4. Електрична безпека ізоляції та струму витоку приладів.

Електрична безпека полягає в тому, що діелектричні матеріали повинні надійно ізолювати струмопровідні частини, конструкція приладів має передбачати захист від випадкового дотику до елементів, які перебувають під напругою.

Електрична ізоляція приладу при робочій температурі має бути достатньою, струм витоку при нормальній експлуатації не повинен перевищувати допустимого значення.

Якість ізоляції визначається опором та напругою, які вона витримує без пошкоджень. Міцність ізоляції (опір, МОм) визнач протягом 1 хв. шляхом прикладання випробувальної напруги:

• 500В- для осн ізоляції приладів, що працюють до 42В,

• 1000В- для осн ізоляції приладів, що працюють більше42В,

• 2750- для додаткової ізоляції,

• 3750В- для підсиленої ізоляції.

Безпека електроприладів зменшується через струм витоку, який виникає між струмопровідними частинами й іншими матеріалами, що контактують з ними:

• для приладів 0,01,3 класів- 0,5 мА;

• для переносних приладів 1 класу-0,75 мА;

• для приладів 2 класу- 0,25 мА.

Підвищенню електробезпеки приладів сприяє нормування значень шляхів витоку струму, повітряних зазорів і відстаней по ізоляції.

5. Стійкість зносу електроприладів.

Стійкість до зносу перевіряють шляхом визнач механіч. та електрич. пошкоджень, які можуть вплинути на працездатність і надійність приладів.

Електромеханічні прилади випробовують на працездатність за умови норм навантаження і напрузі (=1,1 номінальної напруги), а потім при напрузі 0,9 протягом часу:

• для приладів, які мають загальну гадану тривалість роботи, меншу від 15 год на рік-15 год

• інші-48 год.

Прилади з тривалим режимом роботи повинні працювати безперервно або протягом відповід кільк-ті періодів(1 період-8 год).

Робочий період приладів з короткочасним режимом роботи має бути порівнянним з максимально можливим часом роботи приаладу.

Під час експлуатації приладів можуть виникати ненормальні режими роботи з причин: неправильної експлуатації, надмірного нагрівання, механічного пошкодження терморегулюючих пристроїв, шнура.

6. Вимоги до конструкцій та внутрішньої проводки електроприладів.

Вимоги до конструкції:

• оболонка гнучкого шнура(як додаткова ізоляція всередині приладу) використ-ся там, де на неї не вплив-ть механічні та теплові навантаження;

• додаткова і підсилена ізоляція-захищена від пошкодження забрудненням та осіданням пилу;

• додаткова ізоляція в приладах 2 класу з гуми повинна бути стійкою до старіння;

• ізольовані нагрівальні елементи –закріплені таким чином, щоб при пошкодженні нагрівальний дріт не зазнав контакту з доступними Ме частинами;

• захист від вологи: ізоляція повинна бути не пошкодженою, якщо порушується цілісність шланга або герметичного зєднання;

• струмопровідні та ін. Ме частини повинні бути стійкими до корозії(при норм експлуатації);

• конструкція повинна перешкоджати проникненню всередину різних речей зі столу або підлоги;

• елементи керування приладами(терморегулятор) розміщені так, щоб можна було уникнути випадкових змін у настройці;

• ручки, важелі, кнопки-надійно закріплені;

• прилади з підвищеною температурою повинні мати конструкцію, за якої виключається можливість дотику руки під час утримання їх в руці;

• відсутні шорсткі та гострі поверхні елементів для зберігання укладених шнурів або кабелів;

• як ізолятор не використовувати деревину, бавовну, шовк, папір, що не просочені.

Вимоги до внутр. проводки:

• надійність захищення від випадкового пошкодження;

• ізоляційні матеріали не повинні мати контакт з гострими гранями ін. елементів;

• не використовувати алюмінієві проводи;

• багатодротові провідники, що з’єднані олов’яно-свинцевим припоєм не повинні піддаватися контактному тиску.