5.2.1.Антибактеріальна терапія (категорія а)

Основна т ерапія.

Стартова емпірична терапія триває 10-14 діб. За відсутності результатів пос і- ву сечі та антибіотикограми слід пам`ятати, що препарат емпіричної терапії повинен

- діяти на збудника, що найчастіше зустрічається,

- не бути нефротоксичним,

- мати переважно бактеріцидний ефект,

- створювати терапевтичні концентрації в нирковій паренхімі та сечі.

Препаратами першого ряду є

- цефалоспорини переважно ІІІ покоління (цефуроксім, цефтріаксон (б а- жано с сульбактамом), цефотаксим, цефтазидім, цефоперазон, цефік- сим, цефтібутен); антибактеріальні препарати першого вибору для сту- пінчастої терапії однієї групи: цефотаксим (наприклад, клафоран), ц е- фтріаксон, цефоперазон (наприклад, цефобід), цефтазидім (наприклад, фортум) 3-4 дні і потім цефуроксим або цефексим (наприклад, цефікс)

7-10 діб (за наявності вагітності – всього 14 діб)

- «захищені пеніциліни» (амоксицилін/клавунат, амоксици- лін/сульбактам, наприклад, сульбактомакс),

- фторхінолони* 2-4 покоління (левофлоксацин, ципрофлоксацин, мо к- сифлоксацин, гатифлоксацин),

*не рекомендується призначення у дітей до 18 років у зв`язку з можливим впливом на формування кістково-хрящової системи, але застосовуються як препарати другого ряду при ускладненому ПН, виділенні P.aeruginosa, полір е- зистентних грамнегативних збудників, а також по життєвим показанням. Антибактеріальна терапія проводиться ступінчатим методом в стаціонарі

(парентерально із переходом на прийом препаратів (можливо - в межах однієї групи) per os після нормалізації температури), через рот – при амбулаторно- му лікуванні (із 2 місяця життя).

Застосовуються вікові дози з відповідною корекцією за наявності по- рушення функції нирок.

При збереженні інтоксикації, гіпертермії, сечового синдрому понад 3 діб проводять заміну препарату (бажано з урахуванням чутливості). До аль- тернативних препаратів відносять

- цефалоспорини IV покоління (цефпіром, цефепім, цефоксітин),

- комбіновані препарати - цефтріаксон/сульбактам (сульбактомакс), це- фоперазон/сульбактам,

- аміноглікозиди (нетроміцин, амікацин, гентаміцин, тобраміцин).

Окрім того, виділяють антибактеріальні препарати р езерву - карбапе- неми (наприклад, іміпенем, меропенем), уреїдопеніциліни (тикарци- лін/клавунат, піперацилін/тазобактам), глікопептиди (наприклад, ванкоміцин, таргоцид). При супутній урогенітальній інфекції використовуються відповід- ні препарати - орнідазол (наприклад, тіберал), нітроімідазоли (наприклад, на- ксоджин), макроліди (роксітроміцин, азітроміцин, джозаміцин, кларітром і- цин).

Комбінована антибактеріальна терапія призначається

- при септичному перебігу захворювання,

- для розширення діапазону антимікробної дії, особливо за відсутності можливості визначення збудника,

- ПН, викликаному резистентними мікробними асоціаціями або урогені- тальними інфекціями,

- полірезистентності збудника.

Для вагітних підлітків препаратами вибору є цефалоспорини 2-3 генерації, захищені амінопеніциліни, макроліди, аміноглікозиди (до 7 діб). Тривалість лікування – 14 діб (ПН розглядається як ускладнений процес).

Профілакт ична т ерапія (кат егорії А,В).

Застосовується як амбулаторний етап лікування (після прийому те- рапевтичних доз антибактеріальних препаратів) дітям молодшого віку, що вже мали епізод пієлонефриту, за наявності ризику розвитку рубців, при інфікованої сечокам'яної хворобі, при ризику рецидивів ІСС, хр о- нічних ІСС, за наявності вроджених вад сечовивідної системи, супутній урогенітальній інфекції, нейрогенному сечовому міхурі, цукровому д і- абеті, тривалій іммобілізації. Препаратами вибору є фурамаг, сульфа- метаксозол/триметроприм (бисептол), фурагин, фурадонін або канеф- рон Н. Крім останнього, всі перелічені препарати використов ують од- нократно на ніч в 1/3-1/4 від добової дози протягом 3-6 місяців кожний із загальною тривалістю прийому до 2 років. Вагітним профілактичне лікування призначається канефроном Н, фурадоніном або цефалекс и- ном. Після трансплантації нирки показана профілактика бісептолом 1-2 мг/кг 6 місяців.