3.Попереджувальні заходи боротьби з бур’янами

Запобіжні заходи боротьби з бур’янами передбачають про-ведення таких робіт: очищення посівного матеріалу від насіння бур’янів і використання для сівби кондиційного насіння І або II класу; правильне зберігання та використання напівперепрілого та перепрілого гною, згодовування тваринам тільки в розме-леному або в запареному вигляді кормів, якщо в них міститься велика кількість насіння бур’янів; обкошування доріг, меж, поле-захисних смуг, меліоративних каналів до або під час цвітіння бу-р’янів; дотримування оптимальних строків і способів сівби та норм висіву насіння; очищення поливної води від насіння бур’я-нів у системі зрошувальних каналів; суворе додержання правил карантину; своєчасне та якісне збирання врожаю з герметиза-цією сепаруючих органів збиральних машин для запобігання розсіванню насіння бур’янів; впровадження прогресивних спо-собів збирання зернових культур з вивезенням з полів усієї біо-логічної маси врожаю.

До запобіжних заходів боротьби з бур’янами належать обро-біток ґрунту, зокрема лущення стерні, боронування, зяблевий, передпосівний обробіток та обробіток парів.

4.Фізичні заходи боротьби з бур’янами

Фізичні заходи боротьби з бур'янами, Такі, як знищення бур'янів за допомогою струму високої частоти, або розведення багать на місцях, уподобаних бур'янами. Боротьба з бур’янами означає знищення їх або зниження їх шкідливої дії різними способами. Велике значення у боротьбі з бур’янами мають своєчасність та висока якість виконання всіх сільськогосподарських робіт, повне дотримання встановленого чергування культур у сівозмінах, проведення науково обґрунто-ваного комплексу запобіжних та винищувальних заходів.

Усі заходи боротьби з бур’янами поділяються на запобіжні та винищувальні. Запобіжні заходи мають бути спрямовані на усунен-ня джерел і шляхів розповсюдження бур’янів, а винищувальні — на знищення бур’янів механічними, фізичними, біологічними та хімічними методами.

5.Біологічні заходи боротьби з бур’янами

На сучасному рівні розвитку землеробства можливості застосування біологічного методу боротьби зі злісними бур'янами на основі використання фітофагів, мікроорганізмів, вірусів і т. ін. поки що обмежені і не знайшли широкого практичного застосування. Зокрема, досить важко підібрати засіб, який, пригнічуючи ріст і розвиток бур'янів, не спричинював би негативного впливу на культурні рослини. Крім того, в посівах будь-якої культури зустрічаються різноманітні види бур'янів, відносно яких просто не існує універсального засобу боротьби. Існує декілька аспектів у застосуванні біологічного методу боротьби з бур'янами:

1. Використання у сівозміні культур, здатних пригнічувати ріст і розвиток окремих бур'янів. До них відносяться озимі культури (жито і пшениця), суміші злаково-бобових культур на зелений корм, коноплі, гречка, гірчиця та ін.

2. Використання деяких вузькоспеціалізованих фітофагів. Зокрема, листки березки польової добре поїдаються жуками та личинками берез-кового щитника; молоді листки осоту польового та будяка охоче поїдають личинки зеленого щитника; личинки несправжнього слоника розвиваються на насінні тільки амброзії полинолистої, живляться у її чоловічих суцвіттях, де і заляльковуються, а дорослі жуки живляться пилком цієї рослини; гусениці амброзієвої совки живляться листками цієї рослини; амброзієвий листоїд в умовах степової зони здатний знищити 100 % рослин амброзії; рослини гірчака звичайного дуже пошкоджуються гірча-ковою нематодою та личинками брунькової галиці.