1.4. Динаміка зміни рівня державного зовнішнього боргу України до 2008 року

Ретроспективний аналіз засад формування і обслуговування державного боргу України, а також управління ним дозволяє виділити кілька етапів цього процесу.

Динаміка зовнішнього державного боргу України за 1992 - 2000 роки

Таблиця 1.1

Роки	Млрд. $
1992	0,4
1993	3,6
1994	4,8
1995	8,2
1996	8,8
1997	9,6
1998	11,5
1999	12,4
2000	12,6

Рис 1.1. Динаміка зовнішнього боргу України за 1992 - 2000 роки

Перший етап (1991 р.- І половина 1994 р.) характеризується безсистемним утворенням і нагромадженням боргу: залучалися прямі кредити НБУ, надавались урядові гарантії щодо іноземних кредитів українським підприємствам, урегульовувалися боргові взаємовідносини з Російською Федерацією.

На другому етапі (ІІ половина 1994 р. І І половина 1997 р.), поряд з продовженням боргової політики попередніх років, активізувалися зв’язки з міжнародними фінансовими організаціями. За цей період зовнішній борг зріс на 56%. Починаючи з 1995 р. внутрішній борг формується переважно шляхом розміщення облігацій внутрішньої державної позики.

Найгостріше проблеми управління державним боргом далися взнаки на третьому етапі, що розпочався з ІІ половини 1997 р. Необхідність виконання Україною своїх боргових зобов’язань, у поєднанні зі світовою фінансовою кризою, дуже загострили ситуацію. Дорогі та короткострокові внутрішні запозичення спричинили появу зловісної піраміди ОВДП, коли значна частина нових надходжень направляється на погашення попередніх випусків облігацій. Станом на 1 січня 2000 р., сума зовнішнього державного боргу становить 12,4 млрд. дол

Четвертий етап (друга половина 1998-2000 рр.) – період реструктуризації боргових зобов'язань після боргової кризи 1998 р. У цей період в Україні простежувалися значні розриви платіжного балансу та низькі валютні резерви. Також вперше було здійснено низку операцій щодо реструктуризації внутрішнього та зовнішнього державного боргу – через заміну облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) було продовжено термін запозичень і зменшено тиск виплат за ОВДП. Сумарні боргові виплати сягнули 71,4 % річного обсягу дохідної частини держбюджету.

Таблиця 1.2

Динаміка зовнішнього державного боргу України у 2001-2007 роках

Роки	Млн. грн.
2001	60243
2002	61644
2003	63045
2004	64446
2005	58956,3
2006	65000
2007	69936,9

Рис 1.2. Динаміка зовнішнього боргу України у 2001-2007 роках

П'ятий етап (2001-2007 рр.) – період виваженої боргової політики, спрямованої на недопущення безконтрольного зростання державного боргу. Протягом 2001-2007 рр. відбувся перехід від антикризового управління державним боргом до здійснення виваженої боргової політики в Україні. Також простежувалася чітка тенденція до зменшення відношення державного боргу до ВВП. Україна здійснила шість суверенних випусків ОЗДП на зовнішніх ринках капіталу з метою фінансування державного бюджету з термінами обігу 5- 12 років та дохідністю від 7,65 % до 3,5 % річних. Випуск Єврооблігацій України 2003 р. отримав нагороду "Кращий суверенний випуск року серед країн, що розвиваються" – одного з найавторитетніших світових ділових видань – журналу "Euromoney". Це дало змогу підвищити міжнародні рейтинги нашої держави.

Шостий етап (2008-2009 рр.) можна назвати періодом загрози втрати боргової безпеки. Сьогодні Україна стоїть на порозі значного зростання боргового тягаря, здатного вже в найближчому майбутньому істотно підвищити фінансові ризики й посилити депресивний тиск на всіх економічних агентів. Період характеризується економічною кризою, спричиненою політичною нестабільністю.

На сьогодні Україна далі продовжує позичати, що може призвести до втрати боргової безпеки.

