- •1. Концепція організації інформаційно-пошукових систем
- •2. Комп’ютерна правова система “ліга:закон”
- •3. Правова інформаційно-пошукова система "Нормативні акти України"
- •4. Організація пошуку правової інформації в Інтернет
- •4.1. Стратегії пошуку інформації в Інтернет
- •4.2. Пошукові агенти
- •5. Закони та підзаконні акти України в Інтернет
- •6. Глобальна мережа правової інформації glin
- •7. Пошук документації з Європейського законодавства в Інтернет
3. Правова інформаційно-пошукова система "Нормативні акти України"
Особливістю ІПС "Нормативні акти України" є реалізація трьома мовами – українською, російською, англійською.
База даних НАУ має такий склад:
повна нормативно-правова база (нормативні акти в актуальному стані, з урахуванням внесених змін та усі попередні редакції);
судова практика;
консультації, роз’яснення, погляди;
класифікатори, довідники, форми.
4. Організація пошуку правової інформації в Інтернет
4.1. Стратегії пошуку інформації в Інтернет
Сьогодні Інтернет – це найбільший світовий інформаційний ресурс, що містить практично всю інформацію, якою може зацікавитись людина. Тому для пошуку потрібної інформації користувач має звертатись до спеціальних сервісів.
Існують три базові стратегії, які можуть бути використані:
перегляд пошукових каталогів – найчастіше це неефективна стратегія, яка дає безсистемні результати. Пошук здійснюється кроками, через вибір загальної категорії, потім – підкатегорії і т. д. за існуючою ієрархією.
перехід за гіперпосиланнями від стартової сторінки. Ефективність цієї стратегії залежить від вибору початкового сайту або Web-сторінки.
пошук за допомогою пошукових систем. На відміну від каталогів, такий пошук не обмежується окремою категорією. Ця стратегія може бути використана і для пошуку першої сторінки.
Після завершення обробки запиту система видає список посилань на Web-сторінки та інші елементи інформаційних ресурсів Інтернет. Деякі системи пропонують виконати повторний пошук "серед знайденого", що корисно в разі великої кількості виданих елементів. Перегляд та остаточне оцінювання знайдених результатів користувач має виконувати вручну.
4.2. Пошукові агенти
За останні роки технології пошуку інформації в Інтернет змінились завдяки пошуковим агентам.
Агент – це програма, розміщена у певному середовищі і здатна до гнучкої автономної поведінки для досягнення визначеної мети. Агент не тільки сприймає імпульси від середовища, в якому він функціонує, а й може змінювати його. У користувача не має необхідності втручатись у роботу агента, контролювати його дії або внутрішній стан. Гнучкість агента виявляться у його проактивності, здатності до змін і взаємодії з користувачами та іншими агентами.
Мобільні агенти – програми, що переміщуються по базах даних і знань (зокрема, по Web-вузлах) для пошуку інформації. Звичайний агент розміщується в інформаційній системі користувача, у той час, коли мобільний переміщується в ту систему, в якій є дані, що їх слід розшукати, і після закінчення пошуку в одній базі може перейти до іншої системи. З огляду на сказане найбільш актуальним напрямом використання програмних агентів є пошук і збирання інформації. Представниками класу програмних агентів є Web-роботи, які виконують індексування для пошукових систем. Робот – це програма, яка автоматично простежує гіпертекстові сторінки, вибираючи документ і рекурсивно переходячи на інші документи, що він на них посилається.
Пошукові агенти мають такі переваги порівняно зі звичайним зверненням до пошукових систем:
пошуковий агент передає користувачеві не просто результати роботи пошукової машини (машин), а й попередньо переглядає документи і вибирає з-поміж них найбільш релевантні з його погляду;
агент може налаштовуватись на переваги користувача, враховувати обмеження на пошук;
деякі агенти можуть працювати в off-line режимі – користувач дає завдання агенту і відключається від Мережі, а агент виконує завдання на сервері і передає результати користувачеві, як тільки він знову підключиться. Агенти можуть бути настроєні на пошук за розкладом – шукати інформацію щогодини, щодня, щотижня, щомісяця і т. д. Ця можливість корисна, наприклад, при пошуку новин, інформації, яка постійно оновлюється або постійно потрібна в роботі;
агенти можуть навчатись – користувач оцінює роботу агента, а той може скоректувати свої критерії відбору інформації, враховуючи ці оцінки.
Таким чином, пошукові агенти можуть розглядатись як інтелектуальна надбудова над пошуковими машинами.
