Розділ іі. Оцінка та вплив антропогенного навантаження на місце працюючого

2.1. Вплив транспортного шуму на людину та шляхи його зниження

Проблема впливу шуму на організм людини вже тривалий час вивча­ється вітчизняними й закордонними дослідниками. Вивченню специфічної й неспецифічної дії шуму на людину присвячені роботи Суворова Г.А., Кара- годіної І.Л., Юдина Є. Я., Андреєвої-Галаниної Є.Ц., Алексєєва С.В., Покров- ського Н.Н., Шидловської Т.Г., Middlebrooks G., Good M. та інших вітчизня­них і закордонних учених.

Роботи дослідників [1, 2] показали, що шум несприятливо впливає практично на всі системи організму людини, викликаючи в нього як коротко­часні, так і тривалі й стійкі функціональні зміни, що приводять до виникнен­ня захворювань серцево-судинної, нервової й іншої систем, а також ослаб­ленню імунної системи організму. Надмірний шум може стати причиною не­рвового виснаження, психічної пригніченості, вегетативного неврозу, вираз­кової хвороби, розладу ендокринної й серцево-судинної систем. Шум заважає людям працювати й відпочивати, знижує продуктивність праці й збільшує травматизм на виробництві й у побуті.

В умовах сильного міського шуму відбувається постійна напруга слу­хового аналізатора. Це викликає збільшення порога чутності (10 дБ для біль­шості людей з нормальним слухом) на 10-25 дБ. Шум утрудняє розбірливість мови, особливо при його рівні більше 70 дБ. Збиток, що заподіює слуху силь­ний шум, залежить від спектра звукових коливань і характеру їхньої зміни. Небезпека можливої втрати слуху через шум у значній мірі залежить від ін­дивідуальних особливостей людини. Постійний вплив сильного шуму може не тільки негативно вплинути на слух, але й викликати інші шкідливі наслід­ки - дзенькіт у вухах, запаморочення, головний біль, підвищену втомлюва­ність.

Негативний вплив шуму обумовлений його фізичними параметрами (рі­вень звукового тиску, частота, інтенсивність, тривалість впливу, постійний або непостійний шум і т. п.), специфікою людського організму (вік, стать, стан здоров'я й т.і.) і впливом супутніх факторів, які можуть підсилити шкід­ливий вплив шуму.

Серед багатьох джерел шумовипромінювання в умовах мегаполісів тра­нспорт посідає одне з провідних місць. Це обумовлено розгалуженістю тран­спортних мереж, маршрутів руху міського транспорту, великою кількістю транспортних засобів та відносно високою швидкістю пересування.

Різноплановий негативний вплив шуму на організм людини вимагає ро­зробки й впровадження ряду шумозахисних заходів. В аспекті дослідження транспортного шуму пріоритетним напрямком є розробка засобів колектив­ного захисту людей від шкідливого впливу акустичних коливань.

Відповідно до [3] методи колективного захисту так класифікуються за способами реалізації: акустичні; архітектурно-планувальні; організаційно- технічні.

Стосовно захисту від шуму сельбищної зони й робочих місць, розташо­ваних у будинках поблизу транспортних магістралей, доцільно використову­вати такі акустичні засоби захисту: засоби звукоізоляції; засоби звукопогли­нання, глушники шуму. Причому стосовно питання боротьби із транспортним шумом заходами з виконання звукоізоляції є підвищення звукоізолюючих властивостей конструкцій будинків і споруд, що огороджують; акустичні ек­рани, відгородження. При захисті будинків від шуму використовуються засо­би звукопоглинання, а саме звуковбирні облицювання приміщень. Також мо­жливе поєднання засобів звукоізоляції та звукопоглинання в конструкціях, що огороджують.

Використання архітектурно-планувальних методів захисту будинків від шуму транспортних потоків може виконувати як захисні, так й естетичні фу­нкції. Ці методи містять у собі оптимальні акустичні рішення щодо плануван­ня розташування будинків; створення й оптимальне акустичне планування зон та режиму руху транспортних засобів і транспортних потоків; створення шумозахищених зон у різних місцях можливого перебування людини в про­цесі своєї життєдіяльності [3].

