Знаки пожежної безпеки
Вогнегасні речовини та засоби гасіння пожежі
Вогнегасні речовини (ВР) – це речовини, які мають фізико-хімічні властивості, завдяки яким створюються умови, що припиняють горіння.
Щоб зупинити процес горіння існують такі способи впливу на його припинення:
охолодження вогнища горіння нижче визначених температур займання і самозаймання;
ізоляція вогнища горіння або зниження доступу окислювача у зону горіння;
механічний зрив полум’я повітряною ударною хвилею;
гальмування швидкості хімічної реакції у полум’ї (інгібірування).
Однак, чітко розділити вогнегасні речовини за приведеними ознаками не вдається, так як усі вони мають комбінований вплив на процес горіння за наявності переважаючої властивості. Найбільш поширеними вогнегасними речовинами є вода, вода з домішками, піна (хімічна або повітряно-механічна), вогнегасні порошки, вуглекислий газ, галегеновані вуглеводні).
Вода – рідина з температурою від 0 до 1000С. Основний спосіб впливу на горіння – охолодження. Має вторинний ефект – під час випаровування ізолює вогнище пожежі від доступу кисню у зону горіння.
Сильний струмінь води збиває полум’я з поверхні матеріалу, що горить. Для гасіння застосовують воду у вигляді компактного або розпиленого струменя чи у вигляді пари. Для зниження поверхневого натягу води вживають домішки – поверхнево-активні речовини.
Ведуться науково-дослідні роботи по створенню нових домішок, що підвищують вогнегасну здатність води. Завдяки застосуванню домішок значно (у 20-22 рази) зменшуються витрати води на гасіння і скорочується на 20-30% час на гасіння пожежі.
Застосування води для гасіння електрообладнання, що знаходиться під напругою забороняється тому, що вода характеризується високою електропровідністю, що може призвести до враження людини електричним струмом.
Піна – дисперсна системи, яка складається з бульбашок газу або повітря, розділених плівкою рідини. Основна дія піни на горіння – ізоляція вогнища горіння; додаткова – охолодження за рахунок наявності води. Існує два способи утворення піни: хімічний та повітряно-механічний. При хімічному способі піна утворюється у результаті хімічних реакцій між лужною та кислотною частинами вогнегаснику.
Повітряно-механічна піна утворюється у результаті механічного розпилення розчину піноутворювача та його змішування з повітрям у парогенераторах типу ГВП-200 та ін. Піни розподіляються за кратністю (відношення об’єму піни до об’єму розчину, з якого вона вилучена) на піни низької кратності (до 10), середньої (10-200), високої (більше 200).
Піна не проводить електричний струм, не шкідлива для організму людини, а також економічна.
Вогнегасні порошки – дрібні частинки мінеральної солі з різноманітними домішками. Основний спосіб впливу на процес горіння – інгібірування; додатковий – розбавлення пари горючої речовини, утворення умов вогнеперешкоди, охолодження.
Вогнегасні порошки бувають загального та спеціального призначення. Порошки загального призначення застосовуються для гасіння пожеж класів А,В,С та електрообладнання під напругою. Вогнегасні порошки спеціального призначення використовують для гасіння пожеж горючих металів. Спосіб впливу – ізоляція зайнятої пожежею поверхні від оточуючого середовища.
Вуглекислий газ – безкольоровий газ без запаху й смаку при 00С та 760мм.рт.ст. Основний вплив на горіння – розбавлення парогазоповітряної суміші горючої пари та газів з повітрям (киснем), додатковий – охолодження.
Галогеновані вуглеводні – речовини, основними компонентами яких є бромистий етил, бромистий метил та ін. У практиці пожежогасіння в основному застосовують сполуки, що мають промислову назву “фреон”, “хладон”. Основний спосіб впливу на горіння – інгібірування, додатковий – розбавлення.
Вибір вогнегасної речовини залежить від класу пожеж. В Україні нині діє ГОСТ 27331-87 “Пожарная техника. Классифакация пожаров”, що встановлює класи пожеж та їх символи. В таблиці 5.5 наведена класифікація пожеж і вогнегасних речовин, які рекомендується застосовувати при гасінні пожеж
Встановлено чотири класи пожежі, а також їх символи:
клас A - горіння твердих речовин, переважно органічного походження, горіння яких супроводжується тлінням (деревина, текстиль, папір);
клас B - горіння рідких рідин або твердих речовин, які розтоплюються;
клас C - горіння газоподібних речовин;
клас D - горіння металів та їх сплавів.
Крім цих чотирьох класів Правилами пожежної безпеки в Україні введено ще додатковий п'ятий клас (E), прийнятий для позначення пожеж, пов'язаних з горінням електроустановок.
Символи класів пожежі вказуються на корпусах вогнегасників.
Вибір типу та визначення необхідної кількості вогнегасників для захисту об'єкта здійснюється згідно з чинними Типовими нормами належності вогнегасників та галузевими правилами пожежної безпеки.
Громадські та адміністративно-побутові будинки на кожному поверсі повинні мати не менше двох переносних (порошкових, водопінних або водяних) вогнегасників з масою заряду вогнегасної речовини 5кг і більше.
Крім того, слід передбачати по одному вуглекислотному вогнегаснику з величиною заряду вогнегасної речовини 3кг і більше:
на 20м2 площі підлоги в таких приміщеннях: офісні приміщення з ПЕОМ, комори, електрощитові, вентиляційні камери та інші технічні приміщення;
на 50м2 площі підлоги приміщень архівів, машзалів, бібліотек, музеї.
Не допускається експлуатація вогнегасників на підприємствах без призначення особи, відповідальної за пожежну безпеку на об'єкті.
Особа, відповідальна за пожежну безпеку на об'єкті, повинна пройти спеціальне навчання за навчальними програмами, погодженими Державним департаментом пожежної безпеки МНС України, і після складання заліку отримати посвідчення встановленого зразка. Один раз на три роки навчальним закладом, який видав посвідчення, проводиться перевірка знань особи, відповідальної за пожежну безпеку на об'єкті.
Особа, відповідальна за пожежну безпеку на об'єкті, зобов'язана забезпечити:
- виконання вимог Правил експлуатації вогнегасників;
- утримання вогнегасників у працездатному стані шляхом своєчасного проведення їх огляду та організації технічного обслуговування;
- контроль за систематичним веденням експлуатаційних документів;
- навчання працівників підприємства правилам застосування вогнегасників за призначенням.
Для забезпечення працездатного стану та якісної експлуатації вогнегасників на підприємстві має бути організовано їх технічне обслуговування. Для виконання робіт з технічного обслуговування вогнегасників підприємство укладає договір з пунктом технічного обслуговування вогнегасників.
Практична робота № 6