- •1. Модель опису дискретного каналу
- •2.Системи передачі даних із вирішуючим зворотнім зв'язком
- •3.Визначення оптимальної довжини кодової комбінації,при якій забезпечується найбільша пропускна спроможність
- •4. Функціональна схема кодера та його робота
- •5. Функціональна схема декодера та його робота
- •6. Побудова принципової схеми кодера
- •7. Розрахунок надійності принципової електричної схеми генератора
- •8.Функціональна схема модему з чм
- •10. Розрахунок надійності каналу передачі даних
- •9. Визначення кількості переданої інформації
- •Література
8.Функціональна схема модему з чм
В залежності від виду модулюючого сигналу («1» або «0») в канал з ЧМ посилаються частоти f1 або f2 ( f1> f2).
Відповідно з рекомендаціями МККТТ «1» відповідає сигнал з частотою f1 ,а «0»-сигнал з частотою f2 .Приймач здійснює класифікацію приймальних сигалів,визначаючи,якого виду передався символ: «0» чи «1».
ТА1
ПП
М
СФпер
КАНАЛ зв’язку
СФпр
ПО
Д
ПП
ТА2
Рис.8.1 Структурна схема дискретного каналу з ЧМ
Структурна схема дискретного телеграфного каналу приведена на рис. 8.1 Повідомлення,яке передається від джерела повідомлень(телеграфного апарата ТА1 )поступає на погоджуючий пристрій ПП ,який призначений для перетворення однополюсних посилок у двополюсні. Останні керують робото частотного модулятора М. При поступанні від ПП на модулятор позитивної телеграфної посилки на виході модулятора з’явиться частота f1 = fср + Δ f, яка називається верхньою характеристичною частотою. При поступанні на вхід модулятора негативної посилки на його виході з’явиться частота f1 = fср - Δ f,яка називається нижньою характеристичною частотою. Смуговий фільтр передачі СФпер обмежує спектр сигналу,що подається в канал зв’язку.
Смуговий фільтр прийому СФпр. виділяє смугу частот телеграфного каналу,що дозволяє позбутися завад, що знаходяться поза смугою пропускання СФпр. Далі сигнал підсилюється підсилювачем. Останній компенсує втрату енергії сигнал аза рахунок затухання лінії. Зазвичай підсилювая виконує додаткову функцію – функцію обмеження сигнала по рівню(ПО). При цьому вдається забезпечити постійність рівня сигнала на вході частотного демодулятора Д при зміні рівня на вході приймача в в досить широких межах. В демодуляторі імпульси змінного струму перетворяться в двополюсні посилки постійного струму. На виході ПП отримуємо однополюсні посилки,які подаються на ТА2 .
На рис.8.2 зображена структурна схема частотного модулятора.
Г
ДЧ1
nf 1
ДЧ3
fг uc (t) f1 (f2)uЧМ(t)
ДЧ2
nf 2
Рис.8.2 Структурна схема частотного модулятора
В сучасних системах з ЧМ найчастіше використовується схема з отриманням потрібних частот за допомогою дільника частот ДЧ. Завдяки переключенню частот nf 1 і nf 2 (в багато разів перевищуючих потрібні f1 і f2),зменшуються скачки фази Δϕ і ,отже,забезпечуються менші по величині спотворення ЧМ сигнала.
На рис.8.3 зображено структурну схему частотного демодулятора.
Тракт прийому «1»
СФ2
Д2
ФНЧ2
2 3 4
Сум
ПУ
1 8 ûс(t)СФ1
Д1
ФНЧ1
5 6 7
Тракт прийому «0»
Рис.8.3 Структурна схема частотного демодулятора
Принцип роботи такого демодулятора відомий із приведеної схеми на рис.8.3. В верхньому тракті демодулятора виділяється огинаюча сигнала з частотою f2 ,в нижньому-з частотою f1 .В кожному із трактів є амплітудні демодулятори ( Д1 і Д2 )і фільтри нижніх частот ФНЧ. Сигнали трактів сумуються з різним знаком в сумуючому пристрої Сум. Неправильний прийом відповідає випадку,коли при передачі «0» рівень в момент регістрації в верхньому тракті (тракт прийому «1»)виявиться вищим,ніж у нижньому.