Таблиця 1.3

Динаміка зовнішнього державного боргу України у 2007-2009 роках

Роки	Млрд. грн.
2007	69,9
2008	142,7
2009	185,2
2010	34,7
2011	37,5

Діаграма 1.3

Динаміка зовнішнього державного боргу України у 2007-2009 роках

Міжнародний валютний фонд прийняв рішення про виділення Україні стабілізаційного кредиту в розмірі $16,43 млрд з метою укріпити довіру в фінансовому секторі та допомогти економіці країни, що постраждала в результаті світової фінансової кризи. Перший транш стабілізаційного кредиту Міжнародного валютного фонду (МВФ) розміром 4,5 млрд. дол. надійшов на рахунки Національного банку України (НБУ) у листопаді 2008.

8 травня Міжнародний валютний фонд схвалив виділення Україні 2,8 млрд. дол. другого траншу кредиту «stand by». За підсумками першого перегляду програми співпраці з Україною МВФ наприкінці квітня ухвалив рішення збільшити другий транш з 1,25 млрд. SDR до 1,9 млрд. SDR (2,8 млрд. дол.), причому погодився на те, щоб половина суми пішла на покриття дефіциту держбюджету України.

У липні Рада директорів Міжнародного валютного фонду завершила другий перегляд програми співробітництва з Україною і схвалила виділення третього траншу кредиту на суму близько 3,3 млрд доларів.

Чергову порцію грошей від МВФ, яку Україна мала отримати за попередніми прогнозами у листопаді, до виборів нам не бачити.

Директор-розпорядник МВФ Домінік Стросс-Кан заявив в інтерв’ю західним ЗМІ, що Фонд продовжить співпрацю з Україною тільки після завершення президентських виборів. В українському представництві МВФ пояснили, що до виборів не прив’язуються – готові співпрацювати з Україною за умови досягнення консенсусу всіма гілками влади.. Основною причиною того, що нам дипломатично відмовили, став закон про підвищення соцстандартів. Ще 25 жовтня МВФ оприлюднив заяву, в якій висловив сподівання, що Президент ветує цей закон. Та Віктор Ющенко його підписав. І терпіння представників МВФ луснуло. “Домовленість про те, що Україна отримає четвертий транш ще до кінця цього року, була. Але однією з умов було те, що закон про соцстандарти не набуде чинності. Та її не дотримались, – каже експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Віталій Кравчук. – Основною проблемою, яку варто очікувати через відсутність грошей від МВФ – уряд матиме менше грошей для забезпечення дефіциту бюджету. Тобто ті дірки, які вилізуть у бюджеті під кінець року, не буде чим залатати. Не виключено, що гроші знову додрукують. Зважаючи, якими темпами уряд конвертував кредитні долари МВФ у гривні, не думаю, що від емісії наслідки будуть більші. Щоправда, так уряд був би винен МВФ, а так НБУ. Різниця в тому, що кредит від МВФ дисциплінує, доводиться уважніше дивитись, на що йдуть гроші. Щодо можливого зростання курсу долара через відсутність чергового траншу, то навряд чи воно буде відчутним. У НБУ достатньо резервів для утримання курсу гривні і до кінця цього року, і в наступному. Крім того, в НБУ є передбачена певна сума, яку він може витратити на місяць на підтримку гривні. Вона не зміниться. Технічно є всі можливості втримати курс навіть без грошей МВФ”. Рішення МВФ не давати поки що Україні грошей може погіршити очікування зовнішніх інвесторів. За словами Віталія Кравчука, слідом за МВФ кредити можуть відтермінувати інші структури. Скажімо, Європейський банк реконструкції та розвитку, Світовий банк.

Подальше зростання державного боргу спричинить погіршення показників бюджетної безпеки, негативно впливатиме на стан платіжного балансу та інвестиційну привабливість України, загрожуватиме стабільності грошово-кредитного та валютного ринків України. Обслуговування та погашення вказаних боргових зобов'язань у майбутньому може призвести до неспроможності вирішення нагальних соціально-економічних потреб, що загрожуватиме втратою суверенітету і руйнуванням вітчизняної фінансової системи.