Одним з найбільш перспективних напрямків захисту сельбищної зони та робочих місць, що знаходяться у приміщеннях будівель, які розташовані поблизу транспортних магістралей, є застосування акустичних екранів. До переваг застосування акустичних екранів у порівнянні, наприклад, з зеленими насадженнями, слід віднести сталу ефективність, незалежно від періоду року, щільності листя. Крім того ефективність дії акустичних екранів настає з мо­менту їх встановлення, в той час як для досягання певної шумозахисної ефективності зеленими насадженнями потрібний тривалий час, доки дерева та ку­щі здобудуть певну висоту та інші характеристики.

Якщо порівнювати акустичні екрани із земляними валами чи виїмками, то очевидно, що ці шумозахисні заходи доцільно застосовувати в місцях, де це дозволяє робити природний рельєф місцевості.

Слід зазначити, що вищеназвані шумозахисні заходи, а саме: земляні вали чи виїмки практично не мають застосування в умовах міста. Теж саме можна сказати про захист від транспортного шуму відстанню. Створення бу­ферних зон в умовах зростання щільності міської забудови буде економічно невиправданим.

За кордоном достатнє поширення набуло тунельне вирішення питання боротьби з транспортним шумом. безумовними перевагами цього рішення є висока шумозахисна ефективність, а також вирішення питання розвантаження транспортних артерій міста. Однак при розгляданні такого варіанту зниження транспортного шуму необхідно враховувати високі капіталовкладення на бу­дівництво та подальшу експлуатацію підземних магістралей.

Таким чином, в умовах великих промислових міст із забудовою, що складалася роками, та значними рівнями шуму транспортних потоків най­більш раціональним є застосування акустичних екранів.

Конструкції акустичних екранів досить різноманітні й відрізняються за багатьма показниками.

Конструкція акустичних екранів може включати наступні елементи:

1. фундамент;

2. несучі елементи каркасу (стійки, опорні профілі та ін.);

3. елементи кріплення;

3. шумопоглинальні панелі;

4. прозорі звуковідбивні панелі.

Акустичні екрани за функціональністю можна поділити на три типи: шумопоглинальні, шумовідбивні й комбіновані. Досвід провідних виробників екранів показав, що найбільш ефективними є комбіновані шумозахисні екра­ни. Такі екрани поряд з звукоізолюючими властивостями містять звукопогли- наючі, що збільшує їх ефективність.

Шумозахисні екрани можуть бути як непрозорими, тобто складатися тільки з суцільних акустичних панелей, так і світлопрозорими - з панелями з органічного скла. У цьому випадку екран дуже добре може вписуватися в пришляховий пейзаж і не викликає неприємних відчуттів та стомлення у воді­їв, пішоходів, мешканців пришляхових районів. Можливість застосування рі­зних конструкцій екранів в залежності від потреб середовища, що оточує тра­нспортну магістраль, характеризує акустичні екрани як найбільш оптималь­ний підхід до боротьби з транспортним шумом.

При поширенні акустичних коливань від транспортного джерела шуму в навколишнє середовище при наявності шумозахисного екрана розглядаєть­ся чотири шляхи розповсюдження хвиль [4]: 1) хвилі, що проходять поверх екрану у напрямку видимості джерела шуму, 2) хвилі, що проходять завдяки дифракції; 3) хвилі, що відбиваються від поверхні акустичного екрану; 4) хвилі, що безпосередньо проходять крізь екран та впливають на об’єкти, які підлягають захисту. Для завдань захисту прилеглої території від транспортно­го шуму акустичними екранами інтерес представляє дифракційні хвилі та хвилі, що проходять крізь акустичний екран. Тому з метою підвищення ефек­тивності застосування акустичних екранів необхідно вживати заходів по збі­льшенню втрат енергії при проходженні акустичних хвиль крізь захисний бар’єр.