Вправа «Народнамудрість каже».

Інструкція. Діти об'єднуються у 2 команди. Тренер дає кожній команді приказку або прислів'я, а діти протягом хвилини розповідають, що воно означає. Можна при­слів'я показати пантомімою.

Де вода — там і верба, де верба — там і вода.

Багато снігу — багато хліба.

На битій дорозі трава не росте.

Невеликий ліс та від вітру захистить.

Що посієш, те й пожнеш.

Одиноке дерево вітру боїться.

Обговорення. Як ви відчували себе, працюючи групами? Кому це сподобалось, кому ні, чому?...

Вправа «Екологічна гра «Павутинка». Інструкція. Дітям прикріп­люють малюнки із назвами: квітка, сонце, повітря, білочка, горіш­ки ліщини, комаха, лелека, людина. Діти розміщуються і стають у коло, квітка тримає клубок ниток і каже: «Я квітка, мені потрібне сонце» (передає сонцю клубок); «Я сонце, сонце нагріває повітря» (передає повітрю)...; «Повітрям дихає білочка»; «Білочка їсть гор­ішки ліщини»; «На ліщині живуть комахи»; «Комах поїдають леле­ки»; «Лелеки приносять весняне сонечко людині»; «Людям потрібне сонце». Таким чином зав'язується павутинка.

Обговорення. Чи сподобалось вам, як вас з'єднувала павутин­ка? Ви відчули потребу один в одному?

Вправа «Мозковий штурм». Тренер запитує: Що трапиться, якщо:... менше тепла і світла надходитиме від сонця? ... всіх комах знищать за допомогою отрутохімікатів? ... знищать жаб?

Висновок тренера. Необхідне дотримання природної рівноваги. Людська діяльність може призвести до небезпечних наслідків, які загрожують природі.

Вправа «Рефлексія». Що найбільше сподобалося на занятті? Що ви відчуваєте зараз?

Домашнє завдання. Розробити правила, які сприяли б охороні природи.

Наприклад: збирати для вогнища тільки сухі гілки; сміття не можна залишати після себе; вогнище слід закидати землею або за­лити водою; брати тварин не можна; брати яйця пташок не можна; не слід чіпати мурашник; не можна бити змій, жаб; не можна зби­вати отруйні гриби (деякі тварини ними лікуються); не зривати квіти, бо можуть трапитись рідкісні.

Шосте заняття

(проводиться на природі — в саду, лісі, парку, дворі)

Вправа «Презентаця домашнього завдання». Вам давалось до­машнє завдання про те, як поводитись на природі. А тепер ми поди­вимось, як ви підготувались.

Вправа «Гра «Можна, не можна». Дітям даються сигнальні кар­тки. Червоне означає «не можна», зелене — «можна». За кожне завдання тренер дає фант. Хто їх отримує більше, той виграє.

Інструкція. Ви знаходитесь в оточенні всього живого, пригадай­те, як слід поводитись і що можна робити та чого не можна. Я нази­ваю дію, а ви піднімаєте картку з «можна», «не можна».

Можна: саджати квіти, охороняти первоцвіти і рідкісні росли­ни, обгороджувати мурашники, спостерігати за тваринами, підго­довувати птахів, прибирати місця відпочинку в лісі, на березі річки.

Не можна: ламати гілочки дерев, кущів, обдирати кору з дерев, рвати багато квітів, вбивати тварин, ловити бабок, метеликів, птахів.

Обговорення. Які правила не були названі мною? Хто доповнить мене? (залишати вогонь в лісах, гучно говорити,...).

Вправа «Колективна робота «Моя картина світу». Інструкція. Роботу виконують на природі. Дається листок ватману, олівці, при­родний матеріал, що нас оточує. Виконуємо колективну роботу всієї групи за темою. (Звернути увагу, щоб не рвались гілочки!!! Просте­жити, як діти насправді поводяться на природі під час процесу ро­боти.)

Обговорення. Чи сподобалось вам працювати на свіжому повітрі? Що ви виявили нового для себе під час роботи?

Робота з казкою «Сонце, соняшник та сонечко» (за Л. Шаповал)

Засперечались якось між собою Сонечко та Соняшник: хто го­ловніший — рослини чи комахи і тварини. Соняшник відстоював честь свого царства — рослинного. І його докази були досить ваго­мими. Адже, що не кажи, а без рослин як їжі тварини та комахи не обходяться жодного дня. Пригадав Соняшник, що й житло своє вони знаходять саме в кронах дерев та кущів, у гущавині трав, і що вони повітря для них очищують від пилу та бруду. Говорив він ще багато про що, наостанок висловивши одну дуже важливу думку, що вразила Сонечко в саме серце: «1 що б ви без нас, рослин, роби­ли? Нічого. Навіть дихати не змогли б».

Сонечко від тих слів ще більш почервоніло: «А без нас ваші пре­красні великі квіти ніколи б не давали плодів. І не залишивши після себе потомства, вмерли б ви у всій своїй красі та неповторності. А навіть якби і утворювали ви плоди без нас, тварин, то хто б вам допомагав розселитися по білому світу? А ще ми покращуємо Грунт, де ви ростете. А ще... А ще... А ще...».

І тривала б суперечка безкінечно довго, якби не втрутилося в неї саме Сонце. Могутнє та величне, воно лише посміхалося у відповідь на це лепетання.

— Діти мої, не варто сперечатися. У кожного з вас своя роль на цій планеті. У матінки-Землі немає хороших чи поганих, корисних чи непотрібних дітей — рослин та тварин. Усі ви досить важливі й необхідні. Проте, без мене, Сонця, неможливе ваше життя. Адже я не просто розганяю морок ночі чи зігріваю вас. Моє тепло та енергія не пропадають даремно. Так, рослини творять із моєї енергії чудеса, непідвладні жодним іншим організмам на Землі. Вони із води, вуг­лекислого газу та мого промінчика можуть створювати те, що є їжею для всіх без винятку живих істот. Наприклад, рослиноїдні тва­рини, з'ївши травичку чи листочок, в яких за моєї допомоги утво­рився крохмаль або цукор, у свою чергу стають їжею для хижих тварин. Таким чином, хоча хижі й не їдять трави, проте, через рос­линоїдних вони отримують деяку порцію сонячної енергії. Хижими тваринами живляться інші, аж поки самі не помруть і не перетво­ряться на прах землі. Так моя енергія розподіляється між усіма жи­вими організмами на Землі.

Вправа «Рефлексія». Що найбільше сподобалося на занятті? Що ви відчуваєте зараз?

24