Тема 3. Попит і пропозиції.

План:

3.1.Поняття про попит та пропозицію.

3.2.Рівноважна ціна

Питання 3.1. Поняття про попит та пропозицію.

Попит - це платоспроможна потреба.

Зі зменшенням ціни товару, на яку є попит - ціна зростає.

Варто знати, що в короткостроковому періоді ціну визначає попит, а в довгостроковому періоді -пропозиція.

Чинники, які визначають попит:

1. Мода на товари, смаки споживачів. Якщо товар стає популярним, за однією і тією самою ціною то буде придбано більше од. товару.

2. Прибуток споживачів.

3. Ціни на товари-замінники.

4. Інфляційне очікування.

5. Кількість покупців на ринку.

Пропозиція - визначається кількістю товару, які виробник готовий запропонувати на ринок при відповідній ціні.

Чинники, які визначають пропозицію:

1. Кількість виробників на ринку.

2. Технологія виробництва.

3. Ціна економічних ресурсів, (при подорожчанні сировини виробнику стає невигідним утримувати обсяги виробництва на колишньому рівні і він їх скорочує, тим самим зменшуючи пропозицію).

4. Податки виробника.

5. Природно-кліматичні умови.

Питання 3.2. Рівноважна ціна.

Це ціна, за якою покупець готовий придбати визначену кількість товару, а виробник готовий запропонувати визначену кількість товару.

Існують основні варіанти (випадки) зміни ціни рівноваги при взаємодії попиту і пропозиції, а саме:

1. Основні випадки

2. Крайні випадки

3. Особливі випадки

1.Основні випадки:

• Попит на товар збільшується, отже ціна рівноваги зростає і збільшується рівноважна кількість товару.

• Попит на товар зменшується, ціна рівноваги падає, разом з нею падає і рівноважна кількість товару.

• Збільшується пропозиція товару, зростає рівноважна кількість товару, а рівноважна ціна падає.

• - Пропозиція товару зменшується разом із рівноважною кількістю товару, а рівноважна ціна зростає.

2.Крайні випадки.

• «золотий автомобіль» - це попит і пропозиція на дорогі товари, які перебувають у надлишку. Така назва виникла через те, що в Кувейті багато золота і з нього роблять номерні знаки й окремі частини дорогих автомобілів.

• «продаж повітря». Це випадок вкрай обмеженого попиту на товар (тобто повітря) при його необмеженій пропозиції.

3.Особливі випадки.

• Ситуація на ринку праці, де товаром є праця, а ціною - з\п.

• Спостерігається відповідність абсолютно еластичної пропозиції (попиту).

Таке відбувається, якщо:

• до управління цінами втручається держава.

• Покупець, а не виробник диктує свою ціну на товар.

Ситуація пов'язана з абсолютно з нееластичними пропозицією або попитом.

Таке можна бачити на ринку рідкісних товарів і послуг (при зміні ціни на які люди все одно будуть їх купувати (хірургічні операції, пластичні операції, стоматологія та інше).

Тема 4 . Акцизний збір, пдв, цінові знижки.

План:

4.1.Акцизний збір

4.2.ПДВ

4.3.Цінові знижки.

Питання 4.1. Акцизний збір.

Наступним елементом ціни виробу є податки.

Акцизний збір - це непрямий податок, що встановлюється на високопродуктивні товари, а також на товари підприємств-монополістів.

Платниками цього податку є підприємства усіх форм власності і відомчої підпорядкованості, що розташовані на території України і діють від свого імені, юридичні особи, які займаються виробничою діяльністю.

Об'єктами АЗ є обороти з реалізації на внутрішньому ринку України підакцизних товарів як власного виробництва, так і ввезених з інших територій.

АЗ сплачують з обороту з продажу цих товарів і визначають виходячи з вартості фактично реалізованих товарів і встановлених ставок оподаткування.

АЗ сплачується лише один раз і, як правило, виробниками.

В окремих випадках цей податок сплачують торговельні підприємства, які купують підакцизні товари за кордоном і реалізують їх на території України.

До підакцизних товарів належать:

• Продовольчі (лікеро-горілчані вироби, продукція із цінних сортів риб і морепродуктів, кофе та вироби з нього, шоколад, цукор та інші)

• Непродовольчі (дорогоцінні метали та вироби з них, фарфор, хутро, автомобілі та інші.

• Тютюн.

Ставки податку встановлюються залежно від виду виробу та місця виробництва.

Ставки встановлюються у % до вартості товару і в кількісному вираженні на одинцю виробу (одиницею оцінки є європейська валюта - євро).

