- •Розрахунково – пояснювальна записка
- •1. Загальні відомості
- •3.2. Розрахункові навантаження на фундамент
- •Навантаження для стрічкового фундаменту визначається на один метр погонний фундаменту за формулами відповідно для першого та другого граничних станів.
- •3.3. Розрахунок площі підошви фундаменту
- •Фундамент Фм1
- •Фундамент Фм2
- •3.4. Розрахунок стрічкового фундаменту Навантаження на один метр погонний стрічкового фундаменту // – кПа
- •3.5. Розрахунок осідання фундаментів
- •4. Проектування палевого фундаменту
- •4.1. Вибір глибини занурення ростверків
- •4.2 Розрахунок несучої здатності паль
- •4.3. Конструювання палевого фундаменту
- •Ростверк рСм1
- •4.4. Конструювання стрічкового ростверку Вертикальне розрахункове навантаження на один метр погонний стрічкового фундаменту для і групи граничного стану на обрізі фундаменту / – кПа.
- •5. Проектування котлованів та рекомендації щодо виробництва робіт
- •Рекомендована література
3.5. Розрахунок осідання фундаментів
Розрахунок осідання основи фундаменту виконується за методом пошарового підсумовування. Цей метод може використовуватись в будь-яких інженерно-геологічних умовах майданчика будівництва незалежно від розмірів підошви фундаментів.
Розрахунок проводимо для найбільш навантаженого фундаменту в такій послідовності:
1. Середній тиск на підошву фундаменту:
для
стовпчастого
;
для
стрічкового
,
де qII та ΝII – зовнішні навантаження на рівні обрізу стрічкового та стовпчастого фундаментів;
d – глибина занурення фундаменту;
b та l – ширина та довжина підошви фундаменту;
γm – середньозважене значення питомої ваги тіла фундаменту та ґрунту на його уступах, дорівнює 20 кН/м3.
2. Вертикальні природні напруження на рівні підошви фундаменту:
,
де γ´ – середньозважене значення питомої ваги ґрунту в межах глибини занурення підошви фундаменту;
d – глибина закладання підошви фундаменту.
3. Додатковий середній тиск по підошві фундаменту:
.
4. Визначаємо шаг характерних точок по глибині від підошви фундаменту:
,
де ξ – коефіцієнт, що приймають рівним 0.4...0.8,
b – ширина підошви фундаменту.
5. Додатковий середній тиск під центром фундаменту в характерних точках по глибині:
,
де
(додаток
),
а також
природні напруження:
Примітка: якщо між характерними точками попадає границя між двома ІГЕ, то на границі слід ввести додаткову характерну точку.
6. Характерні точки розбиваємо за глибиною до виконання умови:
при
5
Мпа,
;
при
5
Мпа,
.
7. Середнє значення додаткового середнього тиску в межах і-го елементарного шару грунту:
.
8. Одержані дані заносимо в табл. 2.
Таблиця 2
n |
z |
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
... |
|
|
|
|
|
|
9. Осідання основи фундаменту: Осідання і-го елементарного шару грунту:
,
де Sі – осідання і-го елементарного шару ґрунту в межах стисливої товщі ґрунту Нс;
β – коефіцієнт, що враховує наявність горизонтальних деформацій в ґрунтовому масиві, дорівнює 0.8;
–
товщина
і-го елементарного шару грунту,
Εі – модуль деформації і-го елементарного шару ґрунту.
Осідання
основи
=8
cм.
Примітка: якщо умова не виконується, то фундаментна плита підібрана невірно і її розміри потрібно збільшити, та перевірити осадку.
Стислива товща ґрунтів:
,
n – кількість шарів за глибиною до виконання однієї з умов ( або ).
11. За результатами обчислень зображуємо епюри розподілу додаткового середнього тиску (zpi) під центром фундаменту та природних напружень (zgi) в характерних точках по глибині в межах стисливої товщі (рис. 2).
приклад
Рис. 2. Епюри розподілу додаткового середнього тиску під центром фундаменту та природних напружень
в характерних точках за глибиною в межах стисливої товщі.
