилення в стан здоров'я.

Ступінь і характер викликаних речовиною порушень нормальної роботи організму залежить від шляху попадання в організм, дози, часу впливу, концентрації речовини, його розчинності, стану сприймає тканини й організму в цілому, атмосферного тиску, температури й інших характеристик навколишнього середовища.

Наслідком дії шкідливих речовин на організм можуть бути анатомічні пошкодження, постійні або тимчасові розлади й комбіновані наслідки. Багато хто сильно діючі шкідливі речовини викликають в організмі розлад нормальної фізіологічної діяльності без помітних анатомічних пошкоджень, впливів на роботу нервової і серцево-судинної систем, на загальний обмін речовин і т.п.

Шкідливі речовини потрапляють ті організм через органи дихання, шлунково-кишковий тракт і через шкірний покрив. Найбільш ймовірно проникнення в організм речовин у вигляді газу, пари та пилу через органи дихання (близько 95% всіх отруєнь).

Виділення шкідливих речовин у повітряне середовище можливо при проведенні технологічних процесів та виконання робіт, пов'язаних із застосуванням, зберіганням, транспортуванням хімічно> речовин і матеріалів, їх здобиччю, і виготовленням.

Пил є найбільш поширеним несприятливим фактором виробничого середовища, Численні технологічні процеси та операції в промисловості, на транспорті, в сільському господарстві супроводжуються утворенням і виділенням пилу, її дії можуть піддаватися великі контингенти працюючих.

Основою проведення заходів щодо боротьби з шкідливими речовинами є гігієнічне нормування.

Зниження рівня впливу не працюючих шкідливих речовин його повне усунення досягається шляхом проведення технологічних, санітарно-технічних, лікувально-профілактичних заходів v застосуванням засобів індивідуального захисту.

54. Інструкції з охорони праці - це нормативний акт, що містить обов'язкові для дотримання працівниками вимоги з охорони праці при виконанні ними робіт певного виду або за певною професією на робочих місцях, у виробничих приміщеннях, на території підприємства або в інших місцях, де за дорученням роботодавця виконуються ці роботи, трудові чи службові обов'язки. Інструкції з охорони праці поділяються на: - інструкції, що належать до нормативно-правових актів з охорони праці; - примірні інструкції; - інструкції, що діють на підприємстві. Інструкції, що діють на підприємстві, розробляються (переглядаються) керівниками робіт (начальник виробництва, цеху, дільниці, відділу та ін.) і затверджуються роботодавцем. Служба охорони праці реєструє в спеціальному журналі всі інструкції, які запроваджуються на даному підприємстві. Безпосередній керівник робіт видає працівникам на руки інструкції з охорони праці (під розписку) під час первинного інструктажу або вивішує на їхніх робочих місцях.