Групування ґрунтів за вмістом доступного калію

№ групи	Ступінь забезпеченості доступним калієм	К2О , мг/100 г
		мінеральні ґрунти	торф’яники
1	Дуже низька	до 4,0	до 10
2	Низька	4,1 – 8,0	10 – 15
3	Середня	8,1 – 12,0	15 – 25
4	Підвищена	12,1- 17,0	25 – 35
5	Висока	17,1 – 25,0	35 – 50
6	Дуже висока	більше 25	50

Отже, лужногідролізований азот визначається за методом Тюрина, Конової і Корнфілда; вміст фосфору за методами Кірсанова, Чирікова Мачигіна; калію - Маслової, Мачигіна, Кірсанова, Чирікова.

3. Особливості ефективного використання добрив.

Для підвищення ефективності використання добрив необхідне дотримання науково обґрунтованих доз їх внесення. План використання органічних добрив повинен забезпечувати відновлення гумусу, як основного показника родючості ґрунту. Мінеральні добрива є чинником управління мінеральним живленням рослин, тобто доповнення недостатньої кількості в ґрунті NPК до оптимального рівня для конкретної сільськогосподарської культури.

Задача кожного сільськогосподарського господарства полягає в тому, щоб скласти план оптимального використання обмежених фондів органічних та мінеральних добрив, який би забезпечив найповніше відновлення гумусу та забезпечив отримання рослинницькими культурами необхідної кількості поживних компонентів. Та отримання на цій основі високих урожаїв сільськогосподарських культур.

Для вирішення поставленого завдання необхідно побудувати економіко-математичну модель оптимізації використання фондів добрив. При розробці моделі розподілу та використання міндобрив по полях сівозмін сільськогосподарського підприємства використовується балансовий метод. Він ґрунтується на розрахунку потреб окремих культур в поживних речовинах на основі врахування приходу та використання поживних речовин.

Ідея балансових співвідношень полягає у наступному: винос сільськогосподарських культур поживних речовин задовольняється за рахунок вмісту поживних речовин у ґрунті з урахуванням коефіцієнту їх засвоєння та додаткового внесення поживних речовин до потреби у мінеральній формі.

Дана модель є базовою для розроблення оптимізаційного плану розподілу та використання добрив на сільськогосподарському підприємстві, адже за її допомогою можна визначити необхідну кількість певних мінеральних добрив, яку потрібно внести в під конкретну культуру, щоб забезпечити максимальну урожайність з 1 га поля, що дасть можливість одержати валовий урожай культур у запланованій кількості.

Обрана базова модель дозволить оптимізувати план використання добрив до такого, за якого підприємство могло б мінімізувати витрати на внесення добрив, або максимізувати його прибуток.(15)