17. Вибір димососів і вентиляторів

Після визначення розрахункових величин витрати димових газів або повітря і опору тракту при номінальному навантаженні теплогенератора вибір вентилятора або димососа зводиться до підбору машини, що забезпечує з відповідними запасами що вимагаються продуктивність і тиск, і споживаючої при прийнятому способі регулювання якнайменша кількість енергії.

Основними параметрами димососів і вентиляторів є їх продуктивність і повний тиск.

Продуктивність машини (витрата) – Q, м3/год. визначається при тих, що фактично мають місце в машині умовах – температурі і тиску переміщуваного середовища.

Повний тиск машини – Р, Па є перепадом повного тиску у вихідному і вхідному патрубках димососа або вентилятора.

Розрахункова продуктивність машини визначається за формулою:

, м3/год. (3.38)

- коефіцієнт запасу по витраті, приймається за табл. 3.6.

Q - витрата газу або повітря при номінальному навантаженні, м3/год..

Для димососа: Q = Vg · 3600

де Vg визначається за формулою (3.21);

Для дутьєвого вентилятора: Q = Vхп, м3/год.

де Vхп визначається за формулою (6.1.)

Розрахунковий повний тиск машини:

РР = β2 · ΔPn, Па (3.39)

де β2 - коефіцієнт запасу по тиску, приймається за таблиці 3.6.

ΔPn - перепад повного тиску в тракті при номінальному навантаженні, Па,

визначається за формулою (3.29) для димососа і за формулою (3.37) для дутьевого вентилятора.

Таблиця 3.6

Коефіцієнти запасу для вибору тягодуттєвих машин.

Характеристика теплогенераторів	Коефіцієнти запасу
	β1		β2
	димосос	венти-лятор	димосос	венти-лятор
Малої продуктивності Д > 20 т/год.	1,05	1,05	1,1	1,1
Середньої і великої продуктивності Д ≤20 т/год.	1,1	1,05	1,2	1,1

Потужність електродвигуна

Встановлена потужність електродвигуна до тягодутьєвого пристрою визначається за формулою:

, кВт (3.40)

де - експлуатаційний К.К.Д. машини при розрахунковому режимі (у частках).

По підрахованій потужності підбирається без яких-небудь додаткових запасів електродвигун (або найближчий більший за потужністю).

Все підібране обладнання заноситься в специфікацію, виконувану в розділі графічної частини з вказівкою типу, вигляду, марки, кількості, потужності, ваги, заводу-виготівника і т.п. даних.

5.Техніко-економічні показники теплогенеруючої установки

4.1 Визначаємо теплопродуктивність одного парогенератора Qк, МВт

(4.1)

де - паропродуктивність парогенератора, т/год;

- ентальпія пари виробляється теплогенератором, кДж/кг;

- ентальпія води на виході з деаератора, кДж/кг (рівна ентальпії живильної води iж.в.);

Р – величина продування, %;

- ентальпія котельні води (iкв) рівна ентальпії продувочной води на вході у сепаратора безперервного продування, кДж/кг;

4.2 Визначаємо встановлену потужність теплогенераторів , (МВт).

(4.2)

де n – кількість встановлених теплогенераторів, шт;

4.3 Визначаємо кількість виробленої теплоти за рік , МВтּгод

(4.3)

де 8760 годину – кількість годин роботи теплогенераторів в році (24*365=8760 год);

-коеффіциент використання котельні; приймається залежно від , МВт:

-- при

-- при

4.4 Визначаємо річну витрату умовного палива , т.у.т.

, т.у.т. (4.4)

де - коефіцієнт, що враховує втрати палива при транспортуванні, розвантаженні і зберіганні, рівний 1,05 – для газоподібного палива і мазуту;1,07-для твердого палива;

- К.К.Д. теплогенератора в частках (приймається з теплового розрахунку).

4.5 Визначаємо питому витрату умовного палива на одиницю виробленої теплоти «В», т.у.т./МВт · год

, т.у.т./МВт · год (4.5)

4.6 Визначаємо річні витрати на амортизацію обладнання і будівель

, (4.6)

де - питомі капітальні витрати, тис.грн./МВт, [6], табл. 10-1; приймаються в

залежності від типу котельні, виду палива, теплопродуктивності

котельні (або встановленої потужності теплогенераторів , МВт).

nзд , nобор, nмон – частки капітальних витрат на будівництво будівель, устаткуванні монтаж обладнання, приймається залежно від:

1) виду котельні, 2) типу котлоагрегатів і 3) виду палива;

приймається за [6], табл.10-2;

Мзд, Мобор – норми відрахування на амортизацію будівель і обладнання,

приймається за [6], табл. 10-3.;

4.7 Визначаємо річні витрати на поточний ремонт Спр, тис. грн.