Питання 4.2. ПДВ.

Це непрямий податок, який сплачується з новоствореної вартості на кожному етапі виробництва та реалізації товарів, виконанні робіт, наданні послуг.

Цей податок сплачують усі підприємства.

Базою оподаткування є операції з продажу товарів, які визначаються виходячи з контрактної вартості і обчисленої за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням АЗ, ввізного мита, інших податків і зборів.

Згідно чинного законодавства в Україні діють дві ставки ПДВ: для більшості операцій - 20%, пільгова - 0%.

Від оподаткування звільняються такі операції:

• Продаж продуктів дитячого харчування вітчизняного виробництва молочними кухнями та спеціалізованими магазинами;

• Продаж (передплата) і доставка періодичних видань

• Надання послуг у сфері освіти закладами, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію);

• Продаж товарів спеціального призначення для інвалідів

• Доставка пенсій та грошової допомоги населенню

• Реєстрація актів громадянського стану державними органами

• Продаж лікарських препаратів та виробів медичного призначення;

• Надання послуг з охорони здоров'я;

• Продаж товарів власного виробництва

ПДВ сплачується у строки визначені чинним законодавством України.

Питання 4.3. Цінові знижки.

Складовою відпускної ціни товару є цінова знижка.

Загалом це частина ціни товару, яку підприємства-виробники можуть встановлювати з метою стимулювання та підвищення зацікавленості підприємств - реалізаторів у реалізації їх товарів.

Цінові знижки мають добровільний характер і не є обов'язковими.

Види знижок:

1. Дилерська знижка: надається посередникам з метою стимулювання їх до збільшення обсягу реалізації продукції певного підприємства та пошуку нових підприємств - реалізаторів.

2. Знижка за кількість проданого товару за прогресивною шкалою: передбачає зниження для споживачів цін на товари, які вони купують у великій кількості. Іншими словами, на кожну наступну партію товару виробник знижує відпускну ціну.

Наприклад: для покупця який купує 50 од. товару встановлюється ціна 100 грн. од за од. виробу.

Якщо він придбає 100 од товару, відпускна ціна знижується на 2%, якщо 150 - на 4% і т.д.

3. Знижка за платежі готівкою: передбачає зниження ціни на товар для споживача, який оперативно сплачує свої рахунки.

Наприклад: умова «2/10 нетто 30» означає, що оплату треба здійснити не пізніше 30 днів з моменту придбання товару. Якщо рахунок сплачено через 10 днів, сума зменшується на 2%.

• Функціональні знижки: надаються торговельним підприємствам, які виконують функції з продажу товарів, їх зберігання та обліку.

• Сезонні знижки: передбачають зниження ціни споживачам, які закуповують товари та сплачують послуги в міжсезонний період.

• Знижки на першу партію товару: надаються споживачеві, який купує партію товару у перший раз.

• Експортні знижки: надаються іноземним партнерам за товари, що реалізуються за кордоном.

• Особисті знижки: для постійних клієнтів.

• Закриті знижки: можуть бути внутрішньо-фірмовими і внутрішньо-регіональними (на окремі території країни).

• Залікові знижки: види знижок у прейскурантних цінах.

Важливим елементом ціни товару є оптово-збутові та торговельні надбавки.

Встановлюють їх оптово-посередницькі та роздрібні торговельні підприємства, які зберігають товар, готують їх до продажу та реалізують з метою відшкодування власних витрат, а також отримання прибутку.

Торговельні надбавки складаються з трьох частин: витрат обігу, прибутку, ПДВ.

Витрати обігу групуються за 15 статтями:

1. Витрати на перевезення

2. Витрати на оплату праці

3. Витрати на оренду та утримання основних фондів

4. Амортизаційні відрахування по повне відновлення основних фондів

5. Амортизаційні відрахування на капітальний ремонт і витрати на поточний ремонт основних фондів.

6. Знос та утримання малоцінних і швидкозношуваних предметів.

7. Витрати на паливо, газ, енергію для виробничих потреб.

8. Витрати на зберігання, сортування, оброблення, пакування тощо.

9. Витрати на рекламу.

10. Відсотки за кредити.

11. Втрата товарів у межах норм природної втрати під час перевезення, зберігання та реалізації.

12. Витрати на тару.

13. Витрати на соціальні заходи.

14. Витрати на обов'язкове страхування майна.

15. Інші витрати, пов'язані із забезпеченням нормальних умов праці й дотримання правил ТБ.

Прибуток торговельного підприємства має таку саму економічну природу, що й прибуток виробничого підприємства.