70. Взаємозв’язок Управлінських функцій

Діяльність, спрямована на досягнення цілей загальноосвітнього навчального закладу за допомогою інших людей (учасників педагогічного процесу), є серією безперервних взаємопов'язаних дій. Ці дії називають управлінськими функціями. Кожна управлінська функція теж є процесом, тому що також: складається із серії взаємопов’язаних дій.

Процес управління - це реалізація взаємопов’язаних функцій, необхідних для того, щоб сформувати і досягти мети загальноосвітнього навчального закладу. Управлінські функції спрямовані на об'єкт управління. У взаємодії, співробітництві з ним вони є конкретними формами прояву змісту процесу управління.

Ми зазначали, що А. Файоль, якому приписують первинну розробку цієї концепції, вважав, що існує п'ять вихідних функцій. Інші автори розробили інші переліки функцій. Огляд сучасної літератури дає змогу виявити такі функції - педагогічний аналіз, прогнозування, планування, організація, мотивація, керівництво, координація, контроль, оцінка, регулювання. Фактично майже в кожній публікації з управління є список управлінських функцій, який буде хоч трохи відрізнятися від інших подібних списків. Урахування змісту і структури "шкільного виробництва" і об'єднання суттєвих видів управлінської діяльності у невелику кількість категорій дозволило нам виділити чотири управлінські функції: аналіз інформації, планування, організація, контроль.

71. Інформація, пед. інформація - Загальне поняття інформації подано у філософії, де під нею розуміють відображення реального світу.

Як філософську категорію її розглядають як один з атрибутів матерії, що відбиває її структуру. Погляд на інформацію з точки зору її споживачів окреслює таке поняття: Інформація — це нові відомості, які прийняті, зрозумілі і оцінені її користувачем як корисні; - Іншими словами, інформація — це нові знання, які отримує споживач (суб'єкт) у результаті сприйняття і переробки певних відомостей.

Інформацію можна поділити на види за кількома ознаками:

За способом сприйняття

Для людини інформація поділяється на види залежно від типу рецепторів, що сприймають її. Візуальна — сприймається органами зору. Ми бачимо все довкола. - Аудіальна — сприймається органами слуху. Ми чуємо звуки довкола нас. - Тактильна — сприймається тактильними рецепторами. - Нюхова — сприймається нюховими рецепторами. Ми відчуваємо аромати довкола. - Смакова — сприймається смаковими рецепторами. Ми відчуваємо смак.

За формою подання подання інформація поділяється на такі види: - Текстова — що передається у вигляді символів, призначених позначати лексеми мови; - Числова — у вигляді цифр і знаків, що позначають математичні дії; - Графічна — у вигляді зображень, подій, предметів, графіків; - Звукова — усна або у вигляді запису передачі лексем мови аудіальним шляхом.

За призначенням: - Масова — містить тривіальні відомості і оперує набором понять, зрозумілим більшій частині соціуму - Спеціальна — містить специфічний набір понять, при використанні відбувається передача відомостей, які можуть бути не зрозумілі основній масі соціуму, але необхідні і зрозумілі в рамках вузької соціальної групи, де використовується дана інформація - Особиста — набір відомостей про яку-небудь особистість, що визначає соціальний стан і типи соціальних взаємодій всередині популяції.

Право на інформацію Змістом права на інформацію є можливість кожного вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб. Основу правового регулювання права на інформацію в Україні складає Конституція України. Конституційні гарантії права на інформацію закріплені у ст. 32, 34, 40 та 50.

Педагогічна інформація "постає як результат пізнавальної діяльності у вигляді окремих фрагментів чи цілісних систем логічних висловлювань, гіпотетичних уявлень, теорій, суджень і висновків щодо закономірностей розвитку антропологічних та інтелектуальних можливостей соціального феномена – людини, а також відомостей про організацію і перетворення "самопізнавальних" систем науки, апарату пошуку й управління потоком її інформації про комунікативні зв’язки у світовому масштабі"

Педагогічна інформація, за словами Л.Д. Квіртія, складається з наукової, навчальної, інструктивної, емпірико-утилітарної, адміністративно-управлінської, рекомендованої інформації. Він визначає, що навчальну інформацію часто називають навчально-дидактичною інформацією, тобто науково обґрунтованою, і вона є складовою педагогічної інформації