Спр = 0,2 · Сам, (4.7)

4.8 Визначаємо річні витрати на заробітну платню, Сзп, тис.грн.

(4.8)

де - коефіцієнт штатного розкладу, чол/МВт; приймається в залежності

від: 1) тепло виробництві (або встановленої потужності теплогенераторів, МВт - ), 2) типу котельні і 3) вигляду палива;

визначається за [6], табл. 10-4.;

1,8 – середня річна зарплата на 1 працюючого, тис. грн.

4.9 Визначаємо річні витрати на паливо, Спал . ,тис. грн.

(4.9)

де - річна витрата газоподібного палива, тис. м3

- вартість палива визначається по цінниках на паливо з обліком

витрат на транспортування.

, (4.10)

де , кДж/м³

4.10 Визначаємо річні витрати на електроенергію , тис. грн.

, тис.грн. (4.11)

де - вартість електроенергії, грн./кВт ·год

- питома встановлена потужність, кВт/МВт; приймається в лежності

від: 1) тепловиробництва котельною (або встановленої

потужності теплогенераторів, ,МВт), 2) типу котельні і 3) вигляду палива; визначається за [6], табл. 10-6;

- число годин роботи котельні за рік, = 8760 год.

- коефіцієнт використання котельні:

4.11 Визначаємо річні витрати на воду Св, тис. грн.

(4.12)

де - кількість сирої води яка поступає на хімводоочищення, м3/год.одбо т/год

0,1 – грн/м3 – ціна (вартість) 1 м3 води.

4.12 Визначаємо інші витрати (витрати на спецодяг, живлення, охорону праці та ін.). Сін, тис. грн.:

, тис.грн. (4.13)

4.13 Визначаємо річні експлутаційні витрати на виробництво теплової енергії , тис. грн.

(4.14)

4.14 Визначаємо собівартість виробленої теплової енергії С, грн./МВтּч

(4.15)

де - кількість виробленої теплоти за рік ;

Одержану собівартість виробленої енергії умножаємо на коефіцієнт кинд, що враховує збільшення цін. Тоді

4.15 Визначаємо приведені витрати за 1 рік

(віднесені до 1 року) , тис. грн.

, (4.16)

де - нормативний коефіцієнт порівняльної економічної

ефективності,

(4.17)

де Тн – нормативний термін окупності, для енергетичних об'єктів Тн = 8 років;

К – капітальні витрати на котельну, тис. грн.

К = кּΣ Qуст (4.18)

Л І Т Е Р А Т У Р А

1. Александров В.Г. Паровые котлы средней и малой мощности. – М., Л.: Энергия, 1966. – 246 с.

2. Аэродинамический расчёт котельных установок (нормативный метод) / Под ред. С.И.Мочана. – 3-е изд. – Л.: Энергия, 1977. – 256 с.

3. Бузников Е.Ф. и др. Производственные и отопительные котельные. – 2 – е изд., перераб. – М.: Энергоатомиздат., 1984. – 248с.

4. Лившиц О.В. Справочник по подготовке котельных установок. – 2 – е изд., перераб. И доп. – М.: Энергия, 1977. – 288 с.

5. Роддатис К.Ф. Котельные установки. – М.: Энергия, 1977. – 432 с.

6. Роддатис К.Ф., Соколовский Я.Б. Справочник по котельным установкам малой производительности. М.: Энергия, 1988. – 264 с.

7. СНиП 2.01.01.-82. Строительная климатология и геофизика / Госстрой СССР. – М.: Стройиздат, 1983. – 136 с.

8. СНиП II-35-76. Котельные установки. Нормы проектирования / Госстрой СССР. – Ц.: Стройиздат, 1977. – 49 с.

9. СНиП II-04.07-86. Тепловые сети. Нормы проектирования / Госстрой СССР. – М.: Стройиздат, 1975. – 56с.

10. Тепловой расчёт котельных агрегатов (нормативный метод) / под ред. Н.В. Кузнецова и др. – 2 – е изд., перераб. – М.: Энергия, 1973. – 296 с.

11. Щеголёв Н.Н. Котельные установки. – 2 – е изд., перераб. И доп. – М.: Стройиздат, 1972. – 384 с.

12. Роддатис К.Ф., Полтарецкий А.Н. Справочник покотельнім установкам малой производительности. – М.: Энергоиздат, 1989. – 448 с.

13. Кострикин Ю.М., Мещерский Н.А., Коровина О.В. Водоподготовка и водный режим энергообъектов низкого и среднего давления: Справочник. – М.: Энергоатомиздат, 1990. – 254 с.