- •7. Епідеміологічний показник інфікованості туберкульозом.
- •8. Джерела туберкульозної інфекції. Виділення мікобактерій у навколишнє середовище.
- •9. Патогенез туберкульозу, поширення мікобактерій в організмі людини.
- •Патогенез туберкульозу
- •Первинний період туберкульозної інфекції
- •Перше потрапляння вірулентних мбт до організму людини
- •Вторинний період туберкульозної інфекції
- •10. Особливості сучасного туберкульозу.
- •12. Методи і шляхи виявлення туберкульозу. Методи – лабораторний,клінічний,інструментальний Дослідження крові
- •Рентгенологічні методи діагностики
- •11. Шляхи зараження туберкульозом.
- •Рентгенологічні синдроми
- •Методи дослідження харкотиння
- •Методи прискореного виявлення мбт
11. Шляхи зараження туберкульозом.
Шляхи зараження:
- Аерогенний (90%): повітряно–пиловий ( найчастіше )і повітряно–крапельний.
- Аліментарний (м’ясо, молоко, сир, яйця ) – 1 – 2%.
- Контактний ( через пошкоджену шкіру та слизові оболонки ) – 5 – 6%.
внутрішньочеревний (трансплацентарний).
Одна третина населення земної кулі (1,9 млрд.) інфіковані мікобактеріями туберкульозу. Щороку в світі захворюють 10 млн. осіб, в тому числі - 4-4,5 млн. з бактеріовиділенням, помирає від нього приблизно 3 млн. дорослих. Загальна кількість хворих на туберкульоз досягає 50-60 млн. Щорічно одна людина з бактеріовиділенням може інфікувати 15 – 20 осіб.
12. Методи і шляхи виявлення туберкульозу. Методи – лабораторний,клінічний,інструментальний Дослідження крові
Зміни в загальному аналізі крові у хворих на туберкульоз не є патогномонічними. У гострому періоді спостерігається незначний лейкоцитоз (10-14х109 /л), зсув лейкоцитарної формули крові вліво (збільшення паличкоядерних нейтрофілів). Лімфопенія характерна для тяжких форм туберкульозу.
Особливо характерним для туберкульозу є підвищення ШОЕ. При запальних процесах, в тому числі при туберкульозі, у кров надходять продукти білкового розпаду, які адсорбуються на поверхні еритроцитів. Еритроцити при цьому втрачають однойменний заряд, склеюються і швидше осідають.
Біохімічне дослідження крові проводять для оцінки фази туберкульозного процесу, особливостей його перебігу, визначення функціонального стану печінки.
Рентгенологічні методи діагностики
Для виявлення і діагностики туберкульозу використовують наступні рентгенологічні методи: флюорографію, рентгенографію, рентгеноскопію, томографію, комп’ютерну томографію (КТ).
Флюорографія – для виявлення туберкульозу застосовують крупнокадрову флюорографію (розмір кадрів 110х110см). Перевагою цього методу перед рентгенографією є більша пропускна здатність, зниження витрат на плівку. Недолік - велике променеве навантаження.
Цифрова флюорографія - на сучасному етапі цей метод приходить на зміну крупнокадровій флюорографії. Переваги методу: висока якість та інформативність зображення, (можна вивести для візуального аналізу будь-яку ділянку легені, забезпечити високу контрастність зображення), комп’ютерна обробка зображення, зменшення променевого навантаження (у 10-15 раз) на хворого, швидке (через 10-20 сек.) отримання зображення.
Цифрова флюорографія використовується для своєчасного виявлення туберкульозу, і як метод діагностики захворювання.
Рентгенографія – починають з виконання оглядового знімку в передній прямій проекції. Іноді її доповнюють дослідженнями в боковій проекції (уточнює локалізацію патологічних змін відносно часток і сегментів, зв’язок з коренем легені).
Прицільна рентгенографія –проводять з метою деталізації характеру патологічних змін в легенях.
Томографія – метод пошарового рентгенологічного дослідження. Застосовують для детального вивчення патологічних змін у легенях та їх локалізації.
Комп’ютерна томографія – забезпечує отримання поперечних шарів тіла людини. За своєю сутністю КТ – це малюнок, зроблений комп’ютером на основі математичного аналізу ступеню поглинення рентгенівських променів тканинами різної щільності.
Рентгеноскопія –зараз проводять рідко, з використанням електронно-оптичного підсилення рентгенівського зображення. За допомогою цього методу визначають рухомість нижніх країв легень.
