Література

1. Бандура О. З історії української мови // Дивослово. – 1997. – № 1. – С. 14 -15.

2. Історія української мови : Хрестоматія. / за заг. Ред. С. Я. Єрмоленко – к: Либідь., 1996. – 288 с.

3. Курс історії української літературної мови / за ред. І. К. Білодіда – К.: Вид- во АН УРСР, 1958. – Т. І. – 598 с.; 1961. – Т.2. – 610 с.

4. Матвіяс І. Варіанти української літературної мови в кінці ХУІІІ і вХІХ столітті // Культура слова. – Вип. № 48-49. – 1996. – С. 11-28.

5. Німчук В. В. Мовознавство на Україні в ХІV – ХVІІ ст. – К.: Наук. думка, 1985. – 305 с.

6. Огієнко Іван. Історія української літературної мови. – К.: Либідь, 1995. – 296 с.

7. Півторак Г. Походження українського народу та української мови // Урок української. – 2001. – № 1. – С. 2-4.

8. Півторак Г. Українці: звідки ми і наша мова. – К.: Наук. думка, 1993. – 200 с.

9. Плющ П. П. Історія української літературної мови. – К.: Вища школа, 1971. – 360 с.

10. Регушевський Є. С. Теоретична боротьба навколо питань розвитку української літературної мови і відображення її на сторінках “Основи”// Мовознавство. – 1994. – № 6. – С. 39-45.

11. Русанівський В. М. Історія української літературної мови. – К.: Артек, 2001. – 392 с.

12. Русанівський В. М. Ще про дві літературні мови в Київській Русі / Мовознавство. – 1996. – № 6. – С. 3-11.

13. Степаненко М. З історії дослідження витоків української мови // Дивослово. – 2000. – № 7. – С. 17-19.

14. Струганець Л. Теоретичне підґрунтя нормування лексики української літературної мови періоду українізації (1920-ті – поч. 1930-х рр.) // Мандрівець, 2000. – № 1-2. – С. 25-30.

15. Ткачук О. Деякі аспекти проблеми походження української мови // Дивослово. – 1998. – № 2. – С.10-12.

16. Шевчук В. Мова і витворення духовних цінностей у ХУІ–ХУІІІ століттях // Дивослово. – 1996. – № 3. – С. 16-22.

Розділ «загальне мовознавство»

Суспільна природа мови і мовної діяльності. Роль мови у формуванні суспільної (національної) свідомості. Мова як суспільно-історична норма, територіальна і соціальна диференціація норм. Мова, нація. Національні культури. Літературна мова та її стилі. Норми літературної мови / мовлення. Соціальні спільності людей і соціальні типи норм. Етнолінгвістика. Соціолінгвістика.

Проблема знака. Мовні і немовні знаки. Типи знаків і специфіка мовної системи, самобутність і суспільна функція знака. Слово як основний мовний знак. Мова як особлива знакова система. Семіотика – наука про систему мовних знаків.

Передумови виникнення людської мови. Мова й етногенез. Мова і свідомість. Мова і мислення. Металінгвістика як наука про взаємовідношення мови і мислення. Психолінгвістика. Рівні мовної здібності. Функціональна роль значення слова в породженні мовлення.

Значення як понятійно-номінативна категорія. Типи мовних значень. Лексичні і граматичні значення. Семантична структура та її конструкти. Лексичне значення: поняття, смисл, зміст. Відношення мислення до граматичних значень мови. Теорія мовної відносності.

Мовна система і мовна структура, як об’єкт науки про мову. Найсуттєвіші ознаки мовної системи. Подвійне членування мови. Структурні рівні мови: фонематичний рівень, семантичний рівень (морфеміко-морфологічний і лексико-семантичний) та синтаксичний рівні. Проблема частин мови. Проміжні рівні мовної системи.

Парадигматичні й синтаксичні відношення. Ієрархія мовної будови та між рівневі зв’язки.

Історичний розвиток мови. Статика і динаміка в мові. Функціонування і розвиток мови. Чинники розвитку мови. Взаємодія мов та мовні контакти.

Диференціація та інтеграція – основні процеси розвитку мови. Синхронія та діахронія. Закони розвитку мови.

Сучасне мовознавство як результат тривалого розвитку науки про мову. Філософський метод пізнання і методи часткових наук.

Метод як методика дослідження і як спосіб опису.

Лінгвістичні методи: описовий, порівняльний, історичний, зіставний, типологічний.

Сучасна інтерпретація методів лінгвістичної науки: парадигмальні, міжпарадигмальні, маргінальні, комплексні або комбіновані.

Історія мовознавства як поглиблення і розширення лінгвістичної теорії, вдосконалення прийомів і методики лінгвістичного аналізу. Основні етапи історії мовознавства.

Питання мовознавства у філології класичної старожитності. Мовознавство в стародавній Індії. Старогрецьке мовознавство китайське і арабська мовознавство.

Мовознавство середньовіччя і ХVІІ – ХVІІІ століть.

Виникнення порівняльно-історичного мовознавства і становлення порівняльно-історичного методу мовознавства.

Розвиток компаративістики в другій половині ХІХ століття. Філософія В.Гумбольдта.

Логіко-граматична школа середини ХІХ століття (К.Беккер, Ф.Буслаєв). психологічні шкли в мовознавстві ХІХ ст. (Г.Штейнталь, М.Лацарус, В.Вундт та ін.).

Психологічний напрямок у вітчизняному мовознавстві: Харківська лінгвістична школа, загально лінгвістична концепція О.Потебні та її філософські основи, вчення про мову і мислення, слово, його внутрішню форму і значення, систему мови і мовлення, граматичні категорії, речення.

Молодограматизм як провідна школа історико-порівняльного психологічного мовознавства.

Мовознавство кінця ХІХ початку ХХ ст. Неограматичний напрямок. Казанська лінгвістична школа. Женевська і празька школи.

Мовознавство 20 – 60 років ХХ століття. Розвиток порівняльно-історичного і типологічного мовознавства; історичне і порівняльне мовознавство.

Мовознавство кінця ХХ ст. та початку ХХІ. Сучасні тенденції розвитку традиційних та нових напрямів лінгвістичної науки